№ 207/2632/22
№ 2/207/125/23
03 квітня 2023 року м. Кам'янське
03 квітня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", про захист прав споживача,
26 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", який уточнив протягом розгляду, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на його користь суму у розмірі 6047 грн. 79 коп., як суму безпідставно стягнуту з його рахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 жовтня 2021 року ним був відкритий рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк» для отримання заробітної плати. Рахунок № НОМЕР_1 не є кредитним та не має жодного кредитного ліміту.
04.07.2022 року з його рахунку № НОМЕР_1 без його відома та без його згоди було списано кошти у сумі 1469,89 грн. з позначкою «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_2 ».
16.09.2022 року з його рахунку № НОМЕР_1 без його відома та без його згоди було списано кошти у сумі 2610,76 грн. з позначкою «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_2 ».
18.09.2022 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій запропонував відповідачу на протязі трьох днів здійснити повернення коштів шляхом зарахування коштів у сумі 1469 грн. 89 коп. та 2610 грн. 76 коп. на його рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачем була отримана претензія 18.09.2022 року та зареєстрована за вх. № 14866-ВБ. Претензію відповідачем проігноровано. На протязі 3 днів кошти на рахунок не повернуті.
19.10.2022 року з його рахунку № НОМЕР_1 без його відома та без його згоди було списано кошти у сумі 1967,44 грн. з позначкою «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_2 ».
19.10.2022 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій запропонував відповідачу негайно здійснити повернення коштів шляхом зарахування коштів у сумі 6047 грн. 79 коп. на його рахунок відкритий у АТ «Ощадбанк», після чого остаточно вважати договір від 05.10.2021 року, укладений між ним та АТ КБ «ПриватБанк» щодо відкриття та обслуговування рахунку № НОМЕР_1 розірваним. Кошти повернуті не були. Загальна сума безпідставно стягнутих коштів складає 6047,79 грн.
Відповідно до заяви від 05.10.2021 року, позивач отримав від відповідача фінансову послугу таку як відкриття та обслуговування поточного рахунку.
Також позивач зазначив, що відповідач на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» зобов'язаний отримати мою згоду на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.
Вважає, що автоматичне стягнення коштів з рахунку № НОМЕР_1 можливе тільки з підстав передбачених законодавством України, зокрема надходження до банку виконавчих документів виданих на підставі рішення Суду про стягнення заборгованості.
Позивач зазначив, що станом на 04.07.2022 року та 16.09.2022 року відносно нього не існує жодного виконавчого провадження за рішенням Суду про стягнення з нього будь яких боргів та відповідачу це відомо, у відповідача відсутні будь-які виконавчі документи щодо рахунків позивача.
Також вважає, що Банк діючи протизаконно, шляхом незаконного списання коштів порушує, крім його прав споживача банківських послуг, його права на вільне користування своєю власністю, такою як кошти на його рахунку (обмеження користуватися коштами можливо на підставі рішення Суду).
Вважає, що його право споживача було порушено, у зв'язку з чим просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на його користь загальну суму у розмірі 6047 грн. 79 коп., як суму неправомірно стягнутих його з рахунку № НОМЕР_3 відкритого 05.10.2021 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, письмово просив розглядати справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 06.02.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитною ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.
17.07.2019 року позивач звертався до Банку та підписав нову Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання Банківських послуг у ПриватБанку та здійснив перевипуск карток.
Також 05.10.2021 року позивач отримав "Картку для виплат" та підписав Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та правив надання послуги картки для виплат.
Відповідач звернув увагу суду, що відповідно до виписки від 17.07.2022 року за карткою НОМЕР_4 , ОСОБА_1 постійно здійснює погашення заборгованості та користується активно карткою, що підтверджує його згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Договір діє, його не визнано недійсним, позивач активно здійснює погашення заборгованості та користування карткою.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд розглянути справу без його участі, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, взявши до уваги позицію позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 6 лютого 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (арк.с. 48).
Також, 17.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав нову Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (арк.с. 50,51) та здійснив перевипуск карток, що підтверджується копією довідки від 04.08.2022р. про наявність рахунків ОСОБА_1 (арк.с. 52).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» за своєю природою є договором приєднання і відповідає вимогам ч. 1 ст. 634 , ч. 2 ст. 642 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У своєму позові ОСОБА_1 , як на підставу визнання недійсним кредитного договору, посилається на те, що він не отримував кредитні кошти від відповідача і не укладав кредитний договір від 6 квітня 2014 року, посилається на те, що органами національної поліції порушено кримінальне провадження щодо підробки його підпису у анкеті-заяві від 06.02.2014 року, внаслідок чого не має жодних зобов'язань перед відповідачем.
Проте, позивач ОСОБА_1 добровільно погодився на укладання правочину на встановлених банком умовах і, починаючи з 06 лютого 2014 року до певного періоду часу активно користувався кредитними коштами, сплачував необхідні платежі, але не в повному обсязі, не оскаржував договір і не порушував питання про розірвання договору, а отже, не вважав його несправедливим, недійсним, тощо.
Згідно виписки по рахунку (арк.с. 53,54) позивач ОСОБА_1 фактично користувався кредитними коштами. За період з 01 квітня 2021 року по 17 липня 2022 року позивач активно користувався карткою, здійснював погашення заборгованості, поповнював мобільний телефон, знімав готівку, здійснював оплату он-лайн послуг. Позивач отримав кошти, але своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав.
За таких обставин суд вважає кредитний договір між позивачем та відповідачем укладеним.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно п. 26.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник при укладанні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб .
Згідно п. 26.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі , якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.
У зв'язку з порушенням своїх зобов'язань по кредитному договору у позивача виникла заборгованість, що і стало підставою для банка проводити списання коштів з картрахунку на погашення відповідної заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем АТ КБ «Приватбанк» автоматично стягувалися суми з рахунку позивача № НОМЕР_1 , а саме: 04.07.2022 року у сумі 1469 грн. 89 коп.; 16.09.2022 року - 2610 грн. 76 коп.; 19.10.2022 року у сумі 1967 грн. 44 коп.
Згідно ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно приписів п. 1.1.2.1.2. Умов та правил Клієнт зобов'язаний вчасно здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів Банку, здійснювати погашення заборгованості у строки та в розмірах, визначених Договором.
Відповідно до п. 1.1.3.1.6 Умов Клієнт доручає Банку здійснювати списання коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, у разі настання термінів платежів, а також списання коштів з Картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах Клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах Платіжного ліміту Картрахунку. Банк здійснює списання коштів у грошовій одиниці України іноземній валюті з будь-якого рахунку Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України за договором, і покупку/продаж іноземної валюти на Міжбанківському Валютному Ринку України.
Також, згідно п. 1.1.3.2.11 Умов Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта в погашеній кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами, за якими Клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у Клієнта внаслідок невиконаних зобов'язань перед Банком.
Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він не укладав спірний договір та не підписував його, не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
За встановлених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав з боку АТ КБ «Приватбанк», судом не встановлено правових підстав для визнання недійсним правочину та стягнення суми з підстав, заявлених позивачем ОСОБА_1 .
У відповідності до ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 526, 530, 628, 629, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги , 50) про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя Т.Ю. Погребняк