Справа № 676/3137/23
Номер провадження 1-кс/676/683/23
01 травня 2023 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, мотивуючи тим, що 15 квітня 2023 року ОСОБА_4 в Кам'янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області була подана заява про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а саме про умисне пошкодження майна - косметичних засобів, одягу та аксесуарів на загальну суму більше 120 000 грн. та погрозу вбивством, яке сталося за адресою АДРЕСА_1 . Проте відомості із зазначеної заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР внесені не були. А тому адвокат ОСОБА_3 просить визнати бездіяльність посадових осіб Кам'янець-Подільського РУП ГУКНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про вчинення відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення, незаконною та зобов'язати слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 15 квітня 2023 року.
В судове засідання скаржник не з'явилася, подала заяву у якій просила розглядати скаргу у її відсутності.
Згідно із ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що скаржник належним чином була повідомлена про місце та час розгляду скарги, просила проводити розгляд скарги у її відсутності, а також із врахуванням специфіки розгляду слідчим суддею скарг на дії та бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, обмежених строків їх розгляду, передбачених ч.2 ст.306 КПК України, згідно із якою скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у відсутності скаржника.
Слідчий Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, бездіяльність якого оскаржується, в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином через адміністрацію місця роботи, його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також витребувані слідчим суддею матеріали перевірки №924, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
Частиною першою ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Частиною 5 ст. 40 КПК України, визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється.
Положення ст.ст.214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого ч прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, є наявність достатніх даних та доказів про наявність ознак кримінально-карного діяння.
З матеріалів скарги та витребуваних слідчим суддею матеріалів перевірки № 924 встановлено, що дійсно ОСОБА_4 15 квітня 2023 року звернулася до Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області з усною заявою про те, що 15 квітня 2023 року близько 14 год. 15 хв. після конфлікту із колишньою дружиною її співмешканця, під час проведення збору речей, а саме косметики, почула різкий запах оцту. Як пізніше виявилось хтось долив оцту в баночки із косметикою. Вважає, що дані дії вчинила колишня дружина співмешканця для завдання шкодив подальшому. Також погрожує словесно.
Під час аналізу змісту та вимог заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 15 квітня 2023 року встановлено, що достатніх фактичних даних, які вказували б на наявність у діях ОСОБА_5 формальних ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194 КК України та ч.1 ст.129 КК України, ініціатором звернення у заяві про вчинене кримінальне правопорушення не наведено.
Так, частиною першої статті 194 КК України - «Умисне знищення або пошкодження майна» передбачена кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, а відповідно до примітки статті 185 КК України у статтях 185-191, 194 КК України у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто більше 335500грн. (250 разів х 1342 грн. (неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення) =335500 грн.). Таким чином, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення є умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах - більше 335500 грн.
Частиною першою статті 129 КК України - «Погроза вбивством» передбачена кримінальна відповідальність за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Об'єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення полягає у погрозі вбивством, що передбачає залякування (усне, письмове, жестами, демонстрацією зброї чи інших небезпечних для життя предметів того) іншої особи, яка сприймає цю погрозу як конкретну і реальну, таку, що може будь-якої миті чи в недалекому майбутньому бути реалізована.
Разом із тим, із матеріалів перевірки №924 не вбачається, що ОСОБА_4 повідомляла уповноважених службових осіб Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення про те, що ОСОБА_5 умисно пошкодила її майно у великих розмірах, зокрема того, що вартість пошкодженого її майна - косметичних засобів перевищує 335500 грн. (в усній заяві повідомила, що ОСОБА_5 пошкодила її косметичні засоби без зазначення яких саме та їх вартості). Як і не вбачається, що ОСОБА_4 повідомляла про те, що ОСОБА_5 взагалі погрожувала її вбивством і були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози (в усній заяві повідомила, що ОСОБА_5 їй погрожувала).
З огляду на це відомості, викладені у скарзі адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, в розумінні вимог ст.214 КПК України не є підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідно не є предметом судового контролю, тому у задоволенні вимог скарги адвоката ОСОБА_3 щодо зобов'язання слідчого СВ Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості із заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення до ЄРДР не грунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306-307, 309 КПК України,-
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1