01.05.2023
Справа № 720/782/23
Провадження № 2/720/404/23
01 травня 2023 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Лук'ян Г.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В березні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що через взаємне непорозуміння їхня сім'я розпалася та сторони перестали підтримувати подружні відносини. Оскільки, подружні стосунки неможливо поновити та шлюб носить формальний характер, просила шлюб між ними розірвати. Одночасно, просила суд залишити малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживати разом із відповідачем ОСОБА_2 ..
Представник позивача направив на адресу суду заяву, в якій позов підтримав, просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13 липня 2007 року. Від шлюбу мають одну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені, сторони проживають окремо та не бажають збереження сім'ї, наполягають на розірванні шлюбу, примиритися не бажають.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Більш того, відповідач подав до суду заяву, в якій не заперечував проти залишення дитини після розірвання шлюбу разом із ним.
У зв'язку із вказаним, після розірвання шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3 , слід залишити із відповідачем, з якими вона на даний час фактично проживає.
На підставі ст.ст. 112-114 Сімейного Кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 липня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 911.
Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити проживати разом із батьком ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.