Справа № 686/19433/20
Провадження № 2/686/688/23
25 квітня 2023 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючої - судді Чевилюк З.А.,
з участю секретаря судового засідання Бенькалович А.Я.,
представника позивача ОСОБА_6
представників відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КП «Хмельницький міський перинатальний центр'Хмельницької міської ради», Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди за надання неякісної медичної допомоги-
Позивач звернулась до суду з позовом до КП «Хмельницький міський перинатальний центр'Хмельницької міської ради», Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди за надання неякісної медичної допомоги у розмірі 500 000 грн. та судовий збір. Звернення до суду обумовлено не наданням КП «Хмельницьким міським перинатальним центром» якісної медичної допомоги, а саме не наданням достовірної інформації, що призвело до відсутності діагностики(редукцій вада верхньої кінцівки).
ОСОБА_2 18.05.2018 року встала на облік в жіночій консультації №1 в терміні вагітності 12 тижнів. Жіночу консультацію відвідувала регулярно, десять разів за час вагітності, що підтверджується записами в обмінній карті пологового будинку, пологового відділення.
При цьому протягом усього перебігу вагітності позивач перебувала на обліку у Хмельницькому міському перинатальному центрі та користувалась діагностикою, в тому числі тричі-інструментальною(УЗД) в Хмельницькому міському перинатальному центрі, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.
24.05.2018р. було проведено перше скрінінгове дослідження, яке проводила лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_4 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних І УЗ-обстеження.
В протоколі лікар ОСОБА_4 у висновку вказала, що є одно плідна вагітність, патології плоду не виявлено.
13.07.2018 року було проведено друге скрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_3 . За результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження. В протоколі лікар ОСОБА_3 вказав, що патології плоду не виявлено, при цьому лікарем вказано, що здійснено заміри ліктьової кістки, довжину плеча, довжину променевої кістки. Лікар не вказав заміри якої руки він брав-правої чи лівої. Підозри або явні вади розвитку плоду не виявлено.
Обидва дослідження проводились згідно протоколу, затвердженого наказом МОЗ №417. Обов'язкова візуалізація кінцівок плоду обумовлена протоколом другого скрінінгу.
В наказі МОЗ №417 визначено, що під час другого ультразвукового скрінінгу в термін вагітності від 18 тижнів до 20 тижнів та 6 днів(визначення структурних аномалій плоду),коли результат УЗД є сумнівним або таким, який виявив будь-яку структурну аномалію плоду, лікар УЗД негайно скеровує вагітну до лікаря, який веде її вагітність для вирішення питання про подальше ведення вагітності і повідомляє лікарю про виявлену патологію, що не було зроблено. Лікар ОСОБА_3 не вказав у протоколі обстеження, що не зміг візуалізувати другу кінцівку, не висловив підозру на вади розвитку, тим самим запевнив позивача та її чоловіка, що плід розвивається нормально, і всі кінцівки були візуалізовані, тобто присутні.
18.07.2018 року було проведено третє позаскрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_5 .
В жодному із представлених позивачу документів за результатами обстежень та під час консультацій лікарями вищезазначеного закладу не було визначено, що очікується народження дитини з вадою.
Згідно наказу Хмельницького міського перинатального центру №94/1/05-63 від 29.03.2019 про недоліки в наданні медичної допомоги породіллі ОСОБА_2 встановлено, що за результатами розбору випадку у вагітної ОСОБА_2 на медичній раді(Протокол №1 від 27.03.2019 року було виявлено ряд недоліків у зв'язку із недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики(редукційна вада верхньої кінцівки).
За виписним епікризом №1561 Хмельницького військового госпіталю прапорщик ОСОБА_2 1986 р.н. знаходилась на стаціонарному лікуванню в неврологічному відділенні в/ч НОМЕР_1 з 27.03.2019 року по 08.04.2019 року. При поступлені скарги на загальну слабкість, головний біль, тривога,знижений настрій, поганий сон, фіксація на своїх переживаннях. З анамнезу:хворіє на протязі останніх чотирьох місяців. Пов'язує даний стан з сімейною трагедією(народження дитини з інвалідністю).Для обстеження та лікування госпіталізована в неврологічне відділення. в/ч НОМЕР_1 . За результатами проведеного обстеження встановлено клінічний діагноз:тривожний невротичний розлад, ситуативно зумовлений. Відчувала фізичний біль, втратила сон, спокій, душевну рівновагу, пережила глибокий стрес, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Неодноразово зверталась в медичні заклади, правоохоронні органи, юристів. Втратила можливість нормально відпочивати, розмовляти, вести домашнє господарство.
Позивач оцінює моральну шкоду завдану їй у 500 000 грн., що виявилось у бездіяльності та несвоєчасно встановленому діагнозі.
З метою захисту порушених права позивач оформила звернення до суду.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги. ОСОБА_2 пояснила та обґрунтувала моральну шкоду обмеженням доступу до інформації про стан дитини до народження, що не надало можливість підготуватись до народження дитини з інвалідністю. Позивач мала право прийняти рішення щодо вагітності. Відсутність психологічної підтримки, ненадання психологічної допомоги після народження дитини, обумовило шкоду здоров'ю позивача та зумовило госпіталізацію до неврологічного відділення. Позивач не могла в повній мірі здійснювати догляд за дітьми, оскільки перебувала в тяжкому стресовому стані. Непоінформованість позивача про редукційну ваду кінцівки лікарями діагностами, що проводили ультразвукове дослідження, обмежило ОСОБА_2 здійснити заощадження для протезування за час вагітності, продумати дії для ефективної допомоги дитини. Представник позивача зауважив, що Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради, виконуючи організаційно-управлінську функцію не забезпечило належну організацію робочого процесу, оптимальне навантаження лікарів УЗД, що зумовило неякісне надання медичної допомоги.
Відповідач лікар ОСОБА_4 заперечила свою вину та причетність до заявленого морального відшкодування позивачу; нею було дотримано встановлених нормативів ультразвукової діагностики. Зазначила, що редукційна вада не відноситься до грубих патологій.
Відповідач лікар ОСОБА_3 заперечив свою вину та причетність до заявленого морального відшкодування позивачу; дотримувався встановлених нормативів ультразвукової діагностики. Заперечував необхідність та обов'язок візуалізації правої та лівої верхніх кінцівок.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили, що перебувають у трудових відносинах з КП «Хмельницький міський перинатальний центр».
Відповідач Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради подали письмовий відзив та представник в судовому засіданні заперечила позовні вимоги та зауважила, що Управління не є належним відповідачем; вина у завданні моральної шкоди не доведена позивачем.
Відповідач КП «Хмельницький міський перинатальний центр» подав письмовий відзив на позов та представники в судовому засіданні заперечили позовні вимоги за необґрунтованістю та безпідставністю.
В рамках провадження у справі здійснювалось експертне дослідження Вінницьким науково-дослядним експертно-криміналістичним центром, за результатами якого визначено, що ситуація по справі-неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики у дитини редукційної вади верхньої кінцівки є психотравмувальними для ОСОБА_2 та завдало їй моральної шкоди, що оцінено у 351 000 грн. Виникнення й розвиток ситуації, що піддано експертному дослідженню, відбулося незалежно від поведінки ОСОБА_2 , вона не мала можливості вплинути на події, які сталися, а саме:неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики(редукційна вада верхньої кінцівки) у її дитини, тобто вони виникли незалежно від волевиявлення ОСОБА_2 . Ситуація, що досліджувалась, може розглядатись, як психологічна основа для спричинення моральної шкоди, внаслідок чого має місце факт душевних страждань ОСОБА_2 у зв'язку з неякісним наданням медичної допомоги за ситуації, що піддана експертному дослідженню. Результати проведення експертного дослідження дають змогу констатувати, що всі означені моральні страждання знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку. Рішення про визначення остаточного розміру грошової компенсації за завдані страждання(моральну шкоду) ОСОБА_2 є прерогативою суду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Відповідно до ст.8 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно зі статтями 6, 42, 78, 80 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медико-санітарну допомогу. Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта. Медичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»здоров'я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад; медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами; медична інформація - інформація про медичне обслуговування особи або його результати, викладена в уніфікованій формі відповідно до вимог, встановлених законодавством, у тому числі інформація про стан здоров'я, діагнози та будь-які документи, що стосуються здоров'я та обмеження повсякденного функціонування/ життєдіяльності людини.
Відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину, кожна особа має право на повагу до її особистого життя стосовно інформації про її здоров'я.
Так в Рішенні Європейського суду з прав людини K.H. and Others v.Slovakia(заява №32881/04 від 28.04.2009 року підтверджено право особи на отриманні інформації щодо власного здоров'я та репродуктивної функції в розрізі передбаченого ст.8 Конвенції про права людини права на повагу до приватного та сімейного життя.
Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг).
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров'я дитини або підопічного. Медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. (ст.39 З.У.Основи законодавства про охорону здоровя). В інтересах збереження генофонду народу України, запобігання демографічній кризі, забезпечення здоров'я майбутніх поколінь і профілактики спадкових захворювань держава здійснює комплекс заходів, спрямованих на усунення факторів, що шкідливо впливають на генетичний апарат людини, а також створює систему державного генетичного моніторингу, організує медико-генетичну допомогу населенню, сприяє збагаченню і поширенню наукових знань в сфері генетики і демографії.(ст.29 Закону).
Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.(ст.33 Закону).
Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров'я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.
Для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров'я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.
У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб'єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров'я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров'я та нормативним локальним актам.
Цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (завдавача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між ними.Крім того, у справах щодо надання медичних послуг тягар доведення правомірності дій покладається на медичну установу чи лікаря. З урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров'ю, слід тільки вказати на порушення. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.(Постанова ВС від 30.11.2022 року, справа № 344/3764/21).
Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди підтверджує, що на позивача не покладається обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив.
Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.
Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 78, Охорона здоров'я, затв. Наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 29 березня 2002 р. № 117, зазначаються характеристики та вимоги до лікаря з ультразвукової діагностики. Такий лікар, проводить кваліфіковане ультразвукове обстеження із застосуванням інтервенційних лікувально-діагностичних методів, в тому числі спеціальних (доплерографія, інтраопераційна ехографія із штучним контрастуванням тощо). Виявляє та аналізує причини розбіжностей висновків ультразвукового обстеження із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень. Лікар повинен знати в тому числі чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; основні аспекти нормальної та патологічної анатомії, фізіології, топографічну анатомію людини відповідно до специфіки здійснюваних ультразвукових досліджень; клініку та патогенез основних захворювань людини; сучасні методи клініко-інструментальної діагностики.
Штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, здійснюється в акредитованих закладах охорони здоров'я на підставах, зазначених у додатку, за висновком комісії, утвореної відповідно Міністерством охорони
здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласної та Севастопольської міської державних адміністрацій і Головним управлінням охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. Висновок готується згідно із заявою вагітної жінки
та відповідними документами.(Постанова КМУ від 15.02.2006 року №144 Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України.).
Операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у закладах охорони здоров'я при вагітності строком не більше 12 тижнів.У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти двох тижнів(ст.50 Закону України Основи законодавства про охорону здоров'я).
Умови народження дитини безперечно є частиною приватного життя особи для цілей статті 8 (Так у справі Терновскі (Ternovszky) проти Угорщини, Суд зазначив, що наступне питання, яке потрібно розглянути, стосується того, чи становить оскаржуване законодавство втручання у здійснення прав, гарантованих заявниці статтею 8 § 1. «Приватне життя» є широким терміном, який, серед іншого, охоплює аспекти фізичної та соціальної ідентичності людини, включаючи право на особисту автономію, особистісний розвиток та створення і розвиток стосунків з іншими людьми та зовнішнім світом, і воно включає в себе право на повагу до рішень як про те, щоб стати батьком, так і про те, щоб ним не стати. Поняття свободи передбачає деяку міру вибору під час її здійснення. Поняття особистої автономії є основоположним принципом, що лежить в основі тлумачення гарантій статті 8. Тому право, що стосується рішення стати батьком, включає в себе право на вибір обставин, за яких особа вирішує стати батьком.
Заклади охорони здоров'я забезпечують кожній жінці кваліфікований медичний нагляд за перебігом вагітності, стаціонарну медичну допомогу при пологах і медичну допомогу матері та новонародженій дитині.(ст.58 Закону України Основи законодавства про охорону здоров'я) .
Наказом МОЗ№417 від 15.07.2011 року Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні передбачено, що ультразвукове дослідження плоду може проводити фахівець, який має відповідну підготовку за затвердженою схемою протоколу(Додаток №8,9), що передбачають ультразвуковий скрініг плоду на 11-13 тижні та 18-21 тижні з візуалізацією кінцівок.
Відповідно до Етичного кодексу лікаря України, прийнятого і підписаного Всеукраїнським з'їздом лікарських організацій та X з'їздом Всеукраїнського лікарського товариства від 27 вересня 2009 року, життя та здоров'я людини головні та фундаментальні цінності. Діяльність лікаря спрямована на їх збереження від моменту зачаття та вимагає від нього гуманного ставлення до людини, поваги до її особистості, співчуття та співучасті, доброзичливості, благодійності та милосердя, терплячості, взаємодовіри, порядності та справедливості. Лікар повинен пам'ятати, що головний суддя на його професійному шляху це, насамперед, совість.
Пунктом 2.5 розділу 2 вказаного вище Етичного кодексу передбачено, що лікар ні в якому разі не повинен втрачати професійної незалежності. При прийнятті лікарем фахових рішень мотиви матеріальної та особистої вигоди, кар'єри, задоволення власних амбіцій не повинні переважати.
Як вбачається із статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дата ратифікації: 17.07.97 р., дата набуття чинності: 11.09.97 р.) (із змінами і доповненнями), жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Згідно зі статтею 18 вказаної вище Конвенції, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Завдання моральної шкоди явище завжди негативне.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року в справі № 607/11755/20 (провадження № 61-13672св21).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових обов'язків.
Солідарна відповідальність-один із різновидів цивільно-правової відповідальності. Солідарна відповідальність - це у зобов'язальному праві відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, у ст. 1190 Цивільного кодексу України зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
У Цивільному кодексі України у ст. 543 зазначено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.
Позадоговірна відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин. Вона настає за порушення обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків.
ОСОБА_2 18.05.2018 року встала на облік в жіночій консультації №1 в терміні вагітності 12 тижнів. Жіночу консультацію відвідувала регулярно, десять разів за час вагітності, що підтверджується записами в обмінній карті пологового будинку, пологового відділення.
При цьому протягом усього перебігу вагітності позивач перебувала на обліку у Хмельницькому міському перинатальному центрі та користувалась діагностикою, в тому числі тричі-інструментальною(УЗД) в Хмельницькому міському перинатальному центрі, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.
24.05.2018р. було проведено перше скрінінгове дослідження, яке проводила лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_4 , за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних І УЗ-обстеження.
В протоколі лікар ОСОБА_4 у висновку вказала, що є одно плідна вагітність, патології плоду не виявлено.
13.07.2018 року було проведено друге скрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_3 . За результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження. В протоколі лікар ОСОБА_3 вказав, що патології плоду не виявлено, при цьому ним вказано, що здійснено заміри ліктьової кістки, довжину плеча, довжину променевої кістки. Лікар не вказав заміри якої руки він брав-правої чи лівої. Підозри або явні вади розвитку плоду не виявлено.
Обидва дослідження проводились згідно протоколу, затвердженого наказом МОЗ №417. Обов'язкова візуалізація кінцівок плоду обумовлена протоколом другого скрінінгу.
Суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_3 щодо обов'язкової візуалізації двох кінцівок за встановленими вимогами нормативних актів, оскільки вказане твердження нівелює лікарський обов'язок щодо надання якісної медичної допомоги, здійснення адекватної медичної діагностики.
18.07.2018 року було проведено третє позаскрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики ОСОБА_5 .
Зазначення в протоколах УЗД скрінингів-патологій не виявлено, при фактичній наявності-редукції верхньої кінцівки, підтверджує неякісне надання медичної послуги щодо діагностичного дослідження плоду.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є лікарями ультразвукової діагностики в КП «Хмельницький міський периинатальний центр'Хмельниицької міської ради, що не було, зокрема,ними заперечено під час дачі пояснень по справі.
В жодному із представлених позивачу документів за результатами обстежень та під час консультацій лікарями вищезазначеного закладу не було визначено, що очікується народження дитини з вадою.
Згідно наказу Хмельницького міського перинатального центру №94/1/05-63 від 29.03.2019 про недоліки в наданні медичної допомоги породіллі ОСОБА_2 встановлено, що за результатами розбору випадку у вагітної ОСОБА_2 на медичній раді(Протокол №1 від 27.03.2019 року було виявлено ряд недоліків у зв'язку із недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики(редукційна вада верхньої кінцівки).
За виписним епікризом №1561 Хмельницького військового госпіталю прапорщик ОСОБА_2 1986 р.н. знаходилась на стаціонарному лікуванню в неврологічному відділенні в/ч НОМЕР_1 з 27.03.2019 року по 08.04.2019 року. При поступлені скарги на загальну слабкість, головний біль, тривога,знижений настрій, поганий сон, фіксація на своїх переживаннях. З анамнезу:хворіє на протязі останніх чотирьох місяців. Пов'язує даний стан з сімейною трагедією(народження дитини з інвалідністю).Для обстеження та лікування госпіталізована в неврологічне відділення. в/ч НОМЕР_1 . За результатами проведеного обстеження встановлено клінічний діагноз:тривожний невротичний розлад, ситуативно зумовлений. Відчувала фізичний біль, втратила сон, спокій, душевну рівновагу, пережила глибокий стрес, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Неодноразово зверталась в медичні заклади, правоохоронні органи, юристів. Втратила можливість нормально відпочивати, розмовляти, вести домашнє господарство.
За результатами експертного дослідження, проведеного за ухвалою суду Вінницьким науково-дослядним експертно-криміналістичним центром визначено, що ситуація по справі-неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики у дитини редукційної вади верхньої кінцівки є психотравмувальними для ОСОБА_2 та завдало їй моральної шкоди, що оцінено у 351 000 грн. Виникнення й розвиток ситуації, що піддано експертному дослідженню, відбулося незалежно від поведінки ОСОБА_2 , вона не мала можливості вплинути на події, які сталися, а саме:неякісне надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики(редукційна вада верхньої кінцівки) у її дитини, тобто вони виникли незалежно від волевиявлення ОСОБА_2 . Ситуація, що досліджувалась, може розглядатись, як психологічна основа для спричинення моральної шкоди, внаслідок чого має місце факт душевних страждань ОСОБА_2 у зв'язку з неякісним наданням медичної допомоги за ситуації, що піддана експертному дослідженню. Результати проведення експертного дослідження дають змогу констатувати, що всі означені моральні страждання знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Зважаючи на викладене, відповідачами у справі не доведено та не спростовано відсутність причетності до завданої шкоди позивачу у справі, враховуючи встановлені нормативні вимоги щодо якості наданих медичних послуг, та зважаючи на завдання, які ставлять перед медичною установою та її працівниками щодо ведення вагітності та діагностики стану здоров'я, якості наданих послуг, кваліфікаційних вимог до лікарів діагностів.
Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов'язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов'язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються (Постанова ВС від 30.11.2022 року, справа № 344/3764/21).
В той же час, позивач не представив суду доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між завданою їй шкодою та діями Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради.
За вказаних обставин, очевидним є висновок суду, про підставність заявленого позову та обґрунтованим є відшкодування моральної шкоди відповідачами: КП «Хмельницький міський перинатальний центр», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розмірі 50 000 грн. на користь позивача. Саме позитивне вирішення спору є елементом моральної компенсації позивачу, способом сатисфакції. Моральна шкода в ромірі 50 000 грн. є достатнім та об'єктивними еквівалентом компенсації позивачу за ненадання об'єктивної та правдивої інформації, здійснення неналежної діагностики, що обмежило її у прийнятті життєважливих рішень та підготовки, в тому числі психологічної, до народження дитини з фізичною вадою.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів пропорційно сумі задоволених позовних вимог в порядку передбаченому ст.141 ЦПК.
Керуючисьст.ст. 23, 1168,1172 ЦК України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», ст.ст. 10, 11, 60, 61,86,88,212- 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути солідарно з відповідачів КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради (ЄДРПОУ 02004746, п/р35431041053305,35438041153305 у ГУДКСУ у Хмельницькій області,МФО320478 м.Хмельницький, вул.Хотовицького 6), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,іпн НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. у зв'язку з недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики(редукційна вада верхньої кінцівки) та судового збору 500 грн., з кожного по 166,67 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 2 травня 2023 року.
Суддя: З.А. Чевилюк