Справа № 686/22576/22
Провадження № 1-кс/686/2497/23
27 квітня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить зобов'язати слідчого внести відомості до ЄРДР за його заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Узагальнені доводи скарги.
У скарзі ОСОБА_4 зазначає, отримав відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, викладену у листі ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому №1474зкп/14-01-01-2772/2022.
З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, слідчим допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.
Процесуальні дії суду для підготовки до розгляду скарги.
Задля забезпечення повноти та об'єктивності розгляду скарги слідчим суддею з ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому витребувані матеріали перевірки за заявою ОСОБА_4 .
Позиції учасників провадження.
Уповноважена особа з СУ ГУНП в Хмельницькій області в судове засідання не з'явилася, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
Разом із цим, від органу досудового розслідування надійшли копії матеріалів перевірки №1474зкп/14-01-01-2772/2022 від 03.10.2022за зверненням ОСОБА_4 .
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився.
За повідомленням в судовому засіданні заступником начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи Вінницької установи виконання покарань №1 ОСОБА_5 , який забезпечував проведення відеконференцзв'язку із ВУВП №1, ОСОБА_4 повідомлений про розгляд скарги, проте відмовився вийти до приміщення для проведення відеоконференцій.
Відповідно до ч.3. ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, обізнаність скаржника про дату та час розгляду справи, яка відкладена востаннє 31.03.2023 на 27.04.2023 у зв'язку із неявкою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_3 , про що завчасно було надіслано до ВУВП №1 копію ухали слідчого судді та повістку про виклик ОСОБА_4 на11 год. на 27.04.2023, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги з участю представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , оскільки положення ч.3 ст.306 КПК України передбачають альтернативну можливість присутності особи, яка подала скаргу чи її представника.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали, просили задовольнити.
Слідчий суддя,заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, дійшов такого висновку.
Право та судова практика
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Указане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
Оцінка встановлених обставин та відповіді на доводи скарги.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_4 звернувся до Президента України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка 16.09.2022 була направлена до Хмельницької обласної прокуратури та у подальшому за належністю направлена до ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, зареєстрована 03.10.2022 за №1474зкп/14-01-01-2772/2022.
Зі змісту цієї заяви слідує, що ОСОБА_4 стверджує про вчинення кримінального правопорушення експертом ОСОБА_7 , який у межах кримінальної справи 2208/8608/12 склав завідомо неправдивий висновок експерта судово-балістичної експертизи №48-Б та в судовому засіданні надав неправдиві пояснення про те, що вилучені у ОСОБА_4 гладкоствольні рушниці «Сайга 410 К» є багатоцільовою зброєю усупереч наказу МВС №622.
За результатами проведеної перевірки керівник Першого слідчого відділу ( з дислокацією у м.Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_8 листом від 11.10.2022 №№1474зкп/14-01-01-2772/2022 надав ОСОБА_4 відповідь в якій зазначено, що його звернення має дублюючий характер, оскільки він уже звертався із аналогічним зверненням та йому була надана відповідь.
Отже, відомості до ЄРДР за цією завою ОСОБА_4 не внесені.
Оглядом рішень, опублікованих у Єдиному реєстрі судових рішень встановлено, що ОСОБА_4 вироком Дунаєвецького районного суду від 30 грудня 2015 у справі, на яку він посилається у скарзі (2208/8608/12) . засуджено за п.п. 4, 7 ч. 2 ст. 115 КК України та за ч.1 ст. 263 КК України із призначенням покарання.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2016 року апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Зі змісту цих рішень убачається, що 9 липня 2012 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено три рушниці «Сайга 410 К» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які перебували у фактичному користуванні ОСОБА_4 згідно з офіційним дозволом на право зберігання мисливської зброї, в які ОСОБА_4 незаконно вніс конструктивні зміни, внаслідок чого рушниці стали бойовою багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю, і надалі зберігав їх у будинку за місцем проживання без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі №2208/8608/12, провадження № 51-535км18 у вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2016 року стосовно засудженого ОСОБА_4 змінено у частині призначеного ОСОБА_9 покарання .
У решті судові рішення залишені без зміни.
Аргументи ОСОБА_4 стосовно неправильності висновку експерта ОСОБА_7 були предметом оцінки судами першої, апеляційної та у межах перевірки правильності застування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права - і судом касаційної інстанції.
Так, Верховний Суд у зазначеній ухвалі зазначив, що за висновками судово-балістичних експертиз від 27 липня 2012 року № 48-Б та № 49-Б всі три рушниці «Сайга 410» калібру 410 виробництва Росії, що були вилучені в ході обшуку в помешканні ОСОБА_4 , є бойовою багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю, здатною здійснювати постріли із складеним та розкладеним прикладом. З дослідницької частини цих висновків експертиз убачається, що в процесі порівняльного дослідження способом зіставлення вказаних рушниць із зразками мисливської вогнепальної зброї, встановлено як збіги за формою, розмірами, конструктивними особливостями та маркувальними позначеннями із мисливською самозарядною гладкоствольною рушницею «Сайга 410» калібру 410 виробництва Росії, так і відмінності - відсутня тяга блокування зняття запобіжника при складеному прикладі, однак отвори для тяги наявні на задній частині ствольної коробки та на нижній петлі кріплення приладу.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_7 повністю підтвердив висновки експертиз, зазначивши, що відсутність тяги блокування зняття запобіжника при складеному прикладі в досліджуваних рушницях «Сайга 410 К» дає можливість здійснювати постріли при складеному прикладі, що надає їм при такій переробці ознаки бойової вогнепальної зброї.
Отже, слідчим суддею не встановлено обставини, що свідчать про ознаки вчинення особою, на яку вказує ОСОБА_4 ,кримінального правопорушення та наявність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Разом із цим указана інформація про факти можливого вчинення кримінального правопорушення з аналогічними твердженнями ОСОБА_4 уже була предметом розгляду органу досудового розслідування, про що зазначено у згаданому вище листі ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому №1474зкп/14-01-01-2772/2022 від 03.10.2022 та у порядку судового контролю слідчим суддею та судом апеляційної інстанції.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2023 у справі №686/21516/22, провадження №1-кс/686/44/23 за результатом скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення експертом Шаршоньом за аналогічною за суттю скаргою та заявою про вчинення кримінального правопорушення, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01.03.2023 у справі № 686/21516/22, Провадження № 11-сс/4820/90/23 ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Звернення особи, яка бажає ініціювати кримінальне провадження до органу досудового розслідування та/або суду повторно із заявою/повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, датованою іншим числом, проте аналогічною за змістом та/або яка уже була предметом дослідження, за наведених обставин, є неприйнятним.
Ініціювання кримінального переслідування щодо особи за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за поданою ОСОБА_4 заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, за результатом розгляду заяви ОСОБА_4 уповноважена особа органу досудового розслідування дійшла правильного висновку про відсутність підстав для внесення за викладеними у ній твердженнями, відомостей до ЄРДР, що вказує на необґрунтованість заяви.
А тому підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1