Справа № 606/2293/22
26 квітня 2023 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Ромазан Л.С.,
при секретарі судового засідання Будз М.В.,
з участю захисника Худи І.Р.,
розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, -
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
14.12.2022 року ОСОБА_1 о 01 год. 57 хв. в смт.Дружба по вул.Лесі Українки Тернопільського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом,марки «OPEL ASTRA», НОМЕР_1 , порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, а саме: керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST 6820, №ARHL - 0251 (повірка дійсна до 01.12.2023 року), на табло якого висвітлило результат - 1.55 % проміле. Водій із результатом згідний. Після чого проведення огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки ОСОБА_1 від проходження огляду в КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» водій відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ОСОБА_1 адвокат Худа І.Р. в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання від 27.03.2023 року, в якому просить суд закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, ОСОБА_2 зазначила, що у матеріалах справи відсутні документально підтвердженні докази правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що призвело до незаконного складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення. Зупинивши безпідставно автомобіль, у якому перебував ОСОБА_1 , працівники поліції не мали права проводити будь-які заходи по встановленню водія в стані сп'яніння, свідки під час огляду не залучалися. Крім того, зазначає, що поліцейським у даному випадку належним чином не роз'яснено процедуру проходження огляду, продовжували задавати запитання та повідомляти про можливість відмовитися від усього, однак без роз'яснення наслідків таких відмов.
На підставі ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №079856 від 14.12.2022 року;
- роздруківкою алкотестеру ''Drager 6820'', тест №1717 від 14.12.2022 року, результат тесту 1.55 промілле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому у графі «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 ;
- розпискою ОСОБА_1 від 14.12.2023 року, згідно з якою він зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного отверезіння;
- відеозаписом, який наявний на диску, та з якого слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (неодноразово підтверджував, що переганяв машину із АЗС на стоянку) та був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав алкоголь, на що він відповів: « ОСОБА_3 при святі», а пізніше сказав, що вживав коньяк. ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру ''Drager 6820'', результат огляду 1.55 промілле. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що із результатом згідний та їхати в медичний заклад для визначення степені алкогольного сп'яніння відмовляється. Тоді працівники поліції повідомили йому, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як слідує з п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ч.2 ст.266 КУпАП випливає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні від 21 липня 2011р. по справі ''Коробов проти України'' Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом''. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена ''поза розумним сумнівом'' та випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
З огляду на викладене, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що під час розгляду справи доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то клопотання захисника про закриття провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП задоволенню не підлягає.
Суд вважає безпідставними та не погоджується з доводами захисника про те, що у матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що призвело до незаконного складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений в п.14 постанови від 20 жовтня 2020 року по справі № 444/2115/17, провадження № 51-8311км18, невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно з п.1 ч.1 40 цього Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, вбачається, що поліцейські підходять до транспортного засобу, з якого виходить особа, зі слів якої було встановлено ОСОБА_1 . Тоді працівник поліції повідомив, що ведеться відео фіксація та чому він керує автомобілем у комендантську годину (час запису 01:58:40), на що він відповів, що їде додому. Після чого, ОСОБА_1 неодноразово підтверджував факт керування ним автомобілем марки «OPEL ASTRA», НОМЕР_1 , а саме вказував, що переганяв даний автомобіль із АЗС на стоянку біля свого будинку.
За таких обставин суд не вбачає в діях працівників поліції порушення Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред'явлення вимоги, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів захисника, що у протоколі не зазначено ознак сп'яніння водія, які б давали підстави для проведення огляду, то суд зазначає, що з відео, яке наявне на диску вбачається, що працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав алкоголь, він відповів, що « ОСОБА_3 при святі», а пізніше сказав, що вживав коньяк, а тому у працівника поліції були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Поліцейська роз'яснила ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена адміністративна відповідальність (час запису 02:02:56). ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру ''Drager 6820'', результат огляду - 1.55 промілле. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що із результатом згідний та їхати в медичний заклад для визначення степені алкогольного сп'яніння відмовляється. В подальшому, за результатом проведення огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення ним вимог п.2.9 (а) ПДР України, тобто за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. У такому разі працівник поліції у протоколі зазначає, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Ознаки сп'яніння зазначаються у протоколі, якщо його складено відносно водія за порушення вимог п.2.5 ПДР України, тобто у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного.
Інші доводи захисника жодним чином не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В рішенні по справі ''О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства'' від 29.06.2007р. Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право на керування автомобілем за вище наведених обставин, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно із законодавством України.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення згідно зі ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.249, 251, 252, 279, 280, 283 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536.80 грн.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя: