02 травня 2023 рокуСправа № 921/740/21(921/203/23)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянув заяву Приватного підприємства "Афіша" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №3653 від 28.04.2023)
у справі №921/740/20(921/203/23)
за позовом Приватного підприємства "Афіша", бул. Т. Шевченка, 23, м. Тернопіль
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський став", вул. О. Кульчицької, 3-5, м. Тернопіль
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль", вул. Лучаківського, 6 офіс 256, м. Тернопіль
про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 09.08.2019; про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі та про визнання права власності
в межах справи №921/740/21 про банкрутство ПП "Афіша".
Без виклику учасників справи.
Встановив:
Приватне підприємство "Афіша" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №3653 від 28.04.2023), в порядку ст. ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборонити ТОВ "Легіт - Тернопіль", код ЄДРПОУ 44338552, м. Тернопіль, вул. Лучаківського, 6, офіс 256 вчиняти будь - які дії, які можуть призвести до знищення, зниження вартості нежитлової будівлі під літерою "А" загальною площею 159,6 кв. м. по вул. М. Глінки, 47а, м. Тернопіль, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 (експлуатувати, передавати в користування, демонтувати складові частини, тощо).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023, для розгляду справи №921/740/21(921/203/23) визначено суддю Боровця Я.Я.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що Приватне підприємство "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка А.Я. звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський став" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 09.08.2019; про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі та про визнання права власності.
Заявник зазначає, що ТОВ "Тернопільський став" менше ніж два роки після отримання ним від ПП "Афіша" нежитлової будівлі під літерою А загальною площею 159,6 кв. м. по вул. М. Глінки, 47а, м. Тернопіль на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 відчужено ТОВ "Легіт - Тернопіль".
Також, ТОВ "Тернопільський став" не сплачено ПП " Афіша" очевидно занижену договірну вартість нерухомого майна в сумі 129 539,00 грн по даний час.
Як стверджує заявник, ТОВ "Легіт - Тернопіль" у будь - який час може знести нежитлову будівлю, так станом на дату подання даної заяви спірне майно нежитлової будівлі під літерою "А" загальною площею 159,6 кв.м. по вул. М. Глінки, 47 а, м. Тернопіль на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 (яка знаходиться на праві оренди, а не власності ) - руйнуються, а саме ТОВ "Легіт - Тернопіль" здійснено частковий демонтаж покрівлі приміщень, що в подальшому може призвести до руйнування та знищення об"єкта нерухомості в цілому. Знищення спірної нежитлової будівлі під літерою "А" унеможливить реальне виконання рішення суду.
На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до ускладнення ефективного виконання судового рішення через недобросовісну поведінку відповідачів чи вчинення недобросовісних дій із відповідним майном.
На думку заявника, зазначений захід дозволяє уникнути відчуження спірного майна на користь третіх осіб до вирішення справи судом.
При цьому, позивач зазначає, що заборона вчиняти будь які дії, що спрямовані до знищення майна не передбачає будь-яких істотних обмежень прав та законних інтересів а ні відповідачів, а ні будь-яких інших осіб. Законне тимчасове обмеження однієї із правомочності права власності, яким і є заборона вчиняти будь - які дії, жодним чином не порушує баланс інтересів сторін та будь-яких інших осіб. Заборона будь яких дій, що спрямовані на знищення майна також відповідає вимогам співмірності.
Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне:
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, поряд із вказаним вище, при зверненні до суду з позовом кредитор має процесуальне право та можливість в якості гарантії забезпечення виконання майбутнього судового рішення на його користь, просити суд в якості забезпечення позову, тобто гарантії реального виконання судового рішення та реального стягнення коштів з боржника, в тому числі за рахунок його майна, просити суд накласти арешт на визначене майно боржника, у тому числі грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, на його рухоме майно у вигляді автомобілів, мотоциклів тощо, на його нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, будинків, квартир, гаражів.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову має значення оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обґрунтування та необхідність забезпечення позову, полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, в постанові ВС від 20 квітня 2023 року у cправі № 914/3316/22.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2021 року у справі № 924/881/16 (924/811/20).
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка А.Я. звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський став" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 09.08.2019; про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі та про визнання права власності.
Заявник зазначає, що ТОВ "Тернопільський став" менше ніж два роки після отримання ним від ПП "Афіша" нежитлової будівлі під літерою А загальною площею 159,6 кв. м. по вул. М. Глінки, 47а, м. Тернопіль на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 відчужено ТОВ "Легіт - Тернопіль". ТОВ "Тернопільський став" не сплачено ПП " Афіша" очевидно занижену договірну вартість нерухомого майна в сумі 129 539,00 грн по даний час.
Як зазначалося вище та стверджує заявник, що ТОВ "Легіт - Тернопіль" у будь - який час може знести нежитлову будівлю, так станом на дату подання даної заяви спірне майно нежитлової будівлі під літерою "А" загальною площею 159,6 кв.м. по вул. М. Глінки, 47 а, м. Тернопіль на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 (яка знаходиться на праві оренди, а не власності ) - руйнується, а саме ТОВ "Легіт - Тернопіль" здійснило частковий демонтаж покрівлі приміщень, що в подальшому може призвести до руйнування та знищення об"єкта нерухомості в цілому, що підтверджуються фотокопіями нерухомого майна.
Знищення спірної нежитлової будівлі під літерою "А" унеможливить реальне виконання рішення суду.
Так, в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/740/21 про банкрутство ПП "Афіша" .
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2022 Приватне підприємство "Афіша" - визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута строком на 12 місяців; призначено ліквідатором Приватного підприємства "Афіша" - арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича.
10.06.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання боржника ПП "Афіша" банкрутом і введення процедури погашення боргів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову, який є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов'язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.
Захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв'язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, без вжиття такого заходу.
Враховуючи позовні вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З наведеного, суд дійшов висновку, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, крім того вважає належним, відповідно до предмета спору, обрані заявником заходи забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.12.2022 у справі № 916/1324/22.
Отже, враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються судом, як гарантія реального виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Поряд із цим, суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору. У випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідач не позбавлений можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.
Відповідно до вимог статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає таке.
Частинами 1 та 4 статті 141 ГПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення позову вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Таким чином, частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст.13 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/661/19 , від 10.10.2019 у справ №916/1572/19.
З огляду на те, що звернення до суду із заявою про забезпечення позову обумовлене необхідністю попередження (недопущення) вчинення дій, які можуть призвести до позбавлення заявника права доступу спірним майном, та що на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, правові передумови для зустрічного забезпечення позову наразі не вбачаються.
Разом з тим, відповідачів не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст. 141 ГПК України.
Згідно статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 136-141, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль", код ЄДРПОУ 44338552, м. Тернопіль, вул. Лучаківського, 6, офіс 256 вчиняти будь - які дії, які можуть призвести до знищення, зниження вартості нежитлової будівлі під літерою "А" загальною площею 159,6 кв. м. по вул. М. Глінки, 47а, м. Тернопіль, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094 (експлуатувати, передавати в користування, демонтувати складові частини, тощо) до вирішення справи по суті.
Стягувач: Приватне підприємство "Афіша", бул. Т. Шевченка, 23, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 36509143.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль", код ЄДРПОУ 44338552, м. Тернопіль, вул. Лучаківського, 6, офіс 256.
Опис майна щодо якого вживаються заходи забезпечення позову: нежитлова будівля під літерою "А" загальною площею 159,6 кв. м. по вул. М. Глінки, 47а, м. Тернопіль, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0.22 га, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:008:0094.
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання "02" травня 2023 року.
Строк пред"явлення ухвали до виконання протягом трьох років - по "02" травня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Приватному підприємству "Афіша", бул. Т. Шевченка, 23, м. Тернопіль.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільський став", вул. О. Кульчицької, 3-5, м. Тернопіль.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Легіт - Тернопіль", вул. Лучаківського, 6 офіс 256, м. Тернопіль.
Учасники справи можуть отримати інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець