Провадження № 2/679/125/2023
Справа № 679/92/23
01 травня 2023 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участі секретаря с/з Волос І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області заяву представника позивача Плакси В.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «СК Арсенал Страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області перебувала вказана цивільна справа, розгляд якої був завершений ухваленням 10.04.2023 заочного рішення суду. 14.04.2023 представник позивача Плакса В.А. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом під час ухвалення рішення у справі не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат та зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи у судове засідання не викликалися з урахуванням положень ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд не вбачав у цьому необхідності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів із дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 01.02.210.04.2023 судом було ухвалене заочне рішення суду у цивільній справі № 679/92/23 (провадження № 2/679/125/2023) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «СК Арсенал Страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - яка була задоволена судом частково (а.с. 78-80).
Із вказаного рішення також вбачається, що питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося, оскільки у позовній заяві представником позивача зазначалося про те, що документальне підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 3-7).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 01.11.2022 уклав із адвокатом Плаксою Вячеславом Анатолійовичем договір про надання правничої (правової) допомоги № 01-11/22, повноваження якого підтверджуються ордером серії ВК № 1061934 від 23.01.2023 та свідоцтвом про заняття адвокатською діяльністю серії РН № 2119 від 30.06.2022. Крім іншого, у п. 5.1.1 вказаного договору зазначається, що фіксована сума (основний гонорар) адвоката складає 16000 грн (а.с. 8, 9, 94-96).
Із наявних у матеріалах справи акту приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги № 01-11/22 від 01.11.2022 та детального опису робіт (наданих послуг) за вказаним договором вбачається, що позивачем за цією угодою були понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Плаксою В.А., що пов'язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 22000 грн, яка складається із основного гонорару адвоката в сумі 16000 грн та винагороду за участь у судових засіданнях у сумі 6000 грн (а.с. 97, 98).
При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об?єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У той же час відповідач, яка належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася та відзиву на позов не подала, не скориставшись своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат.
Також позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 156 від 20.01.2023 (а.с. 2).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову (99319,90 грн х 100% / 204000,60 грн), суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача, ухвалити у цій справі додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат у розмірі 11306,06 грн - пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог (23073,60 грн х 49% / 100%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, 263, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача Плакси Вячеслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 679/92/23 (провадження № 2/679/125/2023) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «СК Арсенал Страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 11306,06 грн (одинадцяти тисяч трьохсот шести гривень шести копійок).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович (адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Треття особа: Приватне акціонерне товариство «СК Арсенал Страхування» (ідентифікаційний код: 33908322; місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154).
Суддя І.Г. Безкровний