ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
26.04.2023 Справа № 910/2423/23
За заявою Коммерцбанк Акцієнгезельшафт
до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (код ЄДРПОУ 32785994)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Івченко А.М.
Представники:
від заявника: Клян А.В., Ніколенко А.В., Цвєткова К.В.;
від боржника: Васьківський Л.М., Конопля А.М.
Коммерцбанк Акцієнгезельшафт звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 прийнято до розгляду заяву Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"; підготовче засідання суду призначено на 08.03.23; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов'язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.
06.03.2023, 07.03.2023 від Ініціюючого кредитора надійшли клопотання про відкладення.
07.03.2023 від боржника надійшло клопотання про відкладення.
07.03.2023 від боржника надійшла заява про застосування строків позовної давності, клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Соловйова Є.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 підготовче засідання суду відкладено на 19.04.23.
05.04.2023 від боржника надійшло клопотання (уточнення).
17.04.2023 від боржника надійшов відзив.
19.04.2023 від Ініціюючого кредитора надійшли заперечення на клопотання боржника про призначення арбітражного керуючого та заперечення на заяву боржника про застосування строків позовної давності
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 оголошено перерву до 26.04.23.
24.04.2023 від боржника надійшли письмові пояснення.
26.04.2023 від Ініціюючого кредитора надійшли документи.
В судовому засіданні представники заявника та боржника надали пояснення та заперечення.
Представник Ініціюючого кредитора подала заперечення на відзив.
Суд дослідив матеріали заяви, відзив на заяву та подані документи по справі.
Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд
Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" зареєстровано за адресою: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, літера А, код ЄДРПОУ 32785994.
За твердженнями Заявника у Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" наявна заборгованість у розмірі 719 512 723,71 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства заявником зазначено таке.
Між Коммерцбанк АГ та Закритим акціонерним товариством «Кримський Титан» було укладено два кредитних договори: Кредитний договір від 26 травня 2008 року на загальну суму кредиту до 24 250 500 євро, та Кредитний договір від 27 травня 2008 року на загальну суму кредиту до 6 787 034 євро.
У подальшому Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс».
Заявник зазначає, що протягом 2008 - 2011 років, виконуючи умови Кредитних договорів, Комерцбанк АГ здійснив всі необхідні виплати в загальному розмірі 24 250 478, 52 євро за Кредитним договором № 1 та 6 787 034 євро за Кредитним договором № 2. З березня 2011 року до вересня 2015 року Боржник здійснював виплати по наданим кредитам, однак у подальшому припинив виконувати свої зобов'язання на користь Банку та гасити заборгованість. З 2020 року між Кредитором та Боржником проводилися переговори щодо реструктуризації заборгованості, які не мали успіху.
Так, відповідно до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 26 травня 2008 року між Боржником та Кредитором було укладено Кредитний договір № 1 на загальну суму кредиту до 24 250 500 євро.
Кредитний договір №1 укладено для фінансування 85% вартості Експортного контракту, який складався з двох окремих договорів від 07 березня 2007 року, укладених між Боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ (найменування німецькою - Chemieanlagenbau Chemnitz GmbH), на загальну суму 28 530 000 євро.
01 жовтня 2012 року та 12 грудня 2012 року між Боржником та Кредитором було укладено Додаткові угоди, згідно з пунктом С яких Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 1, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан».
28 травня 2014 року між Боржником та Кредитором укладено Додаткову угоду № 2, згідно з пунктом С якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 1, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 змінено адресу місцезнаходження Боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.
13 травня 2015 року між Боржником та Кредитором укладено Додаткову угоду № 3, згідно з пунктом С якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 1, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство «КРИМСЬКИЙ ТИТАН» на Приватне акціонерне товариство «ЮКРЕЙНІАН KEMIKAJI ПРОДАКТС», а також змінено реквізити банківського рахунку Боржника.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Кредитного договору № 1 кредити мали надаватися Кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до Листа інструкцій безпосередньо на рахунок Експортера № 1004001 в КОММЕРЦБАНК АКЦІЄНГЕЗЕЛБШАФТ, відділенні в Кемніц, банківський код 870 400 00 (IBAN: НОМЕР_1 00).
Згідно з домовленістю сторін, Кредитор був безвідклично уповноважений Боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок Експортера, передбачений Кредитним договором № 1.
Ініціюючий кредитор вказує, що підставою для кожної такої виплати слугували листи Експортера за формою, що передбачена Додатком А/2 до Кредитного договору № 1. У відповідь на вказані листи, Кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.
Як зазначив Ініціюючий кредитор, Кредитним договором № 1 Кредитор здійснив виплати сум кредиту на загальну суму 24 250 478,52 євро.
Згідно з приписами пункту 1 статті 11 Кредитного договору № 1 погашення має бути здійснено не більше, ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Кредитного договору №1 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони Боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім Сертифікату про Дату початку (Додаток А/З), або 01 червня 2011 року, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.
Оскільки Боржник так і не надав Кредитору відповідний Сертифікат про Дату початку, листом від 28 березня 2011 року Кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами Кредитного договору № 1, визначив графік платежів Боржника в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1 мав бути здійснений Боржником 01 червня 2011 року, а останній - 03 червня 2019 року.
Згідно з ст. 6 Кредитного договору № 1 позичальник повинен сплачувати відсотки на Кредит в останній день кожного Відсоткового періоду. На кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.
Відповідно до ст. 1 Кредитного договору № 1: "ЮРІБОР " означає Європейську міжбанківську ставку пропозиції для депозитів у євро на період, співвідносний з відповідним Відсотковим періодом, визначену Європейською банківською асоціацією та опубліковану об 11 годині ранку (за брюссельським часом) або близько цієї години на сторінці екрану Рейтерз EUR1BOR. "Маржа " означає 0,75% річних. "
27 травня 2008 року між Боржником та Кредитором було укладено Кредитний договір № 2 на загальну суму кредиту до 6 787 034 євро.
Кредитний договір № 2 укладений для фінансування 85% вартості Експортного контракту, укладеного між Боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ від 09 березня 2007 року на загальну суму 7 984 746 євро.
27 вересня 2012 року та 12 грудня 2012 року між Боржником та Кредитором було укладено Додаткові угоди, згідно з пунктом С яких Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 2, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан».
28 травня 2014 року між Боржником та Кредитором укладено Додаткову угоду № 2, згідно з пунктом С якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 2, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 змінено адресу місцезнаходження Боржника з адреси з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.
13 травня 2015 року між Боржником та Кредитором укладено Додаткову угоду № 3, згідно з пунктом С якої Сторони домовились внести зміни до Кредитного договору № 2, зокрема, відповідно до пункту 4.1. розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство «КРИМСЬКИЙ ТИТАН» на Приватне акціонерне товариство «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС», а також змінено реквізити банківського рахунку Боржника.
Відповідно до пункту 1 Статті 3 Кредитного договору № 2 кредити мали надаватися Кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до Листа інструкцій безпосередньо на рахунок Експортера № 1004001 в КОММЕРЦБАНК АКЦІЄНГЕЗЕЛЬШАФТ, відділенні в Кемніц, банківський код 870 400 00 (IBAN: НОМЕР_1 00).
Згідно з домовленістю сторін, Кредитор був безвідклично уповноважений Боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок Експортера, передбачений Кредитним договором № 2.
Підставою для кожної такої виплати слугували листи Експортера за формою, що передбачена Додатком А/2 до Кредитного договору № 2. У відповідь на вказані листи, Кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.
Відповідно, як зазначив Ініціюючий кредитор, за Кредитним договором № 2 виплачено суму кредиту в загальному розмірі 6 787 034, 00 євро.
Згідно з приписами пункту 1 статті 11 Кредитного договору № 2 погашення має бути здійснено не більше, ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Кредитного договору № 2 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони Боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім Сертифікату про Дату початку (Додаток А/З), або 01 червня 2011 року, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.
Оскільки Боржник так і не надав Кредитору відповідний Сертифікат про Дату початку, листом від 28 березня 2011 року Кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами Кредитного договору № 2, визначив графік платежів Боржника в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 2 мав бути здійснений Боржником 01 червня 2011 року, а останній - 03 червня 2019 року.
Згідно з п. 2 ст. 6 Кредитного договору № 2 на кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.
Заявник зазначає, що Боржник сплатив сумарно за тілом та відсотками за користування кредитом за обома Кредитними договорами заборгованість на загальну суму 16 949 261,85 євро.
Боржником подано заяву про застосування строків позовної давності, яку обґрунтовує наступним.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вже було зазначено, згідно з приписами пункту 1 статті 11 Кредитного договору № 2 погашення має бути здійснено не більше, ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.
Згідно з ст. 6 Кредитного договору № 1 позичальник повинен сплачувати відсотки на Кредит в останній день кожного Відсоткового періоду.
Враховуючи той факт, що Кредитними договорами встановлені періодичність платежів в рахунок погашення кредиту та процентів, строк позовної давності щодо кожного платежу спливає через три роки з відповідної дати чергового платежу.
Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, зокрема «...63. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування, як це встановив суд апеляційної інстанції...».
В постанові Верховного Суду від 07.12.2022 в справі № 345/2315/21 було зроблено наступний висновок «...Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності окремо для погашення всієї заборгованості за кредитним договором...».
Боржник зазначає, що з огляду на подану заявником таблицю № 5 «Погашення заборгованості за кредитними договорами № 1,2», строк позовної давності по періодичним платежам сплив.
Ініціюючий кредитор вказує, що факт виникнення простроченої заборгованості за Кредитним договором визнавався неодноразово Боржником та посилається на: лист від 09.05.2018; Афідевіт від 06.08.2018; лист від 31.03.2020; лист № 75 від 19.06.2020; лист від 17.08.2020.
Стосовно листа від 09.05.2018 та Афідевіту від 06.08.2018 слід зазначити, що з тексту цих документів не вбачається, що Боржник узгодив розмір заборгованості. Зокрема, в листі від 09.05.2018 після слів: «Приймаючи умови цього листа, ви погоджуєтесь з наступним...» відсутня будь-яка інформація щодо розміру заборгованості. Так само і в Афідевіті відсутня інформація щодо розміру заборгованості.
Боржник в поданому відзиві заперечує щодо того, що лист від 09.05.2018 та Афідевіт від 06.08.2018 свідчать про визнання заборгованості та змінюють тривалість строків позовної давності та звертає увагу суду на відсутність реєстрації цього листування в Національному банку України.
З тексту листа від 31.03.2020 та листа від 19.06.2020 не вбачається, що ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» визнало заборгованість за Кредитними договорами.
Щодо листа від 17.08.2020, то ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» зазначає, що не підписувало вказаний лист, а отже він не може слугувати доказом визнання заборгованості, та в цьому листі не зазначено актуальний розмір заборгованості.
Окрім вищевикладеного, Боржник зазначив, що Ініціюючим кредитором не надано усіх необхідних документів, які б підтверджували заборгованість, видачу кредиту та погашення кредиту, відсутній детальний арифметичний розрахунок заборгованості, який би можна було перевірити, а надані кредитором документи мають розбіжності в нарахуванні суми заборгованості.
Також, Боржник в поданому відзиві заперечує нарахування відсотків після спливу строку кредитування та зазначає про порушення кредитором умов Кредитних договорів.
Викладена вище позиція узгоджується з висновками Верховного Суду зокрема, які викладені в постанові від 26.01.2023 е справі № 917/1268/21, а саме: «...Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19...».
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
У разі наявності обґрунтованих заперечень боржника відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на існування спору про право.
Верховний Суд в постанові від 26.01.2023 в справі № 917/1268/21 зазначив: «...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що при наявності відзиву боржника, поданого в порядку ст. 36 КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право...».
Відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язань, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури зобов'язання, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
У постанові Верховного Суду від 13.12.2022 в справі № 910/862/22 було викладено наступну правову позицію: «...10.46. З'ясовуючи питання щодо безспірності вимог заявника, суд має встановити чи існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі). 10.47. При наявності відзиву боржника, поданого в порядку статті 36 КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень частини шостої статті 39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20)...».
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі того, що існує спір, який не був предметом судового розгляду, між Ініціюючим кредитором та Боржником щодо вказаних вимог.
Так, правовідносин, які виникли на підставі Кредитних договорів, регулюються законодавством Федеративної Республіки Німеччина. Встановлення і застосування змісту іноземного права - це правозастосовний процес, який здійснюється судом на підставі та в межах національного права згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, такими, як: суверенна рівність держав, самовизначення, невтручання у внутрішні справи. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права (стаття 6 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Суд зобов'язаний застосовувати норми іноземного права, суд використовує наступні способи здобуття інформації про іноземне право: 1) власне з'ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо.
При цьому, суд враховує строки, визначені частиною 2 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім цього, з вищевикладеного вбачається, що грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки вони заперечуються Боржником з підстав строку позовної давності, відсутності в матеріалах справи необхідних документів для підтвердження заборгованості, суми заборгованості, нарахування відсотків, детального арифметичного розрахунку заборгованості, відсутності доказів формування та моменту фіксації відсоткової ставки з врахуванням ЮРІБОРа, а також ставить під сумнів факт видачі кредиту та погашення кредиту, та зазначає про порушення кредитором умов Кредитних договорів.
Отже, розгляд спору щодо наявності чи відсутності та розміру заборгованості боржника перед кредитором за вказаними договорами підлягають з'ясуванню в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином законодавець покладає на заявника необхідність доведення обставин, що зумовлюють відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, і відсутність спору про право.
З доданих до матеріалів справи документів не вбачається достатніх доказів відсутності такого спору.
Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.
Водночас, ч. 6 ст. 39 наведеного Кодексу передбачено, що Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника.
Тобто, для відкриття провадження у справі господарський суд повинен встановити: наявність грошових зобов'язань у боржника, строк виконання яких настав; неспроможність боржника виконати такі зобов'язання після встановленого строку; відсутність спору про право щодо таких грошових зобов'язань.
Відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.
Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.
Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, грошові вимоги кредитора носять спірний характер, зазначена сума боргу, строки та підстави виникнення заборгованості викликають розбіжності між сторонами.
З наведеного вбачається, що такі вимоги не підлягають розгляду на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вказані обставини свідчать про передчасність відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс".
В даному випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені кредитором вимоги.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що правові підстави для відкриття провадження у справі № 910/2423/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" на даному етапі відсутні, у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд відмовляє.
Керуючись ст. 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
Відмовити Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (код ЄДРПОУ 32785994).
Повний текст ухвали складено 01.05.2023
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М. Івченко