Справа № 138/1598/22
Провадження № 2/686/2361/23
заочне
27 квітня 2023 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді-Чевилюк З.А.
при секретарі-Бенькалович А.Я.
розглянувши у судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками в сумі 128 700 грн., з яких 64 350 грн. основний борг та 64 350 грн подвійний розмір боргу.
Відповідач позичив у позивача грошові кошти за розпискою від 01.01.2017 року в розмірі 800 доларів США строком до 30.04.2019 року.
18.12.2018 року відповідач взяв в борг у відповідача грошові кошти в розмірі 1000 доларів США строком до 31.08.2020 року.
Вказані факти та обставини підтверджуються письмовими розписками. В розписках передбачено, що у випадку неповернення грошей у визначений строк може бути застосовано стягнення у виді двократного розміру боргу.
У визначений в розписках строк грошові кошти не були поверненні.
Разом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3600 доларів США, що еквівалентно 128 700 грн.
Неможливість досудового врегулювання спору стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Сторони до суду не з'явились, повідомлені про час та дату судового засідання в установленому порядку. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності; позов підтримав. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлено.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).
Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року, справа№373/2054/16-ц.)
Судом встановлено договірні відносини щодо позики 1800 доларів США відповідно до письмових розписок: розписка 01.01.2017 року-800 доларів США, термін повернення до 30.04.2019р.;розписка 18.12.2018 року-1000 доларів США, термін повернення до 31.08.2020 року. Факт передачі та отримання грошових коштів підтверджується письмовими розписками.
Розпискою від 01.01.2017 року передбачено, що у разі неповернення сум боргу у встановлений термін, відповідач зобов'язався повернути у двократному розмірі.
Розпискою від 18.12.2018 року передбачено, що у разі неповернення суми боргу у встановлений термін, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму боргу у двократному розмірі.
Зобов'язання у строк не виконано. Заходи досудового врегулювання спору не мали позитивного результату.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми переданої за розписками: розписка від 01.01.2017 року-800 доларів США, розписка від 18.12.2018 року-2000 доларів США(двократний розмір боргу).
Санкція за першою розпискою від 01.01.2017 року не може бути розрахована оскільки розмір не визначений, як і порядок розрахунку.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги заявлені позивачем вимоги про стягнення за розписками в еквіваленті іноземної валюти-долара США до гривні, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по розпискам 100 100 грн.:борг за розпискою від 01.01.2017 року-800 доларів США та борг за розпискою від 18.12.2018 року-2000 доларів США; курс 35,75 грн. за один долар США на дату звернення до суду заявлений позивачем.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку передбаченому ст.141 ЦПК пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 19, 42,43,48, 51, 81, 82,141, 263,280-282, 354 ЦПК , ст. ст.15,16,192, 526, 533,543, 625, 1046,1047,1049 ЦК України суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,код НОМЕР_1 ) заборгованість за розписками 100100 грн. та судові витрати у виді судового збору 771,87 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги . Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 2 травня 2023 року.
Суддя Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк