Справа № 947/12950/23
Провадження № 2/947/2366/23
02.05.2023 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський-1», треті особи: Приватне підприємство «Інвест-Прогрес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут», про розірвання договору та стягнення сплачених коштів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський-1», треті особи: Приватне підприємство «Інвест-Прогрес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут», про розірвання договору та стягнення сплачених коштів. Ціна позову позивачкою визначена в розмірі 1071442,81 гривень.
Згідно автоматизованого розподілу справу було передано на розгляд судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В..
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст. 175, 177 ЦПК України.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Подаючи позовну заяву, позивачка посилається на те, що на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» вона звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» судам роз'яснено, що заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог.
Позивач, вважаючи себе споживачем, повинен зазначити про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», навівши таким чином, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Варто відзначити, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору.
Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами, зокрема, Цивільним кодексом України.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
На думку суду, між сторонами виникли правовідносини, які не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а в даному випадку, підставою заявленого позивачем позову є неналежне виконання (невиконання) відповідачем договірних умов, а тому підстави для застосування Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.
Так, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,80 гривень). За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 гривень).
Слід зазначити, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до жодної з пільгових категорій суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, перелік яких визначено Законом України «Про судовий збір» і те, що предметом спору у даній справі є вимоги як майнового так і немайнового характеру, позивач повинен сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», якій необхідно сплатити за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінали платіжних документів
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст.175,177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський-1», треті особи: Приватне підприємство «Інвест-Прогрес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут», про розірвання договору та стягнення сплачених коштів, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Огренич І. В.