Справа № 444/3359/22
Провадження № 2/444/250/2023
02 травня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
за участю представника позивача за первісним позовомОСОБА_1
відповідача за первісним позовом ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,
Позивач за первісним позовомзвернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди.
09.01.2023 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
16.03.2023 року було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач за первісним позовомв позовній заяві позовні вимоги мотивував наступним. Йому на праві приватної власності належить автомобіль марки Hyundai І20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску. 10 квітня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу. На виконання умов попереднього Договору, позивач, як Продавець передав Покупцю страховий поліс, єдиний зразок ключа від транспортного засобу та технічний паспорт на транспортний засіб. В свою чергу, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу аванс (грошові кошти) за автомобіль та сплачувати щомісячно визначену в п. 2.2.3 Договорі на його користь суму, та в майбутньому сторони між собою домовились укласти Основний договір, на умовах встановлених цим Договором. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання за попереднім Договором не виконав. Судом було розірвано договір купівлі-продажу транспортного засобу, у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем на підставі п. 3.4. Договору. Окрім цього даним рішенням з відповідача в користь позивача стягнуто пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 12 277,80 грн. та понесені судові витрати, а саме 1261,20 грн. сплаченого судового збору та 9000 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу. Дане рішення набрало законної сили 24 червня 2021 року. Після вступу вказаного рішення суду в законну силу позивач надалі намагався повернути свій автомобіль, однак відповідач відмовляється в добровільному порядку повертати вказане майно. У попередньому договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 10 квітня 2020 року обумовлено строк виконання зобов'язання - 10 квітня 2022 року або ж раніше на умовах, передбачених п. 2.2.1 вказаного Договору. Вважає, що відповідач, який порушив зобов'язання, має відшкодувати йому завдані ним збитки. Окрім цього зазначив, що відповідачем/його дружиною ОСОБА_4 було сплачено ряд платежів на загальну суму 13 500,00 грн. Також відповідачем на його користь було сплачено аванс в розмірі 13 630,00 грн. та два платежі по 277,50 доларів США, що станом на час оплати становило 14 896 грн. 20 коп. Моральні страждання позивач оцінює у 20 000 грн., що є співрозмірною сумою тим нервовим стражданням, які він терпить на даний час. Безрезультатні перемовини з відповідачем та тривале безрезультатне листування з ним, підготовка позовної заяви про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу, так і даної позовної заяви, а також звернення до суду потребують від нього зайвих зусиль та незапланованих витрат, як грошей так і часу. А з цим порушується звичайний ритм його життя, що відображається на здоров'ї. Також звернув увагу суду на те, що протягом всього часу, починаючи від подачі позовної заяви про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та по даний час, позивачу не відомо, в якому стані знаходиться його автомобіль. Просив врахувати, те, що його автомобіль вже тривалий час перебуває у володінні відповідача без будь-яких правових підстав, та в добровільному порядку останній відмовляється його повертати. Просив витребувати та вилучити з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області 23 січня 2003 року, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) транспортний засіб: Hyundai 120, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключ від вказаного транспортного засобу, повернувши їх ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Франківським РВ у місті Львові ГУ ДМС України у Львівській області 09 грудня 2014 року, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ); стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6 784 грн. 99 коп. - 3 % річних, та 46 023 грн. 11 коп. інфляційних витрат, моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. та судові витрати.
В подальшому позивач за первісним позовомзбільшив позовні вимоги та просив в частині відшкодування збитків стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за період з 24.06.2021 року по 14.12.2022 року 6 784 грн. 99 коп. - 3 % річних, та 46 023 грн. 11 коп. інфляційних витрат; за період з 01.10.2020 року по 23.06.2021 року 3345 грн. 27 коп. - 3 % річних, та 15000 грн. 73 коп. інфляційних витрат.
Відповідач за первісним позовомподав відзив на позов, в якому просив частково задовольнити первісний позов, повернути позивачу автомобіль, відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним позовом. Свій відзив мотивував тим, що попереднім рішенням суду його не було зобов'язано повернути автомобіль власнику, він готовий в будь-який момент повернути автомобіль. Вказав, що право на відшкодування моральної шкоди не могло виникнути у зв'язку із його правомірною поведінкою.
Представник позивача за первісним позовомподав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.
Відповідач за первісним позовомподав зустрічний позов до позивача за первісним позовомпро відшкодування грошових коштів. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 10 квітня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу. На виконання умов попереднього Договору, продавець передав покупцю страховий поліс, єдиний зразок ключа від транспортного засобу та технічний паспорт на транспортний засіб. В свою чергу, ОСОБА_2 зобов'язаний був сплатити позивачу аванс (грошові кошти) за автомобіль та сплачувати щомісячно визначену в п. 2.2.3 Договорі на користь ОСОБА_3 суму, та в майбутньому сторони між собою домовились укласти Основний договір, на умовах встановлених цим Договором. Вказав, що судом було розірвано договір купівлі-продажу транспортного засобу, у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем на підставі п. 3.4. Договору. Окрім цього даним рішенням з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 стягнуто пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 12 277,80 грн. та понесені судові витрати, а саме 1261,20 грн. сплаченого судового збору та 9000 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу. Зазначив, що однак попереднім рішенням суду його не було зобов'язано повернути автомобіль власнику, він готовий в будь-який момент повернути автомобіль. Вказав, що на виконання попереднього договору ним та його дружиною було сплачено в загальному 575 доларів США, 19000,00 грн. Вказав, що у зв'язку із тим, що 25.08.2020 року ОСОБА_3 надіслав повідомлення про те, що борг на завтрашній день становитиме 1906,60 доларів США, після повідомлення здійснився ще один платіж 30.08.2020 року на суму 1000,00 грн., в подальшому ОСОБА_2 перестав здійснювати платежі. Просив стягнути з ОСОБА_3 сплачені йому грошові кошти в сумі 575 доларів США, 19000,00 грн.
Представник позивача за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов, в якому просив відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні з підстав, викладених у первісній позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Відповідач за первісним позовом у судовому засіданні первісний позов не визнав з підстав, викладених у його відзиві на позов, зустрічний позов просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи письмові докази.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 вбачається, що власником транспортного засобу Hyundai І20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 є позивач.
З копії попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу Hyundai І20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 . На виконання умов попереднього Договору, позивач, як Продавець повинен передати Покупцю транспортний засіб. В свою чергу, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу аванс (грошові кошти) за автомобіль та сплачувати щомісячно визначену в п. 2.2.3 Договорі на його користь суму, та в майбутньому сторони між собою домовились укласти Основний договір, на умовах встановлених цим Договором. Відповідно до п.1.17 сторони домовились, що аванс не повертається покупцеві в жодному випадку.
З копії квитанції № ТМ58-МК2Н-9ХМ2-7М1К від 16.06.2020 року вбачається, що відповідачем здійснено переказ ОСОБА_5 1500,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року
З копії квитанції № Е6Х7-38А8-Р30В-А1Х8 від 01.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 1000,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № Н1КТ-0Х29-К62Т-ВТ92 від 05.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 1500,00 грн.
З копії квитанції № 64М5-ЕСС5-ВВМ3-Н7ХВ від 08.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 2000,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № Х6АК-5Е7В-30Р2-6488 від 25.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 1500,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № 37М8-Т43М-КСРН-129А від 10.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 2000,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № М400-ТС64-6РВ2-Р054 від 20.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 1500,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № 6Т06-2380-КХТТ-57НТ від 25.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ ОСОБА_5 1500,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії квитанції № К356-2ЕАВ-4САА-В4К2 від 30.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснено переказ Андрію К. 1000,00 грн., як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 16.06.2020 року ОСОБА_7 переказано 1500,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 01.07.2020 року ОСОБА_8 переказано 1000,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 05.07.2020 року ОСОБА_8 переказано 1500,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 08.07.2020 року ОСОБА_8 переказано 2000,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 25.07.2020 року ОСОБА_8 переказано 1500,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 10.08.2020 року ОСОБА_8 переказано 2000,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 20.08.2020 року ОСОБА_8 переказано 1500,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 25.08.2020 року ОСОБА_8 переказано 1500,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії роздруківки з банківського за стосунку вбачається, що 30.08.2020 року ОСОБА_8 переказано 1000,00 грн. як оплату місячного платежу по попередньому договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року.
З копії рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11.03.2021 року вбачається, що судом ухвалено: розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелько І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 273 від 10.04.2020 р. у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем, на підставі п. 3.4. договору; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 12277 грн. 80 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, а саме 1261,20 грн. сплаченого судового збору та 9000 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу. Дане рішення набрало законної сили 24.06.2021 року.
З копії претензії та опису вкладення у цінний лист вбачається, що позивач за первісним позовомнадіслав відповідачу за первісним позовомпретензію з вимогою повернути автомобіль.
З копій квитанцій № 106 від 28.01.2023 року та № 62 від 28.01.2023 року вбачається, що позивач за первісним позовомпоніс витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Судом у судовому засіданні також було оглянуто роздруківки переписки сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе (частина перша статті 397 ЦК України).
Пунктом 2 частини першої статті 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Судом встановлено, що 11.03.2021 року судом розірвано попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелько І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 273 від 10.04.2020 р. у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем, на підставі п. 3.4. договору, а відтак такий договір розірвано у зв'язку з істотним порушенням договору ОСОБА_2 .
Враховуючи, що купівля-продаж автомобіля не відбулася, а відтак не відбувся перехід права власності на такий, позивач залишається законним власником автомобіля, відповідач без відповідної правової підстави володіє автомобілем, тому потрібно витребувати та вилучити з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 транспортний засіб: Hyundai І20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключ від вказаного транспортного засобу, повернувши їх ОСОБА_3 .
За таких обставин позовну вимогу за первісним позовом про витребування та вилучення з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу та ключа від вказаного транспортного засобу потрібно задовольнити.
Щодо позовної вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3345 грн. 27 коп. як 3 % річних та 15000 грн. 73 коп. інфляційних витрат за період з 01.10.2020 року по 23.06.2021 року судом встановлено, що ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу, а відтак зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат за період з 01.10.2020 року по 23.06.2021 року, наданий позивачем за первісним позовом є арифметично вірний, відтак позовну вимогу за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3345 грн. 27 коп. як 3 % річних та 15000 грн. 73 коп. інфляційних витрат за період з 01.10.2020 року по 23.06.2021 року потрібно задовольнити.
Щодо позовної вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 6 784 грн. 99 коп. як 3 % річних та 46 023 грн. 11 коп. інфляційних витрат за період з 24.06.2021 року по 14.12.2022 року судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
11.03.2021 року судом ухвалено розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між сторонами. Дане рішення набрало законної сили 24.06.2021 року.
Відтак, у зв'язку із розірванням попереднього договору, укладеного між сторонами, та набранням законної сили рішенням суду, яким був розірваний вказаний договір, грошове зобов'язання зі сплати щомісячних платежів за попереднім договором між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було припинено 24.06.2021 року.
Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3 % річних та інфляційні витрати за період з 24.06.2021 року по 14.12.2022 року на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Однак відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми здійснюється за час прострочення виконання зобов'язання, тоді коли позивач за первісним позовом просить стягнути такі штрафні санкції за період з 24.06.2021 року по 14.12.2022 року, тобто після фактичного розірвання договору в період, коли грошове зобов'язання між сторонами вже не існувало.
Вимог про стягнення з ОСОБА_2 сум, передбачених до ч. 5 ст. 653 ЦК України, ОСОБА_3 не пред'явлено.
За таких обставин в задоволенні позовної вимоги первісного позову про стягнення з відповідача за первісним позовом 6 784 грн. 99 коп. як 3 % річних та 46 023 грн. 11 коп. інфляційних витрат за період з 24.06.2021 року по 14.12.2022 року потрібно відмовити.
Щодо вимоги за первісним позовом про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач за первісним позовом оцінює завдану йому моральну шкоду в 20000,00 грн., виходячи з того, що вказана сума є співрозмірною сумою тим нервовим стражданням, які він терпить на даний час. Безрезультатні перемовини з відповідачем та тривале безрезультатне листування з ним, підготовка позовної заяви про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу, так і даної позовної заяви, а також звернення до суду потребують від нього зайвих зусиль та незапланованих витрат, як грошей так і часу, а з цим порушується звичайний ритм його життя, що відображається на здоров'ї. Також звернув увагу суду на те, що протягом всього часу, починаючи від подачі позовної заяви про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та по даний час, позивачу не відомо, в якому стані знаходиться його автомобіль. Просив врахувати, те, що його автомобіль вже тривалий час перебуває у володінні відповідача без будь-яких правових підстав, та в добровільному порядку останній відмовляється його повертати.
Разом з тим, позивач за первісним позовом не підтвердив заподіяння йому моральних, фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, які могли би бути підставами для виникнення моральної шкоди, достатніми належними та допустимими доказами.
Відтак, оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер правовідносин між сторонами, не доведення доказами наявності, характеру та обсягу можливих моральних страждань, перенесених позивачем за первісним позовом у зв'язку із діями відповідача за первісним позовом, та майновий стан відповідача за первісним позовом, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги за первісним позовом про стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги за первісним позовом потрібно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача за первісним позовом в користь позивача за первісним позовом потрібно стягнути 955,18 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, та 1006,32 грн. витрат на правову допомогу.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів судом встановлено наступне.
11.03.2021 року судом розірвано попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелько І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 273 від 10.04.2020 р. у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем, на підставі п. 3.4. договору, а відтак такий договір розірвано у зв'язку з істотним порушенням договору ОСОБА_2
ОСОБА_2 на виконання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу було сплачено ОСОБА_3 13500,00 грн., що підтверджується документально, а саме копіями квитанції № ТМ58-МК2Н-9ХМ2-7М1К від 16.06.2020 року, квитанції № Е6Х7-38А8-Р30В-А1Х8 від 01.07.2020 року, квитанції № Н1КТ-0Х29-К62Т-ВТ92 від 05.07.2020 року, квитанції № 64М5-ЕСС5-ВВМ3-Н7ХВ від 08.07.2020 року, квитанції № Х6АК-5Е7В-30Р2-6488 від 25.07.2020 року, квитанції № 37М8-Т43М-КСРН-129А від 10.08.2020 року, квитанції № М400-ТС64-6РВ2-Р054 від 20.08.2020 року, квитанції № 6Т06-2380-КХТТ-57НТ від 25.08.2020 року, квитанції № К356-2ЕАВ-4САА-В4К2 від 30.08.2020 року.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до п.1.17 попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.04.2020 року сторони домовились, що аванс не повертається покупцеві в жодному випадку.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України, те, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу був розірваний судом у зв'язку з істотним порушенням договору ОСОБА_2 , те, що сторони у договорі обумовили, що аванс не повертається покупцеві в жодному випадку, у задоволенні зустрічного позову потрібно відмовити в повному обсязі.
Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.
Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 23, 317, 321, 387, 397, 399, 625, 653, 1167 ЦК України, статтями 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Витребувати та вилучити з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області 23 січня 2003 року, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) транспортний засіб: Hyundai І20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключ від вказаного транспортного засобу, повернувши їх ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Франківським РВ у місті Львові ГУ ДМС України у Львівській області 09 грудня 2014 року, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області 23 січня 2003 року, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Франківським РВ у місті Львові ГУ ДМС України у Львівській області 09 грудня 2014 року, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) за період з 01.10.2020 року по 23.06.2021 року 3345 грн. 27 коп. - 3 % річних, та 15000 грн. 73 коп. інфляційних витрат, 1006,32 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір в розмірі 955,18 грн.
В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного тексту судового рішення 02 травня 2023 року.
Головуючий Оприск З. Л.