Справа № 199/2323/23
(3/199/1305/23)
іменем України
25.04.2023 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
03.03.2023 о 22:40 годині в м. Дніпрі по пр. Мануйлівський, 18б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21093», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру співробітника поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судові засідання, які було призначено на: 29.03.2023 о 09:00 годині, 10.04.2023 о 09:00 годині, 25.04.2023 о 09:00 годині ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток. Крім того, на адресу суду від ОСОБА_1 28.03.2023 вх. № 8613 та 11.04.2023 вх. № 10002 двічі надходило клопотання про зупинення вказаного провадження до звільнення його з військової служби, оскільки він проходить службу у в/ч НОМЕР_2 , з долученням копії довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 від 21.02.2023 №185 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 21.01.2023 по теперішній час.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст.268 КУпАП.
Вивчивши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження, матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 скористався законним правом для захисту своїх інтересів, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, які пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) - стаття 277 КУпАП.
Отже, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за обставин, наведених ОСОБА_1 у його клопотаннях, а саме: у зв'язку з призовом особи, що притягується до адміністративної відповідальності, для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до звільнення такої особи з військової служби.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як убачається з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 забезпечено право на захист, а саме тим, що судом двічі було відкладено розгляд адміністративної справи на: 10.04.2023 о 09:00 годині та 25.04.2023 о 09:00 годині. Крім того, ОСОБА_1 скористався правом на листування: поданням двох клопотань на адресу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, які є аналогічними та мають зміст лише про те, що ОСОБА_1 просить суд зупинити провадження відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із проходженням ним на даний час військової служби. При цьому, суд акцентує увагу на те, що клопотання ОСОБА_1 від 28.03.2023 за вх. № 8613 було направлено з 2 відділення Нової Пошти смт. Покровське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, територія якої хоча і є прифронтовою зоною, однак підконтрольна Збройним Силам України та має відповідні комунікації для того, аби вказане провадження було проведено в режимі відеоконференції, чим останній не скористався та не клопотав перед судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у вказаній адміністративній справі відсутні підстави для зупинення провадження у справі відносно ОСОБА_1 за дане адміністративне правопорушення, а тому клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження задоволенню не підлягає.
У відповідності до п. 24 постанови № 14 від 23.12.2005 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, а також положеннями ст. 266 КУпАП.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №043761 від 03.03.2023, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 03.03.2023 о 22:40 годині ОСОБА_1 в місті Дніпрі по пр. Мануйлівський, 18б керував транспортним засобом «ВАЗ-21093», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- рапортом працівника поліції від 03.03.2023, згідно якого слідує, що під час несення ним служби було отримано повідомлення від гр. ОСОБА_3 про те, що у м. Дніпрі по пр. Мануйлівський, 25 у дворі будинку, по середині дороги знаходиться автомобіль «ВАЗ-2109» світлого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , де водій перебуває в стані сп'яніння та засипає за кермом. У зв'язку з чим працівниками поліції було прийнято рішення про зупинку вказаного транспортного засобу задля перевірки даного повідомлення;
- відеозаписом з бодікамери працівника поліції, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника ОСОБА_1 , суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, що могли в результаті його дій бути завдані збитки або негативні тяжкі наслідки, та вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: І.В. Дяченко