Справа № 336/4290/22
Пр. № 2/336/415/2023
21 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення страхової виплати та відшкодування майнової шкоди,
31 серпня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про стягнення страхової виплати та відшкодування майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.
В позові зазначив, що близько 19 години 10 хвилин 18 грудня 2021 року біля будинку № 36 по вул. Набережній в селі Вішеньки Бориспільського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «Citroen C4», державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_3 та «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . Зазначена подія, що сталася внаслідок порушення відповідачем, який не виконав низку вимог правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з належним позивачеві транспортним засобом, спричинила технічні ушкодження автомобілю «Citroen C4», державний номер НОМЕР_1 . Постановою судді Бориспільського районного суду Київської області від 18.02.2022 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке передбачено ст. 124 КУпАП, що потягло вказані наслідки. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, який на момент звернення до суду з цим позовом заяву позивача від 20.12.2021 року про виплату страхового відшкодування залишив поза увагою. Вартість спричиненої автомобілю позивача шкоди відповідно до висновку товарознавчого дослідження складає 247 827 грн. 87 коп., частина якої в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи становить 127400 грн. (130000 грн. страхового ліміту - 2600 франшизи) і має бути сплачена страховиком, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодована.
У зв'язку з викладеним позивач просить присудити йому означену суму з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних, обрахування яких належить здійснювати з моменту спливу встановленого законом дев'яностоденного строку після звернення потерпілого до страховика з повідомленням про настання страхового випадку, яке мало місце 20 грудня 2021 року, а саме: з 20 березня 2022 року, до 21 липня 2022 року. Обчислена таким чином сума інфляційних витрат та трьох відсотків річних становить 19213 грн. 58 коп., з яких інфляційними збитками є 13542 грн. 78 коп., а три відсотки річних обчислюються сумою в 1277 грн. 49 коп.
Окрім зазначеної суми, стягненню з відповідача - юридичної особи - підлягає і встановлена Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» неустойка у вигляді пені, що визначена статтею 36 означеного нормативного акту і має бути покладена на відповідача у зв'язку із простроченням виплати страхового відшкодування незалежно від притягнення його до відповідальності за порушення грошового зобов'язання, встановленої статтею 625 ЦК України. Обрахована у відповідності до ст. 36 Закону пеня, яка обчислюється з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що дії протягом періоду нарахування пені, становить 13542 грн. 78 коп.
Таким чином, сума відшкодування майнової шкоди з урахуванням неустойки та відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яку належить присудити позивачеві з першого відповідача, становить 160156 грн. 36 коп.
Оскільки в силу ст. 1194 ЦК України застрахована особа зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у випадку, якщо страхової виплати недостатньо для відшкодування шкоди, стягненню з особи, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, тобто з ОСОБА_2 , підлягає різниця мж вартістю спричиненої шкоди та належним позивачеві страховим відшкодуванням в сумі 123027 грн. 87 коп.
Окрім вказаних сум, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 вартість товарознавчого дослідження в сумі 8000 грн.
Судовий збір в розмірі 3181 грн. 85 коп. просить розподілити між відповідачами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 02.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Заходи забезпечення позову, доказів судом не застосовувались.
В судове засідання позивач не з'явився. Його представник надала суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, вирішення справи без участі її та позивача, згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач та представник відповідача-юридичної особи, належним чином повідомлені про судовий розгляд, до суду не з'явилися, відзиву на позов, клопотань про розгляд справи у їхню відсутність або про відкладення судового засідання суду не надали.
Вказані обставини зі згоди представника позивача, висловленої в її заяві, зумовили проведення заочного розгляду справи у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що близько 19 години 10 хвилин 18 грудня 2021 року біля будинку № 36 по вул. Набережній в селі Вішеньки Бориспільського району Київської області на вулиці Чарівній в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «Citroen C4», державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_3 та «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . Зазначена подія, що сталася внаслідок порушення відповідачем, який не виконав вимоги пунктів 12.1, 13.1 «Правил дорожнього руху України», спричинила технічні ушкодження автомобілям-учасникам ДТП. Постановою судді Бориспільського районного суду Київської області від 18.02.2022 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке передбачено ст. 124 КУпАП (а. с. 32). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем - товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» - на підставі страхового поліса № 206919989 (а. с. 27). Вартість спричиненої автомобілю позивача «Citroen C4», державний номер НОМЕР_1 , шкоди відповідно до висновку товарознавчого дослідження складає 247 827 грн. 87 коп. (а. с. 42-63).
Главою 67 ЦК України внормовано правовідносини, що витікають з договорів страхування.
Зокрема, за змістом ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 999 ЦК України встановлено обов'язкове страхування, що означає, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як випливає з преамбули вказаного Закону, він (Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у відповідності до ст. 3 Закону є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком, за змістом ст. 6 Закону, є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як зазначено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем першим.
Порядок здійснення страхового відшкодування врегульований Розділом III Закону.
Зокрема, в статті 22, що віднесена до вказаного розділу, зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), встановлені статтею 34 Закону, в силу якої страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (ч. 34.1. ст. 34).
За змістом п. 34.2. ст. 34 протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, направлене 20 грудня 2021 року в порядку ст. 34 Закону представником потерпілого, який керував транспортирним засобом в момент зіткнення автомобілів, залишено страховиком без розгляду та вчинення передбачених вказаною нормою дій, що зумовило самостійне звернення потерпілого до експерта з заявою про проведення товарознавчого дослідження з визначення вартості спричиненої транспортному засобу шкоди (а. с. 38-40).
Статтею 35 Закону врегульоване подання заяви про страхове відшкодування, згідно з якою для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику) заяву про страхове відшкодування.
Таку заяву потерпілий подав товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» в той же день, що і повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, ва саме: 20 грудня 2021 року (а. с. 37).
Статтею 36 Закону внормовано прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати:
Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховою сумою за змістом ст. 9 Закону є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розмір страхової суми, встановленої полісом страхування № 206919989, становить 130000 грн.
Як випливає із змісту підпункту 12.1. ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, а розмір франшизи не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми.
Розмір спричиненої належному позивачеві транспортному засобу, як зазначено судом, становить 247 827 грн. 87 коп.
У зв'язку з викладеним суд погоджується з вимогами позову про необхідність покладення на страховика відповідальності за спричинену шкоду в межах встановленого договором ліміту відповідальності за вирахуванням обов'язкової франшизи, розмір, якої обчислюється сумою в 2600 грн., що означає, що розмір страхового відшкодування має дорівнювати 127400 грн.
Строки виплати страхового відшкодування визначені статтею 36 Закону, з якої випливає, що страховик протягом п'ятнадцяти днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через дев'яносто днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
-у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення (п. 36.2 ст. 36 Закону).
Станом на день подання позову, який співпав з 31 серпня 2022 року, інформації про прийняття будь-якого рішення в розумінні ст. 36 Закону позивач мав, він не отримав ані страхового відшкодування, ані рішення про відмову у його виплаті.
Зобов'язанням за змістом ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з правочинів.
Наведене означає, що з моменту настання страхового випадку у відповідача першого перед позивачем виникло грошове зобов'язання з виплати страхового відшкодування за заподіяну забезпеченим транспортним засобом шкоду.
Одним з видів забезпечення зобов'язання у відповідності до ст. ст. 546, 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), а саме: грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Право на неустойку у кредитора за змістом ст. 550 ЦК України не залежить від наявності у нього збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Правові наслідки порушення зобов'язання полягають, зокрема, в обов'язку боржника сплатити неустойку.
Такий обов'язок, окрім наведених положень цивільного законодавства, встановлений спеціальним Законом, що регулює правовідносини сторін, а саме: пунктом 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
У зв'язку з викладеним суд знаходить ґрунтовною вимогу позову про покладення на страховика вказаної відповідальності та вірним розрахунок неустойки, що охоплюється періодом, який розпочався після спливу дев'яноста днів після звернення представника позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання внормована статтею 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, як слідує з правового висновку, що наявний в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від. 19.02.2020 року в справі № 758/16044/16-ц, і його у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України враховує суд при розв'язанні відповідних правовідносин.
Існування між сторонами правовідносин, в яких грошове зобов'язання не виконане боржником, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що покладення на боржника обов'язку сплатити відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання є таким, що відповідає застосованому позивачем знаряддю захисту цивільного права, і вважає правильним наведений в позові розрахунок означеної відповідальності, перебіг строку якої починається за спливом встановлених статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дев'яноста днів після подання заяви про виплату страхового відшкодування і простирається до 21 липня 2022 року.
При розв'язанні позову суд враховує надані представником позивача протягом судового розгляду, а саме: 21 лютого 2023 року, відомості про сплату відповідачем на користь позивача страхового відшкодування у сумі 127500 грн. (а. с. 87), у зв'язку з чим вважає за необхідне знизити розмір задоволених вимог, що підлягає стягненню саме зі страховика, на вказану суму.
Обчислена таким чином грошова сума, що підлягає присудженню позивачеві з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», становить 32656 грн. 36 коп., які становлять собою суми в забезпечення виконання зобов'язання (неустойку у вигляді пені) та відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, встановлену ст. 625 ЦК України.
Вирішуючи вимоги до ОСОБА_2 , суд виходить з такого.
Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а із змісту ст. 1188 ЦК України випливає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Винуватість відповідача ОСОБА_2 в спричиненні належному позивачеві майну встановлено згаданими судом постановами суду, які набрали законної сили.
Разом з тим, статтею 1194 ЦК України, що віднесена до Глави 82 ЦК України, якою внормовано правовідносини, що витікають із спричинення шкоди, тобто деліктні правовідносини, встановлено особливості відповідальності за шкоду особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, і вони (особливості) полягають в обов'язку цієї особи сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З наведеного положення цивільного законодавства випливає, що обов'язок особи, винної у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що призвело до ушкодження предметів матеріального світу, відшкодовувати спричинену її діями шкоду настає лише у випадку недостатності страхового відшкодування, отриманого потерпілим від страховика.
Правовий висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 31), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, тоді обсяг відповідальності страхувальника обмежується різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, висловлений в постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц, і його зміст відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує суд при розв'язанні цього спору.
Таким чином, суд бере до уваги, що поданню позову до особи, винної у спричиненні шкоди, має передувати звернення потерпілого до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди.
На підставі наведених правових норм та відповідних їм правовідносин сторін суд знаходить за необхідне вимоги позову до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі та стягнути з нього на користь позивача різницю між вартістю заподіяної позивачеві майнової шкоди та сплаченим йому страховою компанією страховим відшкодуванням в розмірі 122 927 грн. 87 коп. (247827 грн. 87 коп. заподіяної шкоди - 127500 сплаченого страхового відшкодування + 2600 грн. встановленої полісом страхування франшизи).
Вартість автотоварознавчого дослідження в розмірі 8000 грн. належить покласти на відповідача ОСОБА_2 .
Судовий збір підлягає присудженню позивачеві з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд бере до уваги ту обставину, що страхове відшкодування сплачено позивачеві не у зв'язку з його зверненням до суду з цим позовом, а передувало висуванню позовних вимог (якщо позов подано 31 серпня 2022 року, то страхове відшкодування перераховане 5 серпня 2022 року), тому вважає, що витрати зі сплати судового збору, яким охоплюється сума страхового відшкодування в розмірі 127500 грн., позивач має нести самостійно.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 979, 980, 999, 1166, 1187, 1194України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 88, 212-215, 256, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», 69068, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 21, кв. 7, ЄДРПОУ 13622789, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 32656 грн. 36 коп. неустойки та відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, 326 грн. 56 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 122 927 грн. 87 коп. у відшкодування майнової шкоди, 8000 грн. вартості товарознавчого дослідження, 1309 грн. 27 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива