01 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6255/22 пров. № А/857/535/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року (суддя - Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 у вересні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області(далі - ГУПФУ у Волинській області), в якому просив: визнати відмову відповідача протиправною щодо виплати пенсії по інвалідності з 26.03.2022 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії та зобов'язання здійснити з 26.03.2022 виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, урахувавши до щомісячної виплати пенсії суму індексації в розмірі 2832,36 грн.В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має беззаперечне право на отримання пенсії без обмеження її розміру з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118“Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова №118), а відповідач, недоплачуючи індексацію у сумі 2832,36 грн, діє протиправно.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 26.03.2022 розміру підвищення пенсії, установленого Постановою №118. Зобов'язаноГУПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 26.03.2022 нарахування та виплату пенсії з підвищенням, установленим Постановою №118, без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням виплачених сум).
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Постанова №118 є чинною, а відтак органи пенсійного фонду застосовують її норми без будь-яких застережень. З врахуванням того, що розмір пенсійної виплати позивача з січня 2022 року складає 21054,74 грн, що є більшим максимального розміру пенсії, встановленого законодавством, для проведення індексації шляхом підвищення пенсії відповідно до Постанови №118 в ГУПФУ у Волинській області не було правових підстав.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України“Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ), що підтверджується матеріалами справи.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №140/8885/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 03.03.2021 №22/6-1165у.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №140/2042/22 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022 без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, що втратили працездатність).
З перерахунку пенсії за пенсійною справою № ХА4574-МВС слідує, що основний розмір пенсії позивача (80 процентів грошового забезпечення) станом на 01.03.2022 становить 16184,91 грн (20231,14 грн х 80%). 01.03.2022 на виконання Постанови №118 позивачу нарахована індексація у сумі 2265,89 грн (16184,91 грн х 0,140). Таким чином, основний розмір пенсії разом із індексацією становить 18450,80 грн, а з врахуванням доплати - 23063,50 грн. Підсумок пенсії з надбавками становить 23887,10 грн. Проте виплату пенсії з 01.03.2022 обмежено сумою 19340,00 грн, виходячи з максимального розміру пенсії.
В подальшому, з розрахунку пенсії за пенсійною справою № ХА4574-МВС (а.с.11) слідує, що основний розмір пенсії позивача (80 процентів грошового забезпечення) з серпня 2022 року становить 21054,74 грн, в тому числі: 16184,91 грн - основний розмір пенсії, 2832,36 грн - індексація відповідно до Постанови №118, 4046,23 грн - збільшення основного розміру пенсії відповідно до Постанови № 1381. Таким чином, основний розмір пенсії разом із індексацією становить 23887,10 грн. Однак виплату пенсії з серпня 2022 року обмежено сумою 21054,74 грн, виходячи з максимального розміру пенсії.
19.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив включити до виплати його пенсії індексацію у повному розмірі (а.с. 9).
Листом від 09.09.2022 №7655-6779/Ш-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що основний розмір пенсії обчисленої від грошового забезпечення (20231,14 грн) з розрахунку 80 % визначено в сумі 16184,91 грн.Розмір пенсійної виплати з 01.08.2022 складає 21054,74 грн, в тому числі: 16184,91 грн - основний розмір пенсії; 4046,23 грн - збільшення основного розміру пенсії відповідно до Постанови № 1381; 773,60 грн - підвищення, як інваліду війни 2 групи відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 50,00 грн - цільова грошова допомога відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни».Згідно з Постановою №118, з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.Відтак, підстави для встановлення доплати до пенсії згідно з Постановою № 118 в розмірі 2832,36 відсутні, оскільки розмір пенсійної виплати на виконання рішення суду від 11.04.2022 у справі № 140/2042/22 перевищує максимальний розмір (а.с. 10).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на наявність у Постанові №118 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №118 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Тому є помилковими доводи пенсійного органу щодо наявності правових підстав для встановлення доплати до пенсії позивача згідно із Постановою №118 у межах максимального розміру пенсії.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом № 3668-VI внесено зміни у частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на вищенаведене, до спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вищенаведених правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Отже, не може застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії до осіб, право на пенсійне забезпечення яких встановлене Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року:
перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Аналіз наведеної Постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2022 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14. Однак, п. 2 Постанови № 118 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Стосовно наявності у пункту 2 цієї Постанови положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанови № 118, суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Окрім того, безпідставним слід вважати надання суб'єктом владних повноважень переваги найменш сприятливому для позивача підходу та застосування положень статті 2 Закону № 3668-VI.
Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання судового рішення від 11.04.2022 у справі №140/2042/22 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії та її основний розмір становить 16184,91 грн. На виконання Постанови №118 органом Пенсійного фонду проведено індексацію перерахованої пенсії з урахуванням коефіцієнта підвищення у розмірі 1,14. При цьому обчислений у такий спосіб розмір індексації становить 2832,36 грн, а загальний розмір пенсії з урахуванням індексації - 23887,10 грн. Проте фактично позивач отримує пенсію у розмірі 21054,74 грн (з 01.08.2022).
Однак, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у зв'язку із застосуванням Постанови № 118, є протиправними.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення перерахунку пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням у справі №140/2042/22, після ухвалення якого не відбулося змін у чинному законодавстві України, які б створювали підстави для обмеження розміру пенсії.
Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року в справі №140/6255/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш