Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про розгляд в порядку ст. 328 ГПК України
25 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1405/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши заяву (вх. № 9278 від 17.04.2023) ТОВ "Котлотурбопром" про визнання наказу від 01.07.2020 таким, що не підлягає виконанню
по матеріалам справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром", м. Харків
до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків
про стягнення коштів
учасники - не з'явилися
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Відповідача, Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" заборгованість за договором поставки № 1413 від 26.12.2019 р. в розмірі 3063600,00 грн., а також судові витрати за подання позову.
Судом позов було задоволено та на виконання рішення господарського суду Харківської області від "04" червня 2020 р. виданий наказ від 01.07.2020.
Від ТОВ "Котлотурбопром" надійшла заява (вх. № 9278 від 17.04.2023) про визнання наказу від 01.07.2020 таким, що не підлягає виконанню стосовно стягнення з Державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (Код ЄДРПОУ 31632138, 61166, м. Харків, пр. Науки, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котлотурбопром” (Код ЄДРПОУ 25464226, 61060, м. Харків, пр. Гагаріна, 1) суму заборгованості за договором поставки № 1413 від 26.12.2019 р. у розмірі 3 063 600,00 грн.
Також, у наданій заяві ТОВ "Котлотурбопром" просить суд зупинити виконання наказу від 01.07.2020 у справі №922/1405/20 до розгляду зазначеної заяви.
Ухвалою суду від 19.04.2023 прийнято заяву (вх. № 9278 від 17.04.2023) ТОВ "Котлотурбопром" про визнання наказу від 01.07.2020 таким, що не підлягає виконанню до розгляду та призначено на "25" квітня 2023 р. 11:00 без обов'язкового виклику учасників справи.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явилися.
Від ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" надійшла заява (вх. №9948 від 24.04.2023), де зазначено, що проти заяви (вх. № 9278 від 17.04.2023) ТОВ "Котлотурбопром" про визнання наказу від 01.07.2020 таким, що не підлягає виконанню не заперечує та вважає її такою, що підлягає задоволенню. Також просить суд розглядати заяву без участі представника.
Суд звертає увагу, що ухвала від 19.04.2023 про призначення заяви (вх. № 9278 від 17.04.2023) та й сама заява направлялись на адресу виконавчої служби. Проте від останнього заяв, клопотань, пояснень тощо не надійшло.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" свою заяву обґрунтовує наступним.
Виконавче провадження з примусового виконання наказу №922/1405/20 перебуває на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу суду, виданого на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 р. по справі №/922/1405/20 таким, що не підлягає виконанню, учасники стверджують, що зобов'язання з основного боргу є припиненим, оскільки виконане в повному обсязі.
Заявник вказує, що боржник (Відповідач) - Державне підприємство “Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (Код ЄДРПОУ 31632138) виконав у добровільному порядку рішення суду у справі №922/1405/20 у відповідній частині, яким вирішено стягнути з останнього на користь заявника - ТОВ “Котлотурбопром” (Код ЄДРПОУ 25464226) суму заборгованості за договором поставки №1413 від 26.12.2019 р. у розмірі 3063600,00 грн., про що був видан наказ на примусове виконання від 01.07.2020 у справі №922/1405/20.
У заяві зазначено, що 02.07.2020 року Відповідачем (Боржником) було сплачено частину заборгованості за договором поставки № 1413 від 26.12.2019 р у розмірі 1 531 800, 00 (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп. - що підтверджується платіжним дорученням №7 від 02.07.2020 року. 15.07.2021 року Відповідачем (Боржником) та Позивачем (Кредитором) було укладено Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким керуючись ст. 601 Цивільного Кодексу України, ст. 203 Господарського Кодексу України та заявою ТОВ “Котлотурбопром” про зарахування зустрічних вимог №1 від 15.07.2021, сторони зарахували на добровільних умовах зустрічні однорідні грошові вимоги, з наступних договорів: (1) Договір № 1413 від “ 26” грудня 2019 року (невиконане грошове зобов'язання ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” перед ТОВ “Котлотурбопром” в сумі 3 036 629,89 грн. в тому числі, яке складається з частини не сплаченої заборгованості у сумі 1 531 800, 00 (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп., що була предметом розгляду по справі 922/1405/20 у Господарському суді Харківської області (Наказ Господарського суду Харківської області від 01 липня 2020 по справі 922/1405/20 про стягнення заборгованості за Договором поставки №1413 від 26.12.2019 у розмірі 3 063 600, 00 грн. (три мільйони шістдесят три тисячі шістсот гривень 00 коп. ); (2) Договір № 320-34 від “ 05” жовтня 2020 року (невиконане грошове зобов'язання ТОВ “Котлотурбопром” перед ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” в сумі 2 044 800,00 грн.); (3) Договір № 321-04 від “ 22” лютого 2021 року (невиконане грошове зобов'язання ТОВ “Котлотурбопром” перед ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” в сумі 1 008 000,00 грн.).
На думку стягувача, ДП “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” (Код ЄДРПОУ 31632138) як боржник за наказом на примусове виконання рішення від 01.07.2020 у справі №922/1405/20 про стягнення заборгованості за Договором поставки №1413 від 26.12.2019 у розмірі 3063600,00грн. (три мільйони шістдесят три тисячі шістсот гривень 00 коп. ) у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження припинило своє зобов'язання зі сплати суму стягнення, що підтверджується відповідними доказами, а отже обов'язок боржника перед стягувачем відсутній у повному обсязі.
Крім того, заявник повідомляє суд, що підставою для звернення до суду із даною заявою є також те, що 02.03.2023 керівництвом Державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” повідомлено про надходження вимоги Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосік І.О. від 27.02.2023 щодо надання ряду документів для вжиття заходів за виконавчим провадженням №62656661 від 27.07.2020 з примусового виконання судового наказу №922/1405/20 виданого 01.07.2020 Господарським судом Харківської області про стягнення з Державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” суми заборгованості у розмірі 30633600, 00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котлотурбопром”.
Керівництвом ТОВ “Котлотурбопром” та його представником надсилались відповідні повідомлення до вищевказаного органу виконавчої служби з питання виконання рішення Відповідачем. Проте, станом на час звернення із даною заявою примусове стягнення за судовим наказом Господарського суду Харківської області виданого 01.07.2020 у справі №922/1405/20 не відбулось, що підтверджується інформацією щодо ВП № 62656661 станом на 12.04.2023, однак просимо суд до розгляду даної заяви зупинити виконання за виконавчим документом - наказом Господарського суду Харківської області виданого 01.07.2020 у справі №922/1405/20 про стягнення з Державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” суми заборгованості у розмірі 3 0633600, 00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котлотурбопром”.
Розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в межах доводів та вимог заяви, з урахуванням наявних матеріалів та доказів, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).
Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Розділом V Господарського процесуального кодексу України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
Згідно частин 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.328 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 755/15479/15-ц було наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України).
Відповідно до приписів частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст.202 ГК України).
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
Щодо посилання заявника на відсутність обов'язку боржника повністю у зв'язку з його припиненням на підставі ч.3 ст.203 Господарського кодексу України, ст.601 Цивільного кодексу України, оскільки направлено заяву про залік зустрічних однорідних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Аналогічні приписи містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
За змістом статті 601 ЦК України, частини 3 статті 202 ГК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 23.10.2018 у справі №910/18256/17, від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17.
Матеріали справи свідчать, що позивач визнає наявність у нього обов'язку зі сплати заборгованості за зустрічними однорідними вимогами, тобто між сторонами наявна узгодженість щодо зустрічного зобов'язання, відтак безспірність заявлених однорідних вимог підтверджується.
Водночас, припинення зобов'язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов'язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними до допустимими доказами (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі 910/18256/17).
Зобов'язання сторін є однорідними і розмір заборгованості підтверджено в тому числі і актом звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2019 - червень 2021р., який є підписаним керівником підприємств та скріплено печатками.
Статтею 602 ЦК України встановлені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог. Оцінюючи подану заяву та додані до неї документи, суд вважає, що випадки недопустимості відповідного зарахування за даних обставин відсутні.
Суд вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство, зокрема Закон України "Про виконавче провадження" та ст. 602 ЦК України, не містять заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконання судових рішень здійснюється на підставах та у спосіб, визначених цим законом та іншими законами та нормативно-правовими актами. Зазначений Закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог. Отже добровільне виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
За таких обставин суд вважає твердження заявника про те, що зобов'язання у Відповідача - Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" заборгованість за договором поставки №1413 від 26.12.2019 р. в розмірі 3063600,00 грн. є припиненим в силу проведення відповідного заліку обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вх. № 9278 від 17.04.2023) ТОВ "Котлотурбопром" про визнання наказу від 01.07.2020 таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати наказ Господарського суду Харківської області по справі №922/1405/20 від 01.07.2020 р. щодо стягнення з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (Код ЄДРПОУ 31632138, 61166, м. Харків, пр. Науки, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» (Код ЄДРПОУ 25464226, 61060, м. Харків, пр. Гагаріна, 1) суму заборгованості за договором поставки № 1413 від 26.12.2019 р. у розмірі 3063600,00 грн. таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з заліком зустрічних однорідних вимог, з наступних договорів:
(1) Договір № 1413 від “26” грудня 2019 року (невиконане грошове зобов'язання ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” перед ТОВ “Котлотурбопром” в сумі 3 036 629,89 грн. в тому числі, яке складається з частини не сплаченої заборгованості у сумі 1 531 800, 00 (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп., що була предметом розгляду по справі 922/1405/20 у Господарському суді Харківської області (Наказ Господарського суду Харківської області від 01 липня 2020 по справі 922/1405/20 про стягнення заборгованості за Договором поставки №1413 від 26.12.2019 у розмірі 3 063 600, 00 грн. (три мільйони шістдесят три тисячі шістсот гривень 00 коп. ); (2) Договір № 320-34 від “ 05” жовтня 2020 року (невиконане грошове зобов'язання ТОВ “Котлотурбопром” перед ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” в сумі 2 044 800,00 грн.); (3) Договір № 321-04 від “ 22” лютого 2021 року (невиконане грошове зобов'язання ТОВ “Котлотурбопром” перед ДП “УкрНТЦ “Енергосталь” в сумі 1 008 000,00 грн.).
Ухвалу може бути оскаржено. Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 01.05.2023.
Суддя І.П. Жигалкін
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.