27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 617/1605/18
провадження № 51-942км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 18 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220260000702, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Старий Мерчик Валківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком ОСОБА_8 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 24 липня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_9 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_9 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 24 липня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено в повному обсязі.
Згідно з вироком суду 24 липня 2018 року приблизно о 01:20, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 , який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, на мопеді марки «Дельта», який належить ОСОБА_8 та за кермом якого він перебував, їхали з центру смт Старий Салтів Вовчанського району Харківської області до домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ), рухаючись при цьому по правій стороні у напрямку свого руху. Проїжджаючи повз перехрестя вул. Харківської та вул. Міжнародної в смт Старий Салтів, де саме в той час ОСОБА_8 побачив раніше знайомого йому ОСОБА_11 , котрий в той момент часу рухався по лівій стороні у напрямку свого руху в напрямку від центру смт Старий Салтів. Після чого миттєво зупинив свій мопед, за кермом якого він перебував на узбіччі дороги, вийшов із-за керма мопеду та, перейшовши дорогу на вказаному перехресті, підійшов до ОСОБА_11 та, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли задовго до цього моменту, маючи умисел на протиправне спричинення смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи небезпечний наслідок і бажаючи його настання, почав наносити удари кулаками обох рук в обличчя останнього. А коли ОСОБА_11 від вказаних ударів впав на асфальт на спину, ОСОБА_8 підійшов до нього з лівої сторони та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті іншій людині, правою ногою наніс декілька ударів в область голови потерпілого. В цей час до ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_9 , який, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 та бажаючи їх настання, з метою вбивства, підійшов з правої сторони до лежачого на асфальті ОСОБА_11 та своєю правою ногою наніс чотири удари в праву частину голови потерпілого. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , змовившись між собою, взяли за руки ОСОБА_11 та відтягнули його до лісосмуги, де ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_11 , кулаками обох рук та ногами наніс декілька ударів в область голови, грудної клітини та шиї потерпілого ОСОБА_11 , після чого лівою ногою здавив шию потерпілого ОСОБА_11 і стрибав обома ногами на шиї та грудній клітині ОСОБА_11 (2-3 рази), а потім дерев'яною палицею, яку він знайшов у лісосмузі та яку він тримав у руках, завдав приблизно 10 ударів в область голови, шиї та грудної клітини потерпілого ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишили потерпілого та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
В результаті протиправних діянь ОСОБА_8 , вчинених за попередньою змовою з ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_11 помер на місці вчинення кримінального правопорушення. Причиною смерті ОСОБА_11 стала механічна асфіксія від здавлення органів шиї тупим твердим предметом, яка по ступеню тяжкості має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора, засуджених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 у зв'язку з недоведеністю вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення та відсутністю в його діях складу злочину.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
У своїх доводах, які є аналогічними, захисники вказують на те, що наявними в матеріалах кримінального провадження, доказами не доведено причетність засуджених до вбивства ОСОБА_11 .. Зазначають, що в основу обвинувачення прокладено ряд неналежних та недопустимих доказів, які отримані внаслідок порушення вимог КПК, а саме: протокол огляду місця події від 24 липня 2018 року (домоволодіння ОСОБА_13 ), протокол пред'явлення особи ( ОСОБА_8 ) для впізнання від 14 жовтня 2018 року, висновок судово-психіатричної експертизи №671 від 5 вересня 2018 року. Вказують, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обтяжуючої обставини - перебування засуджених в стані алкогольного сп'яніння. Зазначають, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК, на зазначені в апеляційних скаргах засуджених та захисників, доводи про порушення місцевим судом вимог КПК не звернув уваги, не усунув їх та не навів переконливих мотивів своїх висновків на їх спростування.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_8 та захисники підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечувала проти їх задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційних скарг вбачається, що захисники, крім іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Разом з тим, за результатами перевірки судових рішень у порядку касаційної процедури у межах передбачених законом повноважень Судом не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, такі висновки у своєму рішенні місцевий суд обґрунтував показаннями:
- засудженого ОСОБА_8 , який вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив суду, що в цей день він був дома, займався домашніми справи, Прийшла сусідка ОСОБА_14 і запросила його в гості, а сама пішла зустріти ОСОБА_9 . Після приходу ОСОБА_14 та ОСОБА_9 вони всі разом вживали алкогольні напої, йому стало погано, і він пішов до дому спати. Ввечері прийшов ОСОБА_9 та попросив з'їздити в магазин на мопеді купити сигарети. Зібрались та поїхали в магазин «Посад», де купили цигарки, покурили та поїхали додому та лягли спати. Вранці встали, десь через годину приїхала мати, хто прав їх речі він не пам'ятає. Потім приїхали працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_9 вбив потерпілого та стали наполягати, щоб він оговорив останнього, на що поліція отримала відмову. В жовтні 2018 року дав покази добровільно та оговорив ОСОБА_9 ;
- засудженого ОСОБА_9 , який вину в інкримінованому йому злочині не визнав, та пояснив, що він оговорив ОСОБА_8 в ході досудового розслідування під тиском поліції. Був оглянутий лікарем тілесних ушкоджень не виявлено;
- потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що в цей день вона була дома, після обіду приїхав її брат, вони повечеряли. Через деякий біля опівночі пішли в магазин. Скупившись, потерпілий пішов додому сам, а вона залишилась ще біля магазину, так як зустріла знайомого. Прийшовши додому, вона лягла спати, подумавши, що брат відпочиває. Вранці її розбудили працівники поліції та повідомили про смерть потерпілого;
- свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_8 . Зранку приїхала з роботи до дому, син з ОСОБА_9 були дома, на тілі в них тілесних ушкоджень не було, була включена пральна машина, приїхала поліція та забрали ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_9 . Останній в цей день був в смт. Старий Салтів, обіцяв приїхати додому в м. Харків, але не приїхав, не проживають разом, так як посварились;
- свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що 24 липня 2018 року після опівночі йшов стежкою, зустрів чоловіка в світлій футболці та в джинсах, а до того зустрів двох осіб, які сиділи на траві, вимагали в нього цигарки, а потім стали вимагати підвезти їх на їхньому мотоциклі додому;
- свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що потерпілий є її сином, який в цей день приїхав з роботи з м. Харків, де працював вахтовим методом. Ввечері після вечері вона займалась хатніми справами та лягла спати. Вранці її розбудили працівники поліції та повідомили про смерть сина;
- свідка ОСОБА_18 , який повідомив, що він є братом потерпілого. 24 липня 2018 року брат приїхав з м. Харків. Ввечері вони сім'єю повечеряли, мати поралась по господарству, десь опівночі він з братом та сестрою пішли в магазин. Побувши деякий час в магазині та скупившись, брат пішов додому, а він з сестрою залишись біля магазину та спілкувались зі знайомим та близько 02:00 пішли додому. Приблизно о 06:00 його розбудили працівники поліції та повідомили про вбивство брата;
- свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що раніше проживала в смт. Старий Салтів. З ОСОБА_8 знайома з дитинства, разом з ним ходила в школу. 24 липня 2018 року до неї на дачу в гості приїхав ОСОБА_9 , з яким вона дружить, також був запрошений ОСОБА_8 .. Після приїзду ОСОБА_9 вони втрьох вживали алкогольні напої. Першим пішов додому ОСОБА_8 , який скаржився на головний біль, через дві години пішов ОСОБА_9 .. Про події дізналася через пару днів;
- свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що проживає недалеко від місця події. Того дня була біля магазину «Посад» з 00:00 до 01:00. Протягом цього часу до магазину приїхали двоє молодих людей на мопеді чи мотоциклі червоного кольору, які були в стані алкогольного сп'яніння;
- свідка ОСОБА_20 , який пояснив, що в ніч з 23 на 24 липня 2018 року він знаходився біля магазину «Посад» в смт. Старий Салтів. Бачив обвинувачених, які були на підпитку, стояли розмовляли, жартували, в них була пляшка прозора пластикова зі світлою рідиною, яку вони пили. Молоді люди були одягнені в темний одяг і знаходились біля магазину приблизно 30-40 хвилин, потім сіли на мотоцикл чи мопед темно-червоного кольору (більш детально вказати не зміг) та поїхали в бік м. Харків.
Так, показання учасників кримінального провадження місцевий суд правильно визнав об'єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться:
- у рапорті інспектора Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, згідно якого 24 липня 2018 року о 05:32 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Центральна, біля заправки «Маркет» заявниця виявила невідомого чоловіка, який лежить на землі в крові і, за її ствердження, мертвий. Після відпрацювання повідомлення встановлено, за вищезазначеною адресою на відстані 50 м від проїзної частини виявлено труп невідомого чоловіка з ознаками насильницької смерті;
- у протоколі огляду місця події від 24 липня 2018 року та фотознімках до нього, згідно якого при огляді відкритої ділянці місцевості, розташованої вздовж автошляху Харків-Вовчанськ, по вул. Харківській безпосередньо на перехресті, з якого здійснюється поворот на вул. Міжнародна в смт. Старий Салтів, Вовчанського району, Харківської області між бетонними опорами електромереж виявлено ряд речових доказів, які детально описані у протоколі та вилучені і запаковані до пакетів, а безпосеренього у лісосмузі виявлений труп ОСОБА_11 ;
- у протоколі огляду місця події від 24липня 2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду, проведеного в порядку ст. 233 КПК, була оглянута територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 в присутності власника ОСОБА_17 та за її добровільної згоди, де мешкав ОСОБА_11 ;
- у протоколі огляду місця події від 24липня 2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду, проведеного в порядку ст. 233 КПК та санкціонованого ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року, була оглянута територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в присутності власника ОСОБА_13 та за її добровільної згоди, де у ванній кімнаті біля пральної машинки у тазі було виявлено та вилучено одяг та взуття;
- у висновку експерта, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 встановлено ряд тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та встановлено, що причиною смерті стала механічна асфіксія від здавлення органів шиї тупим твердим предметом. При судово-медичній експертизі крові від трупа ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт у кількості 2,73%о ;
- у лікарському свідоцтві про смерть, згідно якого смерть ОСОБА_11 настала внаслідок ушкодження: асфіксії, удавлення з невизначеним наміром, закритої черепно-мозкової травмі у вигляді забою головного мозку;
- у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 жовтня 2018 року та додатку до нього, згідно якого свідок ОСОБА_20 надав опис чоловіка, якого він зустрів 24 липня 2018 року приблизно о 01:00 біля магазину «Посад» в смт. Старий Салтів за кермом мопеда у стані алкогольного сп'яніння, та серед осіб, зображених на чотирьох знімках, свідок впізнав цього чоловіка на знімку № 1, яким згідно довідки про осіб, зображених на фотографіях, є ОСОБА_8 ;
- у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 жовтня 2018 року та додатку до нього, згідно якого свідок ОСОБА_20 надав опис чоловіка, якого він зустрів 24 липня 2018 року приблизно о 01:00 біля магазину «Посад» в смт. Старий Салтів на мопеді в якості пасажира, та серед осіб, зображених на чотирьох знімках, свідок впізнав цього чоловіка на знімку № 3, яким згідно довідки про осіб, зображених на фотографіях, є ОСОБА_9 ;
- у висновку судово-психіатричної експертизи № 677 згідно якого ОСОБА_9 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; в період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_9 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_9 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
- у висновку судово-психіатричної експертизи № 671 згідно якого, ОСОБА_8 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі досиціального розладу особистості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
- у листі КЗОЗ «Вовчанська центральна районна лікарня» від 16 серпня 2018 року, згідно якого ОСОБА_8 з 23 травня 2005 року перебував під наглядом лікаря-психіатра. З 16 травня 2006 року по 1 червня 2006 року по лінії РВК ОСОБА_8 обстежувався у 24 відділенні ХОПЛ № 3, де йому встановлений діагноз: психофізичний інфантимум; з 12 квітня 2007 року по 19 квітня 2007 року вдруге обстежувався по лінії РВК в 11 відділенні ХОПЛ № 1, де було підтверджено діагноз: психофізичний інфантимум та рекомендовано обстеження через рік; з 3 по 7 березня 2008 року обстежувався в ХОПЛ № 1 і був виписаний з діагнозом: психічно здоровий;
- у листі КЗОЗ «Обласна психіатрична лікарня № 1» від 10 серпня 2018 року, згідно якого ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в ОПЛ № 1 з 3 по 7 березня 2008 року, виписаний з діагнозом: психічно здоровий;
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 серпня 2018 року та диску з відеозаписом до нього, який проводився на перехресті вул. Міжнародної та вул. Харківської в смт. Старий Салтів, Вовчанського району, Харківської області за участю ОСОБА_9 , захисника та судово-медичного експерта, згідно якого ОСОБА_9 розповів про обставини та подію вчинення ним вбивства ОСОБА_11 , що мало місце 24 липня 2018року приблизно о 1:20, і на манекені показав механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, при цьому на запитання експерта показав, як вони разом з ОСОБА_8 відтягли потерпілого до лісопсмузі, а на запитання захисника повідомив, що він з ОСОБА_8 били потерпілого, оскільки боялися, що той дасть їм відсіч, і в скоєному щиросердно розкаюється;
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 27 липня 2018 року та диску з відеозаписом до нього, який проводився на території двору Вовчанського ВП за участю обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника та судово-медичного експерта, згідно ОСОБА_9 підтвердив свої свідчення, які він надав при проведенні слідчого експерименту за його участю 24 липня 2018року, та більш детально розповів про механізм та обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 ;
- у висновку експерта № 12-17/153-ВЛ/18 28вересня 2018 року, відповідно до якого ушкодження, встановлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , могли бути отримані при обставинах, на які вказує ОСОБА_9 в ході проведення слідчих експериментів від 24та 27 липня 2018 року за його участю;
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 18жовтня 2018 та диску з відеозаписом до нього, який проводився на перехресті вул. Міжнародної та вул. Харківської в смт. Старий Салтів, Вовчанського району, Харківської області за участю ОСОБА_8 , захисника, судово-медичного експерта та старшого інспектора криміналіста, згідно якого ОСОБА_8 розповів про обставини нанесення разом з ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ;
- у висновку експерта № 12-17/171-ВЛ/18 від 18 жовтня 2018 року, відповідно до якого дані, отримані в ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 18 жовтня 2018 року, лише частково відповідають даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи трупа ушкоджень ОСОБА_11 ..
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 інкримінованого їм кримінального правопорушення та правильно кваліфікував їх дії за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в межах, визначених ст. 404 КПК, та у порядку, встановленому ст. 405 КПК, дійшов висновку, що зазначені в апеляційних скаргах засуджених та їх захисників доводи є необґрунтованими, а висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтується на зібраних у справі й безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку відповідно до ст. 94 КПК.
З приводу твердженням сторони захисту про недопустимість протоколу пред'явлення ОСОБА_8 для впізнання за фотознімками, то апеляційний суд визнав їх необґрунтованими, та зазначив, що всі особи, які були зображені на фотознімках та пред'явлені свідку, були однієї статури та не мають суттєвих відмінностей у віці та зовнішності. З приводу посилання захисника на наявність у ОСОБА_8 татуювань на тілі, які на його думку допомогли свідку впізнати його, то колегія суддів зазначила, що свідок, при наведенні ознак, за якими він може впізнати особу, не зазначав про татуювання на тілі ОСОБА_8 , що свідчить про його необізнаність щодо їх наявності у нього.
Доводи сторони захисту про те, що про обставини вчинення злочину обвинувачені дізналися від працівників правоохоронних органів і за вказівкою останніх повторили ці обставини під час проведення слідчих експериментів, колегія суддів визнала також необґрунтованими з тих підстав, що відповідно до змісту протоколів проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , під час проведення цих слідчих дій обоє обвинувачених повідомляли про такі деталі вчинення вбивства потерпілого, які могли бути відомі тільки учасникам цього злочину, що підтверджується у свою чергу висновками вищенаведених судово-медичних експертиз.
З приводу доводів захисника ОСОБА_6 про відсутність добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_13 на проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначила, що законність проведеного огляду підтверджується заявою ОСОБА_13 та ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року, якою було надано дозвіл на проведення огляду вищезазначеного домоволодіння.
Також предметом перевірки апеляційного суду були доводи сторони захисту про застосування до обвинувачених недозволених методів ведення досудового слідства, внаслідок чого, нібито, вони обмовили себе.
Спростовуючи вищезазначені доводи, суд апеляційної інстанції зазначив, що за заявами обвинувачених про застосування до них недозволених методів ведення досудового слідства, слідчим органом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава були внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, за фактом застосування до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 фізичного та психологічного насильства працівниками Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області.
Досудове розслідування проведено належним суб'єктом, об'єктивно, всебічно, з метою встановлення та з'ясування всіх обставин, на які посилалися обвинувачені. При цьому були допитані в якості потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , працівники Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, проведено інші слідчі та процесуальні дії і встановлена неспроможність заяв обвинувачених.
За результатами розслідування, постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава від 15 листопада 2021 року, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, за фактом застосування до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 фізичного та психологічного насильства працівниками Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, закрито у зв'язку із відсутністю в діях працівників Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області складу кримінального правопорушення.
Таким чином, підстави стверджувати про застосування до засуджених недозволених методів проведення досудового розслідування, відсутні.
З приводу доводів сторони захисту про порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати під час ухвалення оскаржуваного вироку внаслідок розгляду суддями цієї колегії інших, у тому числі цивільних, справ, апеляційний суд зазначив, що згідно матеріалів провадження, колегія суддів знаходилася у нарадчій кімнаті з 14:38 до 17:48 18 травня 2020 року і дані, про розгляд суддями цієї колегії у цей проміжок часу інших справ, відсутні в ЄДРСР.
Таким чином, апеляційний суд, перевірив усі доводи сторони захисту в частині, що стосується доведеності винуватості засуджених та правильності кваліфікації дій засуджених, дав на них вичерпні відповіді, навівши належні мотиви прийнятого рішення. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено.
З такими висновками погоджується і касаційний суд.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту про безпідставне визнання судами попередніх інстанцій обтяжуючої обставини -вчинення засудженими злочину в стані алкогольного сп'яніння.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (ст. 91 ч. 1 п. 4 КПК України).
Встановлення обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.
Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази про перебування засуджених під час скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції, при визнанні вказаної обставини як обтяжуючої у мотивувальній частині вироку не навів відповідних мотивів на обґрунтування цього.
Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вказувала на вищезазначене порушення місцевого суду, про те суд апеляційної інстанції не встановив та не усунув зазначеного порушення, залишивши доводи апеляційної скарги захисника в цій частині поза увагою.
Враховуючи викладене, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в порядку ч. 2 ст. 433 КПК підлягають зміні з виключенням із мотивувальної частини судових рішень посилання на обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому виключення відповідної обставини, на думку колегії суддів, не впливає на законність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду в частині виду та розміру призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання.
Як убачається зі змісту вироку, суд при призначенні ОСОБА_9 покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість у встановленому законом порядку знята та погашена, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, постійного місця проживання не має.
При призначенні ОСОБА_8 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, перебував на обліку у лікаря-психіатра з 2006 року, знятий з обліку у 2016 році у зв'язку зі зняттям діагнозу психічного захворювання, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на його адрес у не надходило.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочину, а також відношення останніх до скоєного - відсутність каяття, місцевий суд дійшов висновку про необхідність застосування до засуджених міру покарання у виді позбавлення волі на визначений строк, так як вони представляють собою виключну небезпеку для суспільства та призначив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожному, покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Колегія суддів вважає, що таке покарання, призначене засудженим, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів, ґрунтується на положеннях статей 50, 65 КК та відповідає принципам справедливості, співрозмірності та індивідуалізації покарання.
Крім цього колегія суддів вважає слушними доводи захисника ОСОБА_6 про неправильне вирішення місцевим судом цивільного позову.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_10 , місцевий суд зазначив, що завдана матеріальна шкода на організацію поховання, поминальний обід у зазначеному потерпілою розмірі, підтверджена документально, а тому цивільний позов в цій задовольнив в повному обсязі.
Разом з тим, поза увагою судів обох інстанцій залишились положення ст. 2 Закону України від 10 липня 2003 року «Про поховання та похоронну справу» № 1102-IV, відповідно до змісту якої поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Витрати пов'язані з проведенням поминальних обідів, які проводяться після поховання, не належать до витрат на поховання, та не підлягають стягненню.
Відтак, прийнявши рішення про задоволення цивільного позову потерпілої та стягнення з засуджених на її користь завданої матеріальної шкоди, а саме витрат на поминальний обід, суд першої інстанції не врахував вказаних вимог закону і допустився помилки.
На це порушення при перегляді вироку суд апеляційної інстанції уваги не звернув та їх не усунув.
Відтак, під час розгляду справи судами обох інстанцій в частині прийнятого рішення щодо вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування таких рішень в цій частині.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 18 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змінити. Виключити з мотивувальної частини вироку і ухвали обставину, що обтяжує засудженим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання - стан алкогольного сп'яніння.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 18 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині цивільного позову скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3