Справа №461/6444/22
12 квітня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі
головуючого судді Радченка В.Є.
з участю
секретаря судових засідань Пахолко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, встановлення факту не проживання із спадкодавцем на момент прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, встановлення факту не проживання із спадкодавцем на момент прийняття спадщини.
Обґрунтовуючи позов покликаються на те, що квартира АДРЕСА_2 складається з однієї житлової кімнати площею 13,5 кв.м., кухні площею 9,9 кв.м., туалету площею 1,6 кв.м., загальна площа 25,0 кв.м. Дана квартира не приватизована і належить до комунальної власності м. Львова. Позивач зареєстрований та проживає в даній квартирі з 31.08.1981 року. Станом на момент подання даного позову у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , яка є донькою Позивача, та ОСОБА_4 , онука Позивача. Згідно довідки ОКП «БТІ та ЕО» від 11.11.2022 року за № 3140, право власності на цю квартиро не зареєстровано.
Дана квартира була отримана в якості службової ОСОБА_5 , дружиною позивача, на підставі рішення виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів м. Львова від 28.07.1981 року № 282. Призначена була для проживання наймача та членів його сім'ї.
У квартирі були зареєстровані: ОСОБА_5 (основний квартиронаймач), ОСОБА_1 , чоловік квартиронаймача (Позивач по справі), ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_7 (донька, відповідач по справі), ОСОБА_4 (онука, відповідач по справі), ОСОБА_8 (онук). При цьому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не проживають у вказаній вище квартирі з 2008 року.
Позивач ніколи не вчиняв відповідачам жодних перешкод у користуванні квартирою, проте останні самостійно виїхали в Республіку Польща в 2008 році та покинули його з дружиною.
Та обставина, що відповідача зареєстровані у вищевказаній квартирі, але фактично не проживають у ній, порушує право позивача на оформлення ним субсидій, а також порушує право останнього на приватизацію вказаної квартири на своє ім'я. Просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.12.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.01.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 27.02.2023 року допитано свідка ОСОБА_9 , яка надала пояснення, що є сусідкою позивача. З 2008 року відповідачів вона ніколи не бачила та такі з цього часу за адресою АДРЕСА_3 не проживали.
Позивач та представник позивача в судове засідання 12.04.2023 року не з'явились. Належним чином були повідомленні про день, час та місце розгляду справи. До суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. В якій зазначив, що позовну вимогу про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволити. При вирішенні судом позовної вимоги про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на момент прийняття спадщини врахувати заяву адвоката Зеленіна С.С. про відмову від даної позовної вимоги.
Відповідачі в судове засідання 27.02.2023 року не з'явились. Належним чином направлялось повідомлення про день, час та місце розгляду справи. До суду повернувся конверт із зазначення причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідачі в судове засідання 12.04.2023 року не з'явились. Належним чином направлялось повідомлення про день, час та місце розгляду справи за адресою: АДРЕСА_3 . До суду повернувся конверт із зазначення причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім цього відповідачу ОСОБА_3 надсилалось повідомлення про день, час та місце розгляду справу (на 12.04.2023 року) на адресу за місцем права власності частки майна (житлового будинку) останньої, згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №322882261 від 15.02.2023, а саме за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повідомлення отримано 08.03.2023 року.
Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 28.02.2023 року. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності позивача, представника позивача, відповідачів та представника третьої особи, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно витягу із рішення виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів м. Львова від 28.07.1981 року № 282 ОСОБА_10 надано службову квартиру АДРЕСА_5 (з 1990 року перейменована на Під Дубом), яка складається з однієї кімнати площею 13,5 кв.м. та кухні.
Згідно довідки з місця проживання, складу сім'ї і прописки №0787 від 11.04.2002 року в квартирі по АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.12.2006 року по справі № 2П-333 ОСОБА_6 була визнана такою, що втратила право на користування зазначеною вище квартирою. Остання була знята з реєстрації 06.02.2007 року, що підтверджується довідками ЛКП «Центральне» від 15.08.2007 року № 5347, від 21.02.2008 року № 1059.
З клопотання ЛКП «Центральне» № 146 від 31.03.2008 року вбачається, що директор ЛКП звертався до голови Галицької РА з клопотанням про зняття квартири АДРЕСА_2 з числа службових, оскільки відпала необхідність у використанні такої в якості службової.
14.05.2008 року ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подавали заяву на ім'я голови Галицької РА, що не заперечують проти зняття зі службових квартири АДРЕСА_2 .
15 листопада 2020 року ОСОБА_5 (дружина позивача) померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.11.2020 року.
Згідно довідки Львівського комунального підприємства «Старий Львів» №483 від 15.04.2022 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки Обласного комунального підприємства «Бюро інвентаризації та експертної оцінки» №340 від 11.11.2022 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі архівних даних даного підприємства станом на 29.12.2012 року не реєструвалось.
З Акту комісії ЛКП «Старий Львів» від 15.11.2022 року вбачається що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 , але фактично за цією адресою не проживають та зі слів мешканців будинку дані особи не проживають з 2008 року.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Згідно ч. 1,2 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Враховуючи викладене, а також те, що судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без поважних причин понад шість місяців не проживають у спірній квартирі АДРЕСА_2 , а значяться там лише формально зареєстрованими, без поважних причин понад шість місяців відсутні за місцем реєстрації, суд приходить до висновку, що останні втратили право користування жилим приміщенням за вказаною адресою на підставі ст.71 ЖК України.
Щодо позовних вимог позивача про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на момент прийняття спадщини.
12.04.2023 року представником позивача подано до суду заяву про відмову від позову в частині вимоги встановлення факту не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкоємцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини. Просив закрити провадження у цій частині.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Одним з принципів цивільного судочинства є диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України) зміст якого полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Натомість учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим прийняти відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкоємцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини, так як це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст.71 Житлового?Кодексу України, ст. 3-5, 10, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 351-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) такими, що втратили право користуватись жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на момент прийняття спадщини.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є.Радченко