28 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 199/6540/18
провадження № 51-2022ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, які постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040630001342, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та проживаючої у АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Суть питання
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Дніпровський апеляційний суд від 22 червня 2022 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями місцевого і апеляційного судів, засуджена ОСОБА_4 вже двічі зверталась до касаційного суду з касаційними скаргами, за результатами розгляду яких, ухвалами Верховного Суду від 18 липня та 27 вересня 2022 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) їй відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційними скаргами на вищевказані рішення місцевого і апеляційного судів, оскільки з касаційних скарг та наданих до них судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарг немає.
Попри це засуджена ОСОБА_4 , поза межами строку на касаційне оскарження, вкотре звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому засуджена клопоче про поновлення їй строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи поважність його пропуску тим, що першу касаційну скаргу вона подала у межах касаційного строку, однак їй було відмовлено у задоволенні її касаційної скарги. Таким чином вона вважає, що порушено її право на касаційне оскарження, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб, зокрема потерпілих, перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням.
При цьому, правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК України, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК України. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_4 була постановлена 22 червня 2022 року. Перша касаційна скарга була направлена засудженою на адресу Верховного Суду (згідно підпису самої засудженої) 06 липня 2022 року разом із копією зазначеної ухвали.
Цього разу ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою - 05 квітня 2023 року (згідно її підпису на касаційній скарзі), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК України строку на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Правило дотримання тримісячного строку надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі заяви, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Як вже було вищевказано, ухвалами Верховного Суду від 18 липня та 27 вересня 2022 року за результатами розгляду касаційних скарг ОСОБА_4 , на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, їй було відмовлено у відкритті касаційного провадження на вищевказані рішення місцевого і апеляційного судів, оскільки з касаційних скарг та наданих до них судових рішень вбачалось, що підстав для задоволення скарг немає.
Отже, оскаржувані судові рішення за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 вже були предметом розгляду суду касаційної інстанції, а відтак право на касаційне оскарження засудженою було реалізовано відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не навела переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску нею строку на касаційне оскарження, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки ОСОБА_4 подала її після закінчення строку касаційного оскарження, а з її клопотання не вбачається підстав для його поновлення.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про поновлення їй строку на касаційне оскарження вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року.
Повернути касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3