27.04.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2804/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Русанова В.В., (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 (повне рішення складено 08.11.2022, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/2804/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 408 429 грн. 48 коп.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 408 429 грн. 48 коп., з яких:
- 398 819 грн. 64 коп. - плата за користування вагонами.
- 9 609 грн. 84 коп. - збір за зберігання вантажів.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 126 грн. 44 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гіничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", додатками до нього та договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом;
- у березні 2022 року за залізничними накладними залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони;
- у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами №№ 195, 196 від 11.03.2022; № 197 від 12.03.2022; №№ 198, 199 від 13.03.2022;
- за цим фактом станціями затримки Батуринська, Кривий-Ріг Західний та Кривий Ріг-Сортувальний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4, 11, 11, 37 від 13.03.2022, №№ 4, 36 від 11.03.2022, №№ 35, 10 від 12.03.2022, №№ 12, 36 від 15.03.2022, та акти загальної форми ГУ-23 №№ 4, 77 від 11.03.2022, №№ 80, 10191 від 12.03.2022, №№10016, 81 від 13.03.2022, № 86 від 15.03.2022 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства;
- по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 500 від 13.03.2022, №№ 502, 507 від 14.03.2022, №№ 508, 509 від 15.03.2022, № 519 від 17.03.2022, №№ 530, 531 від 18.03.2022, №№ 540, 542 від 19.03.2022, № 562 від 24.03.2022;
- несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вантажів, які прибували на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу, статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України та пункту 7 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020;
- станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46 №№ 15039233, 17039240, 18039241, 18039242, 19039243, 19039245, 19039247, 19039248, 20039249, 20039252, 21039253, 22039255, 23039256, 26039259, 01049265 на суму 398 819 грн. 64 коп. та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 17039024, 17039025, 18039027, 18039028 на загальну суму - 9 609 грн. 84 коп. (з ПДВ), що підлягає стягненню з ПрАТ "Інгулецький ГЗК";
- при цьому, відомості плати форми ГУ-46 відповідач підписав із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки в країні введений воєнний стан, що є надзвичайними та форс-мажорними обставинами, тому будь-яке актування та зняття плати є неправомірним; на під'їзних коліях ПрАТ "ІнГЗК" простоюють готові та запрошені до виставки маршрути; частина вагонів знаходиться під обробкою; забезпечення вагонами більше наряду;
- з огляду на пункт 9 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 , положення Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також, пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, позивач вважає необґрунтованою відмову відповідача від сплати нарахованих сум;
- позивач не погоджується із запереченнями відповідача щодо звільнення останнього від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу із зв'язку введенням в країні воєнного стану, вказуючи на таке:
- телеграмним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні. Визначені у Переліку обставини передбачають звільнення замовників послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами у разі: введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття до перевезення; запровадження комендантської години на території, на тимчасової окупації; прийняття Державною митною службою України рішення про простій працівників певних територіальних органів. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. В усіх інших випадках, які не пов'язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати і збори сплачуються в порядку, установленому законодавством України та умовами діючих договорів;
- заперечення вантажовласника, наведені ним при підписанні відомостей плати та накопичувальних карток не підпадають під жоден з випадків звільнення від плати за користування вагонами, наведених в пункті 16 Правил користування вагонами та контейнерами, а обставини, за яких виникла затримка, не входять до Переліку виняткових умов, що є підставою для звільнення від обов'язку вносити плату та збір під час дії воєнного стану;
- згідно з телеграмним розпорядженням № ЦЦО/99 від 24.02.2022 щодо певних напрямків призначення з 24.02.2022 до відміни вводяться обмеження перевезень. Як вбачається з накладних, за якими вагони прийнято до перевезення, станцією призначення є станція Інгулець, що входить до складу Криворізької дирекції залізничних перевезень, на яку не розповсюджується заборона приймання до перевезення вантажів. Доставлені залізницею на станцію призначення Інгулець власні вагони ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" повинно прийняти та забрати на під'їзну колію. Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу та статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України;
- станційні залізничні колії не є місцем безкоштовного зберігання та простою власних вагонів. У неможливості прийняти спірні вагони на під'їзну колію, вантажовласник вирішує питання щодо їх переадресування на інші станції під навантаження із власником вагонів. Заходів щодо переадресування вагонів ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" здійснено не було;
- запровадження комендантської години жодним чином не стосується роботи комбінату в нічний час, оскільки вагони забираються на під'їзну колію та здаються з під'їзної колії цілодобово;
- позивач зазначає, що станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, які позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/2804/22 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 408 429 грн. 48 коп. - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 398 819 грн. 64 коп. плати за користування вагонами, 9 609 грн. 84 коп. збору за зберігання вантажу та 6 126 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем надані належні на допустимі докази на підтвердження того, що за час затримки вагонів на коліях станцій, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-46 №№ 15039233, 17039240, 18039241, 18039242, 19039243, 19039245, 19039247, 19039248, 20039249, 20039252, 21039253, 22039255, 23039256, 26039259, 01049265 на суму 398 819 грн. 64 коп. та збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 17039024, 17039025, 18039027, 18039028 на загальну суму - 9 609 грн. 84 коп. Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить: поновити строк для подання апеляційної скарги; скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що телеграмним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні. Визначені у Переліку обставини передбачають звільнення замовників послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами у разі: введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття до перевезення; запровадження комендантської години на території, на тимчасової окупації; прийняття Державною митною службою України рішення про простій працівників певних територіальних органів. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин.
Пунктом 1.1. вищезазначеного телеграмного розпорядження передбачено: "Довести до відома причетних зазначену інформації. Організувати виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів с початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління".
На території Дніпропетровської області згідно з розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної Державної адміністрації було введено комендантську годину: з 24.02.2022 з 22:00 до 06:00; з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00; з 18.04.2022 з 22:00 до 05:00; з 10.05.2022 з 23:00 до 05:00 (до закінчення строку дії воєнного стану в Україні). Як вбачається з розрахунку до позовної заяви позивачем нараховано плату користування вагонами та збір за збереження вантажу без урахування комендантського часу, який було введено по Дніпропетровській області починаючи з 24.02.2022. відповідач надав контррозрахунки плати за користування вагонами та збору за збереження вантажу з урахуванням комендантського часу.
Господарський суд першої інстанції не приділив уваги наявним доводам відповідача, не здійснено аналізу документального обґрунтування відсутності вини відповідача, що стало наслідком задоволення позовних вимог.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.12.2022 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2804/22. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2804/22.
14.12.2022 матеріали справи № 904/2804/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
22.12.2022 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Чус О.В. у відпустці по справі для вирішення питання відкриття апеляційного провадження здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Березкіна О.В., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22 залишено без руху. Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" усунути недоліки апеляційної скарги та надати до апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 9186, 66 грн. Строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023 (у зв'язку з виходом на роботу судді-доповідача Чус О.В.) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 поновлено строк на подання апеляційної скарги Приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22. Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22 призначено в судовому засіданні на 09.03.2023 року об 10:00.
28.02.2023 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про те, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, правильно та повно дослідив докази та виніс законне та обґрунтоване рішення з дотриманням всіх процесуальних вимог ГПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його оскарження та скасування. З доводами, викладеними в апеляційній скарзі, позивач не погоджується та вважає їх необгрунтованими, непідтвердженими жодними належними та допустимими доказами та документами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023 заяву (клопотання) Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) у справі № 904/2804/22 задоволено. Визначено судове засідання у справі №904/2804/22 провести в режимі відеоконференції. Доручено Дніпровському апеляційному суду, що знаходиться за адресою: 50074, м.Кривий Ріг, вул. Героїв-підпільників, 31 забезпечити проведення відеоконференції за участю Акціонерного товариства "Українська залізниця" з Центральним апеляційним господарським судом 09.03.2023 року о 10:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 заяву (клопотання) Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 904/2804/22 задоволено. Визначено судове засідання провести з Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Відповідно до Акту Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у зв'язку з виникненням технічних проблем, а саме вимкненням в приміщенні суду електропостачання, подальшу участь представників обох сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції - унеможливило.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22 відкладено на 27.04.2023 об 11:40 годину.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2023 заяву (клопотання) представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" - Русанової В.В. у справі №904/2804/22 задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 904/2804/22, призначене на 27.04.2023 об 11:40 год., з Акціонерним товариством "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
27.04.2023 скаржник/відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника.
В судовому засіданні 27.04.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" № ПР/М-20240НЮдч (далі - договір, а.с.36-41 у томі 1), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "НІІ".
У пункті 21 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021.
Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
24.03.2021 сторонами була підписана додаткова угода № 3 до договору, а 20.09.2021 - додаткова угода № 4 до договору, за умовами яких був продовжений строк дії договору, зокрема згідно з додатковою угодою № 4 погоджено внести зміни до пункту 21 договору та викласти його у такій редакції: "договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2021 до 31.03.2025 включно".
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами не надано.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2022 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони (а.с. 163-250 у томі 1, а.с. 1-224 у томі 2).
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Інгулець Придніпровської залізниці.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами №№ 195, 196 від 11.03.2022; № 197 від 12.03.2022; №№ 198, 199 від 13.03.2022 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення.
За цим фактом станціями затримки Батуринська, Кривий-Ріг Західний та Кривий Ріг-Сортувальний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4, 11, 11, 37 від 13.03.2022, №№ 4, 36 від 11.03.2022, №№ 35, 10 від 12.03.2022, №№ 12, 36 від 15.03.2022, та акти загальної форми ГУ-23 №№ 4, 77 від 11.03.2022, №№ 80, 10191 від 12.03.2022, №№10016, 81 від 13.03.2022, № 86 від 15.03.2022 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2 (а.с. 111-122 у томі 1). Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 500 від 13.03.2022, №№ 502, 507 від 14.03.2022, №№508, 509 від 15.03.2022, № 519 від 17.03.2022, №№ 530, 531 від 18.03.2022, №№ 540, 542 від 19.03.2022, № 562 від 24.03.2022 (а.с. 98-110 у томі 1).
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Вказані вище акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки в країні введений воєнний стан, що є надзвичайними та форс-мажорними обставинами, тому будь-яке актування та зняття плати є неправомірним; на під'їзних коліях ПрАТ "ІНГЗК" простоюють готові та запрошені до виставки маршрути; частина вагонів знаходиться під обробкою; забезпечення вагонами більше наряду.
В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46 №№ 15039233, 17039240, 18039241, 18039242, 19039243, 19039245, 19039247, 19039248, 20039249, 20039252, 21039253, 22039255, 23039256, 26039259, 01049265 на суму 398 819 грн. 64 коп. (а.с. 125-158 у томі 1) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 17039024, 17039025, 18039027, 18039028 на загальну суму - 9 609 грн. 84 коп. (а.с. 159-162 у томі 1).
При цьому, відомості плати форми ГУ-46, а також накопичувальну картку відповідач підписав із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки в країні введений воєнний стан, що є надзвичайними та форс-мажорними обставинами, тому будь-яке актування та зняття плати є неправомірним; на під'їзних коліях ПрАТ "ІНГЗК" простоюють готові та запрошені до виставки маршрути; частина вагонів знаходиться під обробкою; забезпечення вагонами більше наряду.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача у зайнятості колій на станції призначення Інгулець, в зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію, зокрема: актами загальної форми ГУ-23, складеними станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці, повідомленнями про прибуття вагонів, переданими відповідачу, зареєстрованими в Книзі повідомлень форми ГУ-2, складеними станцією Інгулець, відомостями про нарахування плати за користування вагонами форми ГУ-46, за якими нарахована плата за користування вагонами та накопичувальними картками, в яких розрахований збір за зберігання вантажу. При цьому відсутність своєї вини, за якою відповідач звільняється від відповідальності за нормами ст.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2022 за залізничними накладними залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Інгулець Придніпровської залізниці.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід зазначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Положеннями статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України).
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, в редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.
Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно п.п. 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2 (а.с. 111-122 у томі 1). Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 500 від 13.03.2022, №№ 502, 507 від 14.03.2022, №№508, 509 від 15.03.2022, № 519 від 17.03.2022, №№ 530, 531 від 18.03.2022, №№ 540, 542 від 19.03.2022, № 562 від 24.03.2022 (а.с. 98-110 у томі 1).
За цим фактом станціями затримки Батуринська, Кривий-Ріг Західний та Кривий Ріг-Сортувальний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4, 11, 11, 37 від 13.03.2022, №№ 4, 36 від 11.03.2022, №№ 35, 10 від 12.03.2022, №№ 12, 36 від 15.03.2022, та акти загальної форми ГУ-23 №№ 4, 77 від 11.03.2022, №№ 80, 10191 від 12.03.2022, №№10016, 81 від 13.03.2022, № 86 від 15.03.2022 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46 №№ 15039233, 17039240, 18039241, 18039242, 19039243, 19039245, 19039247, 19039248, 20039249, 20039252, 21039253, 22039255, 23039256, 26039259, 01049265 на суму 398 819 грн. 64 коп. (а.с. 125-158 у томі 1) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 17039024, 17039025, 18039027, 18039028 на загальну суму - 9 609 грн. 84 коп. (а.с. 159-162 у томі 1).
Розрахунок плати за користування вагонами здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
За цих обставин, з урахуванням наведених правових положень, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 398 819 грн. 64 коп. та збір за зберігання вантажу в сумі 9 609 грн. 84 коп., що є підставою для задоволення позовних вимог.
При цьому доказами вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення Інгулець та правомірності дій залізниці щодо видання наказів, перелічених вище у цій постанові, є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф. ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п. п. 4, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, Договору сторін.
Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:
- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";
- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."
Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №317 від 26.03.2009.
Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.
Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є правомірними та правильно задоволені судом першої інстанції.
Щодо наявності надзвичайних та форс-мажорних обставин суд першої інстанції доречно зазначив про таке.
Сторони домовились, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (пункт 6.2. договору про надання послуг).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3. договору про надання послуг).
Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами договору, відповідач не надав.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору перевезення, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
Не приймає до уваги колегія суддів доводи відповідача про запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань з огляду на наступне.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Аналогічні вимоги встановлено і розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської області.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
З матеріалів справи вбачається, що інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з веденням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило.
Крім того, відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача і відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
З огляду на зазначене, доводи апелянта, щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 904/2804/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.05.2023.
Головуючий суддя О.В.Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв