Справа № 606/515/23
іменем України
26 квітня 2023 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовля обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023216080000048 від 17 січня 2023 року про обвинувачення
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 254 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території земельної ділянки користування якою здійснює ОСОБА_3 , знаходяться землі сільськогосподарського призначення площею 0,21 га, яка розташована повз територію домогосподарства , що у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125082200:04:001:0007, належна ОСОБА_5 . Згідно з ч.2 ст. 168 Земельного кодексу України передбачено,що власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Так, ОСОБА_3 , діючи умисно, ігноруючи вимоги ст.ст.91, 20, 186-1, 168 Земельного кодексу України вирішив самовільно використати дану земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме для облаштування штучної водойми - ставка, при цьому не бажаючи виготовляти документацію із землеустрою щодо зміни її цільового призначення т а переведення в землі водного фонду із земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а також отримати спеціальний дозвіл на зняття, зберігання та використання ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний намір, направлений на скоєння даного кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , в літі 2010 року, точного часу досудового розслідування не встановлено, самовільно зайняв та на частині вищевказаної земельної ділянки площею 0,21 га, без спеціального дозволу проводив роботи по облаштуванню штучної водойми, а саме самовільно зняв з площі 0,015 га ґрунтовий покрив - родючий шар ґрунту (гумус) та облаштував штучну водойму - ставок, в якому вирощував та розводив прісноводну рибу для власних потреб.
Внаслідок самовільного облаштування штучної водойми (ставка), зняття ґрунтового покриву - родючого шару ґрунту на земельній ділянці площею 0,015 га безпідставно було виведено 0,015 га землі із сільськогосподарського обороту.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.254 КК України, - безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.
В судовому засіданні обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строку давності, вказав, що повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого правопорушення, погоджується з усіма обставинами викладеними в обвинувальному акті, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Із наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів обвинувачений ознайомлений.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності дост.49 КК України (в редакції, чинній до 01.07.2020 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків;відсутність обставин, що порушують їх перебіг; не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості, згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно з обвинувальним актом літо 2010 року і ця обставина сторонами не заперечується.
01.07.2020 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.254 КК України в силу вимог ст.12КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше трьох років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.1 ч.1ст.49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Як вбачається з матеріалів справи у даному кримінальному провадженні строки давності не зупинялися.
Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі, судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак, ОСОБА_3 не заперечує проти закриття провадження із вказаних підстав. З'ясувавши позицію обвинуваченого, впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 288, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 254 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, № 120232160800000048 від 17 березня 2023 року відносно ОСОБА_3 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського Апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом 7 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_7