01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 941/3/22
провадження № 51-2530ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Петрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року та ухвалу Кропивницькогоапеляційного суду від 01 лютого 2023 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд судових рішень стосовно підзахисного ОСОБА_5 в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання п. 4 ч. 2 цієї статті.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджуються з вироком місцевого суду та ухвалою суду апеляційної інстанції, просить змінити і призначити ОСОБА_6 основне покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 цього Кодексу. Вважає, що судові рішення у справі прийняті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Не погоджуючись з призначеним підзахисному ОСОБА_5 покаранням за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, вказує, що суди не врахували ряд обставин, що пом'якшують покарання та характеризують його особу, які на думку захисника впливають на вид та розмір призначеного покарання підзахисному. Крім цього, захисник зазначає про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями засудженого та настанням смерті потерпілого.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Однак усупереч наведеним положенням кримінального процесуального закону з касаційної скарги неможливо зрозуміти, які конкретно порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412 - 414 КПК, до безумовних підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом відповідно до ст. 438 КПК.
Також захиснику слід належним чином обґрунтувати свою позицію щодо істотності порушень кримінального процесуального закону, зазначити яку норму або норми кримінального закону України про кримінальну відповідальність суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували, обґрунтувати в чому суть цих порушень, що є підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з ч. 1 ст. 438 КПК, та належно систематизувати викладені в касаційній скарзі доводи.
Крім цього, захисник зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції приписів кримінального процесуального закону, не конкретизує в чому вони виразились та не вказує, яким чином вони могли вплинути на прийняття рішення судом апеляційної інстанції, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи, наведені в ній.
Також, захисник, оспорюючи призначене покарання підзахисному у п. 2 скарги посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність стверджує, що ОСОБА_5 діяв в стані необхідної оборони, але не розкриває суть своїх доводів в цій частині, не наводить аргументів та не формулює своїх прохань щодо цього.
Окрім цього захисник посилається і на інші допущені судами першої та апеляційної інстанцій істотні порушення, однак належним чином їх не конкретизує, не наводить доводів та не вказує, які із них є істотними та як вони вплинули, чи могли вплинути на суть прийнятих рішень, а також не висловлює прохання в цій частині.
Таким чином, захиснику необхідно визначитись з вимогами касаційної скарги та належно обґрунтувати їх, і визначитись із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржених судових рішень та розкрити суть цих порушень.
Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає приписам, передбаченим
ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (захисник повинен підтвердити, що ним не пропущено встановленого за ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду).
Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргузахисника ОСОБА_4 на вирок Петрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 залишити без руху і надати для усунення виявлених недоліків десять днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3