Справа №333/874/22
Провадження №2/333/562/23
Іменем України
28 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/874/22 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 452717,01 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № б/н від 10 серпня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», яке було перейменовано 14.06.2018 року на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», і відповідачем, останньому було відкрито кредитний рахунок і встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшено до 200000 тисяч гривень, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені цим договором. Однак, відповідач порушує вимоги кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 08 грудня 2021 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 452717,01 гривень.
05 жовтня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Адоєвцева С.Є. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, згідно якого позивачка та її представник не згодні з позовними вимогами в повному обсязі, вважають їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, виходячи з наступного. Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості на загальну суму 452 717 гривень 01 копійку, хоча відповідно до матеріалів позову ОСОБА_1 було надано кредитний ліміт у розмірі 200 000 гривень. Оскільки представник позивача не додає до позову кредитний договір, а лише Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, без доказів того, що саме ці Умови діяли на час підписання Анкети-заяви. Крім цього, з наданих матеріалів неможливо встановити з якого і на який строк надавався кредит, не зазначено строк договору. Також представник відповідача, вважає, що позивач під час звернення до суду пропустив строк загальної та спеціальної позовної давності.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, через канцелярії суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідачка та її представник, будучи повідомленими судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник відповідача, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, проти позовної заяви заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити в позові повністю.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
10 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписала анкету-заявку про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.20), на підставі якої вона отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який 23 грудня 2019 року було збільшено до 400000 гривень, а 02 грудня 2021 року зменшено до 0,00 гривень, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с.18).
З Анкети-заяви позичальника вбачається, що остання надала свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
У подальшому відповідачка, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 12.12.2018 року (а.с.21-22), отримала картку типу: Преміальна картка «World Elite» кредитний ліміт до 400 000 гривень.
Крім цього, відповідачка отримала витяг із тарифів обслуговування преміальних кредитних карток в тому числі і «World Elite»
Згідно довідки про виданні картки між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки, однією з яких є кредитна карта «World Elite» № НОМЕР_1 від 12.12.2018 року з терміном дії до 11/21 року (а.с.19).
Отже, АТ КБ «Приватбанк» відкрило на ім'я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку були перераховані кредитні кошти.
Згідно виписки за договором №б/н за період 12.12.2018 року - 09.12.2021 року відповідачка ОСОБА_1 , має заборгованість - 452 717 гривень 01 копійка (а.с.10-17).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10.08.2017 року, станом на 08.12.2021 року, що складається з: 406 645,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту, з яких з поточного тіла кредиту 310 493,05 грн. та прострочене тіло кредиту 96 152,21 грн., 15 452,70 грн. заборгованість за відсотками, 30 619,05 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.6-9).
Суд приходить до висновку, що АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак останній належним чином не виконував зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.
Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом, підписана відповідачем анкета-заява не містить процентної ставки за надані кредитні кошти.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід'ємні частини спірного договору.
Дійсно, витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, пеню за несвоєчасне погашення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування тощо.
Однак, названі документи не підписані відповідачем та матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч.4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Як встановлено вище, анкета-заява, підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за простроченими відсотками, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку. За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 310 493,05 гривні.
За наведеного вище суд вбачає твердження представника позивача щодо необґрунтованості позовних вимог безпідставними. Досліджені докази доводять факт оформлення відповідачкою кредитних карток, активне користування нею кредитними коштами. Заява представника відповідача з приводу застосування позовної давності як загальної так і спеціальної, яку останній розраховує з 2017 року начебто коли ОСОБА_1 отримала грошові кошти, не приймається судом до уваги, оскільки за випискою по договору наявні операції по картці по листопад 2021 року включно. Також слід враховувати, що позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за користування кредитними коштами по кредитній картці «World Elite» № НОМЕР_1 від 12.12.2018 року з терміном дії до 11/21 року, згідно кредитного ліміту 400 000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 4 657 гривень 10 копійок (від 68,58 % задоволених вимог).
Керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.207, 509, 526, 546, 549, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 ) 310 493 (триста десять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 05 копійок - заборгованість за поточним тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 4 657 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 10 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.04.2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков