Справа № 686/1419/23
Провадження № 2/686/2086/23
(заочне)
27 квітня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
вирішив:
В січні 2023 року АБ КБ «Приватбанк» звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву б/н від 21.12.2013 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає є між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов укладеного договору банк відкрив відповідачу кредитний рахунок з встановленим початковим кредитним лімітом у розмірі 600 грн., який в подальшому збільшився до 30000 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язалася повернути частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок в розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 21.12.2022 утворилась заборгованість в сумі 35 083,65 грн., з яких 29978,29 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5105,36грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати в сумі 2684,00грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи без її участі не надсилала.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
21 грудня 2013 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 600 грн. на картковий рахунок який в подальшому збільшився до 30000 грн., а потім у подальшому зменшувався. Укладення договору відбулося шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Строк дії останньої картки , виданої відповідачу - до грудня 2021 року.
На підтвердження позовних вимог Банк надав анкету-заяву від 21.12.2013 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток, виписку по рахунку, розрахунок заборгованості.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості станом на 21.12.2022 заборгованість ОСОБА_1 складає 35 083,65 грн., з яких 29978,29 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5105,36грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
В анкеті-заяві ОСОБА_1 від 14.06.2018 відсутні умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі за процентами, нарахованими на прострочений кредит у розмірі, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, пені і штрафу. Обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід'ємні частини укладеного договору.
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів, що нараховуються на прострочений кредит, та саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату та розміру процентів, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 5105,36 грн. заборгованості за простроченими відсотками, задоволенню не підлягають.
Із наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованості та виписки за договором б/н за період з 21.12.2013 по 21.12.2022, вбачається, що станом на 21.12.2022 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 29 987 грн. 29 коп. За період з 21.12.2013 по 21.12.2022 ОСОБА_1 використала кредитні кошти в сумі 37 759,51 грн., внесено на погашення заборгованості 24270,66 грн. з яких на погашення відсотків банком спрямовано 17 963, 97 грн. Погашення не передбачених договором процентів, штрафів, комісії призвело до збільшення заборгованості. Крім цього, банком списано 50,00 грн. штрафу та 50,00 грн. пені, сплата яких не передбачена умовами анкети-заяви від 14.06.2018.
Щодо паспорту споживчого кредиту.
Постановою Верховного суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду 23 травня 2022 року справа №393/126/20 сформульовано правовий висновок: «Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За таких обставин ОП КЦС вбачає наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постановах ВС у складі колегії суддів першої судової палати КЦС від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі №313/346/20 та у складі колегії суддів другої судової палати КЦС від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом».
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи змістом (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
На підставі частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведено заборгованість в розмірі 35083,65грн., позов підлягає задоволенню частково, а з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 13 488 грн. 85 коп. (37759,51-24270,66) різниці між витраченими та сплаченими коштами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1031,94 грн. (2684х13488,85:350883,65).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280,281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.12.2013 року в сумі 13 488 грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1031,94 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складання повного тесту рішення 27.04.2023.
Суддя: