01 травня 2023 року
м. Київ
справа №420/13695/22
адміністративне провадження № К/990/14665/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати їй грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 22 вересня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року; зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок її грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 22 вересня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 22 вересня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов'язано військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 22 вересня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт. В решті позовних вимог відмовлено.
17 квітня 2023 року військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України і, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правильність грошового забезпечення військовослужбовця.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа є винятковою.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Так, у касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема єдиної практики застосування вимог законодавства при визначенні розміру посадового окладу військовослужбовцям. Проте військова частина НОМЕР_1 не обґрунтовує в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Доводи військової частини НОМЕР_1 зводяться до загальних посилань щодо обов'язку Верховного Суду забезпечити єдність судової практики в цій категорії справ й аргументів щодо виникнення складної фінансово-економічної ситуації, у зв'язку із стягненням коштів з військової установи, що унеможливить своєчасне забезпечення діяльності матеріальними ресурсами, що може негативно вплинути на повноту та своєчасність виконання військовою частиною поставлених завдань. Проте Суд відхиляє такі доводи, так як загальні посилання на бюджетне фінансування та можливі наслідки таких витрат, за відсутності вмотивованих підстав, не свідчать про винятковість цієї справи.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська