Ухвала
28 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 761/22456/16-к
провадження № 51 - 2569 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року щодо ОСОБА_5
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100013877,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про перевірку вказаного судового рішення
в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Проте прокурор подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що
є підставою для зміни чи скасування такого рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Прокурор ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 7 березня 2023 року щодо ОСОБА_5 у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Так, за змістом статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
З копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_5 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК)
до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. При цьому обставини, які обтяжують покарання судами не встановлено.
Разом з цим, посилаючись у касаційній скарзі на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, прокурор своїх тверджень належним чином не обґрунтовує та не наводить доводів щодо явної несправедливості призначеного ОСОБА_5 покарання, враховуючи положення статей 50, 64, 65 КК у їх взаємозв'язку, та з огляду на приписи ст. 414 КПК, які б можна було визнати беззаперечними підставами для скасування судових рішень на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 березня
2023 року щодо ОСОБА_5 залишити без рухуі встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3