ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
02.05.2023Справа № 910/6522/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2», ОСОБА_3 та ОСОБА_4
про визнання правочинів недійсними,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір 2», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.07.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2», зареєстрований в реєстрі за №367 (номер запису про право власності 43083833);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2», зареєстрований в реєстрі за №366 (номер запису про право власності 43084500);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2», зареєстрований в реєстрі за №365 (номер запису про право власності 43085079).
- визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2» та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- скасування держаної реєстрації від 21.07.2021 №365, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2»;
- скасування держаної реєстрації від 21.07.2021 №366, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2»;
- скасування держаної реєстрації від 21.07.2021 №367, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР 2»;
- визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР» на торгівельну будівлю літ. « 1И», загальною площею 725,00 кв.м., торгівельну будівлю літ. «О», загальною площею 1 018,10 кв.м. та торгівельну будівлю літ. «Н», загальною площею 55,00 кв.м.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як встановлено судом, позовна заява від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписана адвокатом Басаргіною Олесею Петрівною, яка діє на підставі ордеру серії АІ № 1318141 від 10.04.2023 року.
Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, відповідно до вимог процесуального закону в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як встановлено судом, на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді Мокроусової Олени Романівни до позовної заяви додано ордер серії АІ № 1318141 від 10.04.2023 року, виданого на підставі угоди на надання юридичних послуг № 37/2021 від 07.12.2021 з зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - «у Господарському районному суді міста Києва».
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді міста Києва, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення № 36, а зазначення в ордері «у Господарському районному суді міста Києва» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
Крім того, такого суду як Господарський районний суд міста Києва не існує.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 року у справі №910/10156/17, від 17.08.2020 року у справі №911/2636/19.
Крім того, судом встановлено, що на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді Левченка В'ячеслава Володимировича до позовної заяви додано ордер серії АІ № 1318141 від 10.04.2023 року, виданого на підставі угоди на надання юридичних послуг № 38/2021 від 07.12.2021.
Тобто, з наявних в матеріалах позовної заяви вбачається, що ордери на надання правничої допомоги мають однакову серію (АІ) та порядковий номер (1318141), однак довірителями (позивачами у справі) є різні особи.
Пунктом 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що клієнт це фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Рішенням ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено «Положення про ордер на надання правової (правничої) допомоги» в новій редакції» (далі Положення).
Відповідно до пункту четвертого Положення, ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до пункту 12 цього Положення, ордер, окрім інших, містить наступні реквізити: п.п. 12.1 серію, порядковий номер ордера; п.п. 12.2 прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; п.п. 12.3 посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; п.п. 12.4 назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однак, представництво декількох клієнтів за одним ордером не передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також «Положенням про ордер на надання правової (правничої) допомоги». Кожному клієнту виписується окремий ордер, з різними порядковими номерами ордеру, у якому зазначаються усі інші обов'язкові реквізити.
Пунктом 12.1 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги чітко визначено, що кожен згенерований ордер має мати свою серію та номер, адвокат на вказану вимогу уваги не звернув та на одному бланку заповнив 2 ордери для представництва інтересів осіб.
Таким чином, суд доходить висновку, що адвокат Басаргіна Олеся Петрівна не надала належного ордеру на підтвердження своїх повноважень, як представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підписання позовної заяви, зокрема, всупереч вимогам законодавства не подала до суду ордери, у яких зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога (Господарський суд міста Києва) та ордери, які б відповідали Положенню про ордер на надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п.1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає поверненню заявнику.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 02.05.2023
Суддя І.О. Андреїшина