Справа № 684/178/23
Провадження № 2-а/684/9/2023
іменем України
01 травня 2023 року смт Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
судді Гринчук С.М.,
за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Талалай А.С.,
відповідач - Департамент патрульної поліції,
третя особа - інспектор взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Плоскун В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Стара Синява адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Плоскун Владислав Юрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Талалая А.С. звернувся до суду із зазначеною вище позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 березня 2023 року лейтенант поліції Плоскун В.Ю. склав постанову серії БАБ №013697 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУПАП. Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 на а/д 0-231705, Н03, 3 км, керуючи транспортним засобом, який належить до категорії великовагових Т3, перевозив вантаж - щебінь фракції 20-70, фактична маса транспортного засобу 32,740 кг, згідно ТТН №306 від 20 березня 2023 року, рухаючись по дорозі місцевого значення, допустив порушення п. 22.5. ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУПАП. У зв'язку з вказаним на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає, що адміністративне стягнення застосовано до нього незаконно, оскільки вимірювання габаритів та зважування транспортного засобу HOWO А7, державний номерний знак - НОМЕР_1 не здійснювалось, матеріали справи не містять доказів порушення позивачем правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, тому не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Окрім того, звернув увагу на те, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП поза увагою відповідача залишено зміст примітки до цієї статті, відповідно до якої дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
З огляду на викладене, вважає, що оскільки суттю вчиненого позивачем правопорушення, відповідно до оскаржуваної постанови, є саме перевищення вагових параметрів транспортного засобу, в діях позивача виключається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУПАП.
24 квітня 2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача Департаменту патрульної поліції, згідно з яким відповідач заперечує позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає постанову поліцейського законною та обґрунтованою, винесеною у повній відповідності до норм чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача Талалай А.С. у судове засідання не з'явився, в поданих до суду заявах (арк.спр.26, 34) просив здійснювати розгляд справи без його та позивача участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в відзиві на позов просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Третя особа, інспектор взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Плоскун В.Ю., у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду чи відкладення розгляду справи не подавав.
04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.15).
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.
З'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013697 від 20 березня 2023 року, інспектор взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенант поліції Плоскун В.Ю. притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наклавши на нього стягнення у виді штрафу у сумі 510 гривень, у зв'язку з тим, що на А/Д місцевого значення О-231705 Н-03-Меджибіж, 3 км, водій керував ТЗ, який належить до категорії великовагових, та перевозив вантаж «Щебінь ФР20-70» трьохвісним ТЗ, фактичною масою 32740 кг (згідно ТТН), при допустимому значенні для доріг місцевого значення для даного типу транспорту 21000 кг, що на 11740 кг більше допустимого навантаження фактичної маси, при цьому без відповідного дозволу на участь у дорожньому русі або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, чим порушив п. 22.5 ПДР України та ПКМУ №30, ч.4, ч.25 від 18.01.2001 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як визначає пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вимоги до проїзду великовагових транспортних засобів з вантажем автомобільними дорогами встановлено Правилами проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року (далі за текстом-Правила). Вказані Правила визначають, що транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Підпункт б пункту 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин - винесення оскаржуваної постанови), визначає серед іншого, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси максимального значення для доріг місцевого значення, зокрема, для вантажних трьохвісних автомобілів - 21 тонни.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, у разі, коли хоча б один з габаритних та/або вагових параметрів транспортних засобів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, їх рух здійснюється відповідно до Правил.
Згідно з пунктом 4 Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Визначення габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь транспортного засобу здійснюється в процесі зважування, як визначено підпунктом 2 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року №879 (далі за текстом-Порядок №879).
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Згідно з пунктом 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний (визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу(підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879) та точний (визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879)).
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС, як визначено пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2013 року №1007/1207 (далі за текстом - Порядок №1007/1207) та пунктом 15 Порядку №879.
Приписами пунктів 18, 20 Порядку №879 регламентовано, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
З системного аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється виключно у встановленому законом порядку Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції, за результатами якого водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у виді накладення штрафу в відповідному розмірі передбачена частиною другою статті. 132-1 КУпАП.
При цьому, відповідно до примітки, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Зі змісту постанови суд установив, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-1 КУпАП
Частина перша статті 132-1 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у виді накладення штрафу у відповідному розмірі на відповідних суб'єктів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються серед іншого і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказом належності транспортного засобу, яким керував позивач, до категорії великогабаритних може бути відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Разом з відзивом представник відповідача надав копію постанови серії БАБ №013697, копію товарно-транспортної накладної №306 від 20 березня 2023 року та диск з відеофайлом.
Матеріали справи не містять жодного із викладених вище документів, якими може бути підтверджена належність транспортного засобу до великовагових, а надана разом з відзивом представником відповідача товарно-транспортна накладна не може бути єдиним та беззаперечним доказом підтвердження реальної маси відповідного транспортного засобу станом на час його зупинки.
Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17 січня 2019 року по справі №539/655/17.
До поданого відзиву представник відповідача також надав відеозапис, який відтворює події, що мали місце 20 березня 2023 року у період часу з 15 год. 30 хв. 43 сек. до 15 год. 37 хв. 56 сек. Із вказаного відео вбачається, що працівник поліції пояснив водієві ОСОБА_1 про те, що відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 132-1 КУпАП відносно нього за порушення пункту 22.5 ПДР України, роз'яснив права як особі, яка притягається до відповідальності, пояснив про спільне відпрацювання та проведення рейдової перевірки разом з працівниками Укртрансбезпеки, роз'яснив, що на дорозі обласного значення для тривісного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , максимально дозволено перевозити 21 тонну, при тому що у водія - 37 тонн. Жодні обставини вчинення та виявлення правопорушення на відео не зафіксовані, не зафіксовані також ні спосіб визначення фактичної маси транспортного засобу, ні порядок здійснення габаритно-вагового контролю, ні перевірка наявності чи відсутності дозволу на рух (погодження із органами Національної поліції України).
Отже, із наданого відеозапису жодним чином не вбачається даних, які свідчать вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-1 КУпАП, за яке він притягнутий оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності.
Опис в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення також не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, в порушення зазначених вимог закону відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів щодо правомірності свого рішення та щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП, а саме: відсутні докази порушення ОСОБА_1 правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, оскільки відсутні докази здійснення габаритно-вагового контролю із дотриманням відповідної процедури, а також того, що позивач перевозив великоваговий вантаж без належного дозволу (без погодження із органами Національної поліції України).
Оскільки всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому спірна постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що твердження позивача, викладені ним в позовній заяві є обґрунтованими та підставними, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування постанови підлягають до задоволення.
Понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 536,80 грн., відповідно вимог ч.1 ст.139 КАС України мають бути відшкодовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, статтями 2, 6, 19-20, 71, 72, 77, 286 КАС України,
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013697 від 20 березня 2023 року винесену інспектором взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Плоскуном Владиславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцяти шести) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646.
Третя особа: Інспектор взводу №1 роти №2 батальйону 1 УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Плоскун Владислав Юрійович, місцезнаходження: пров. Коцюбинського, 35/2, м. Хмельницький, 29008.
Повне судове рішення складено01 травня 2023 року.
Суддя С.М. Гринчук