Справа № 462/2354/23
Іменем України
02 травня 2023 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 28 березня 2023 року о 00 год. 50 хв. у м. Львові, вул. Рудненська, 1, керувала транспортним засобом «Audi B4» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та підтверджується відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів №471102, 470144, чим порушила вимоги п. 2.9 а ПДР України чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у її відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що остання була обізнаною з фактом складення на неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та про розгляд адміністративної справи у Залізничному районному суді м. Львова, про що розписалася в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід також звернути увагу і на той факт, що остання не заявляла жодних клопотань до суду, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, а відтак уникнення відповідальності.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №363146 від 28.03.2023 року;
-показами приладу «Drager ALKOTECT 6820 прилад ARJL-0296», тест №1548, результат тесту 1.15%; (а.с.1)
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом якого ОСОБА_1 погодилася, поставивши свій підпис; (а.с.4)
-оглянутими у судовому засіданні відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції, в яких ОСОБА_1 визнає вживання алкоголю, з результатами огляду погодилася.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається величезна відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
При призначенні покарання суд враховує, що керування транспортним засобом в стані сп'яніння є одним із найтяжчих правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, та його суспільну небезпеку, дію на території України на час вчинення адміністративного правопорушення воєнного стану, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536.80 грн.
Керуючись ст. 40-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536 гривні 80 копійок судового збору.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.С. Мруць