Справа № 947/12869/23
Провадження № 1-кс/947/5088/23
27.04.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023163480000246 від 21.04.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполь Республіки Молдова, без громадянства, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.04.2020 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 5 (п'ять) років, в строк відбування призначеного покарання зараховано період перебування під вартою з 07.02.2018 року по день набрання вироку законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч. 5 ст. 72 КК України),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення майнового характеру, яку не знято та не погашено у встановленому закону порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову імовірно вчинив кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 21.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 15 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме: грошових коштів у власника автомобіля «Nissan Micra», д.р.н. НОМЕР_1 за повернення викрадених дзеркал заднього виду та одного д.р.н. НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «NissanMicra», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 47/1 по вулиці Ак. Корольова в м. Одесі, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «Nissan Micra», д.р.н. НОМЕР_1 та один д.р.н. НОМЕР_1 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_7 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «NissanMicra», д.р.н. НОМЕР_1 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобіля, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду та один д.р.н. НОМЕР_1 , неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «NissanMicra», д.р.н. НОМЕР_1 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «NissanMicra», д.р.н. НОМЕР_1 за повернення викрадених дзеркал заднього виду, одного д.р.н. НОМЕР_1 та отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_7 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 15 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «FORDFUSION», д.р.н. НОМЕР_3 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «FORDFUSION», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 118/2 по вулиці Ак. Корольова в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «FORDFUSION», д.р.н. НОМЕР_3 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_8 на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «FORDFUSION», д.р.н. НОМЕР_3 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «FORDFUSION», д.р.н. НОМЕР_3 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «FORDFUSION», д.р.н. НОМЕР_3 за повернення викрадених дзеркал заднього виду та отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_8 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 25 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «HYUNDAI SONATA», д.р.н. НОМЕР_4 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «HYUNDAISONATA», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 47 по вулиці І.Петрова в м. Одесі, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «HYUNDAI SONATA», д.р.н. НОМЕР_4 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_9 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «HYUNDAISONATA», д.р.н. НОМЕР_4 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «HYUNDAI SONATA», д.р.н. НОМЕР_4 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля автомобіля «HYUNDAISONATA», д.р.н. НОМЕР_4 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_9 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 30 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «KIA SORENTO» д.р.н. НОМЕР_5 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «KIASORENTO», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 87 по вулиці Ак. Вільямса в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «KIASORENTO» д.р.н. НОМЕР_5 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_10 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «KIASORENTO» д.р.н. НОМЕР_5 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викраденідзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «KIASORENTO» д.р.н. НОМЕР_5 визначив суму в 500 гривень за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «KIASORENTO» д.р.н. НОМЕР_5 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_10 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 35 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «NISSAN ROGUE» д.р.н. НОМЕР_6 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «NISSANROGUE», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 83 по вулиці Ак. Вільямса в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «NISSANROGUE» д.р.н. НОМЕР_6 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_11 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «NISSANROGUE» д.р.н. НОМЕР_6 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «NISSANROGUE» д.р.н. НОМЕР_6 визначив суму в 500 гривень за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «NISSANROGUE» д.р.н. НОМЕР_6 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_11 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 45 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «BMW X5» д.р.н. НОМЕР_7 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «BMWX5», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 55 по вулиці Ак. Корольова в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «BMW X5» д.р.н. НОМЕР_7 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_12 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «BMWX5» д.р.н. НОМЕР_7 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «BMW X5» д.р.н. НОМЕР_7 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «BMWX5» д.р.н. НОМЕР_7 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_12 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 06 годин 55 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «CHEVROLETEQUINOX» д.р.н. НОМЕР_8 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «CHEVROLETEQUINOX», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 43 по вулиці Ак. Корольова в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «CHEVROLETEQUINOX» д.р.н. НОМЕР_8 , тим самим спричинив матеріальний збитокОСОБА_17 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «CHEVROLETEQUINOX» д.р.н. НОМЕР_8 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «CHEVROLETEQUINOX» д.р.н. НОМЕР_8 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «CHEVROLETEQUINOX» д.р.н. НОМЕР_8 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_14 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 07 годин 15 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «Toyota Rav 4», д.н.з НОМЕР_9 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «ToyotaRav 4», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 66 по вулиці Ак. Вільямса в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «ToyotaRav 4», д.н.з НОМЕР_9 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_15 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «ToyotaRav 4», д.н.з НОМЕР_9 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викраденідзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «ToyotaRav 4», д.н.з НОМЕР_9 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля автомобіля «ToyotaRav 4», д.н.з НОМЕР_9 за повернення викрадених дзеркал заднього виду та отримання грошових коштів від потерпілої ОСОБА_15 .
Крім того, 24.04.2023 року у нічний час доби, приблизно о 07 годин 25 хвилин у ОСОБА_5 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме грошових коштів у власника автомобіля «MERCEDES-BENZ» д.р.н. НОМЕР_10 за повернення викрадених дзеркал заднього виду. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власника автомобіля «MERCEDES-BENZ», ОСОБА_5 , діючи повторно, знаходячись біля будинку № 75 по вулиці Ак. Вільямса в м. Одесі, шляхом демонтажу,таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «MERCEDES-BENZ» д.р.н. НОМЕР_10 , тим самим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_16 , на суму 500 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «MERCEDES-BENZ» д.р.н. НОМЕР_10 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_5 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_5 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів з власника автомобіля «MERCEDES-BENZ» д.р.н. НОМЕР_10 визначив суму в 500 гривен за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_5 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля «MERCEDES-BENZ» д.р.н. НОМЕР_10 за повернення викрадених дзеркал заднього видута отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_16 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 189 КК України - готування до вимагання, умисне створення умов для вимоги передачі чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану; ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому необхідно застосувати вказаний запобіжний захід.
У судовому засіданні -
Прокурор оголосив подане клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у максимальному розмірі, передбаченому за вчинення особливо тяжкого злочину.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що його підзахисний погоджується з підозрою та свою провину визнає, а тому просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний повідомив, що з пред'явленою йому підозрою погоджується та підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 25.04.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 189 КК України - готування до вимагання, умисне створення умов для вимоги передачі чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується: показами потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення для впізнання, протоколами огляду місця події, наявними речовими доказами, а також не заперечується самим підозрюваним.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані прокурором матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, а також те, що останній неодружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Також, враховуючи те, що підозрюваному ОСОБА_5 при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілих, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на потерпілих, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик також є обґрунтованим з огляду на те, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочину проти власності.
Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення вони необґрунтовані, а тому приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування таких ризиків та про їх фактичну відсутність.
У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв'язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні просив визначити підозрюваному заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
При вирішенні питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, характеризуючі дані підозрюваного, матеріали кримінального провадження, встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який офіційно не працює та доходу не має, слід визначити заставу у мінімальному розмірі передбаченому для категорії особливо тяжкого злочину, в якому підозрюється останній, а саме: у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, який на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023163480000246 від 21.04.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 22.06.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 22.06.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1