Справа № 729/95/23
2/729/107/23 р.
01 травня 2023 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Романченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивачка у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вони мають сина ОСОБА_3 , який перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
У судове засідання позивачка та відповідач не з'явилися, у заявах до суду просили справу розглянути без їх участі, позивачка просила задовільнити позовні вимоги, відповідач не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Суд дослідивши письмові докази, прийшов таких висновків.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).
Відповідно до довідки Бобровицької міської ради, ОСОБА_3 зареєстрований разом матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 51 Основного Закону - батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Відповідно до положень ч. 8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства"закріплено, що сім'я є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У зв'язку з наведеним та враховуючи, що обов'язок утримувати батьками своїх неповнолітніх дітей є безумовним, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на одну дитину в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Такий розмір аліментів буде відповідати вимогам закону, буде достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої 27 лютого 1991 року, що набула чинності для України з 27 вересня 1991 року, ст. ст.180, 182, 183 СК України, ст. ст.10, 12, 258, 259, 263, 264, 268, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитинизадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30.01.2023 і продовжуючи до його повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.І. Бойко