№ 207/1653/23
№ 2/207/583/23
26 квітня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27 березня 2023 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Бундюк Є.В., звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що з відповідачкою він перебуває у шлюбі з 12 жовтня 2018 року; шлюб зареєстрований Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 1464. Шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися у березні 2022 року і на теперішній час вони проживають окремо, у кожного своє особисте життя, сімейні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету. ОСОБА_3 вважає, що подружні стосунки припинені остаточно і відновлені бути не можуть, причиною стало те, що у подружжя відсутні спільні інтереси, зникли почуття взаємної поваги та розуміння, подружжя має різні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства, тому просить шлюб розірвати. Позивач вважає, що подальше спільне життя та перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам. Спору про розподіл майна сторони не мають. Спільних дітей сторони не мають.
В наданій суду письмовій заяві представника позивача - адвокат Бундюк Є.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, просить розглянути справу без її участі та без участі позивача.
Відповідачка ОСОБА_2 в наданій суду письмовій заяві просить суд розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Суд, взявши до уваги позицію позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований 12 жовтня 2018 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 1464 (арк.с. 14). Як зазначив позивач шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися у березні 2022 року і на теперішній час вони проживають окремо, у кожного своє особисте життя, сімейні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету. ОСОБА_3 вважає, що поновлення з відповідачкою подружніх стосунків неможливе, наполягає на розірванні шлюбу. Причиною фактичного припинення подружніх стосунків згідно позовної заяви стало те, що у подружжя відсутні спільні інтереси, зникли почуття взаємної поваги та розуміння, подружжя має різні погляди на сімейне життя, ведення домашнього господарства, тому просить шлюб розірвати. Позивач вважає, що подальше спільне життя та перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам. Спору про розподіл майна сторони не мають. Спільних дітей сторони не мають.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу стане примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що добровільність шлюбу є основною з його засад і грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що розірвання шлюбу буде відповідати як інтересам позивача так і відповідача, а збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянин Азербайджанської Республіки, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 12 жовтня 2018 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом № 1464 - розірвати.
Залишити без змін прізвище ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.