смт Новомиколаївка
Іменем України
28 квітня 2023 рокуСправа № 322/147/23
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу
за позовом:ОСОБА_1
до:ОСОБА_2
про:стягнення аліментів.
13 лютого 2023 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:
- стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю II групи з народження по зору, отримує пенсію у розмірі 2 100,00 грн. та не має інших джерел доходів.
Позивач має повнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьківських прав позбавлена ніколи не була.
За твердженням позивача, її становище є вкрай нужденним. За станом здоров'я позивач не може працювати. Пенсії, яку позивач отримує по інвалідності, не вистачає на нормальне існування. На оплату комунальних послуг позивач витрачає більшу частину пенсії. Наразі син позивача перебуває на службі в ЗСУ та отримує заробітну плату. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що її син має можливість надавати матеріальну допомогу, але відмовляється це робити.
Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 202, 205 СК України, позивач просила задовольнити її вимоги.
Ухвалою судді від 22.02.2023, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у строк, встановлений судом, не подав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) серії НОМЕР_1 від 20.01.2023.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи по зору з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АД № 035939 від 05.01.2006.
Позивач перебуває на обліку в Гуляйпільському об'єднаному управлінні ПФУ в Запорізькій області і отримує соціальну пенсію, розмір якої становить 2100,00 грн. на місяць, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06.02.2023 № 8901 5414 8899 6918.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Частиною першою статті 202 СК України визначено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 212/1055/18-ц (реєстраційний номер у ЄДРСР 84182574), та зазначає таке.
Аналіз ч. 1 ст. 202 СК України свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Судом встановлено, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія в розмірі 2100,00 грн. на місяць, що вочевидь не є достатнім для забезпечення необхідних умов життя будь-якої особи.
При цьому, обставин, передбачених ч. 2 ст. 202, ст. 204 СК України, під час розгляду цієї справи судом не встановлено.
З огляду на викладе, враховуючи відсутність заперечень проти позову з боку відповідача та будь-яких доказів на спростування обставин, зазначених у позовній заяві, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.
Позивач, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 161/4985/17 (реєстраційний номер за ЄДРСР 81573955) зроблено висновок щодо застосування норми ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Відповідач у даній справі не звільнений від сплати судового збору.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Отже, виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, що, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статі 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави становить 2684*0,4 = 1073,60 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.) щомісячно, починаючи з 28 квітня 2023 року.
3. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
5. Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2023 року.
Суддя С.С. Гасанбеков