Номер провадження: 22-ц/813/4511/23
Справа № 947/22076/19
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Кутурланова О. В.
11.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кутурланової О.В.,
суддів: Орловської Н.В.,
Приходько Л.А.,
секретар судового засідання Виходець А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси у складі судді Петренка В.С. від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, скасування державної реєстрації та визнання права власності,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 30000,00 доларів США, скасувати державну реєстрацію права власності на житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 та визнати за ним право приватної власності на житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2019 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.12.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, скасування державної реєстрації та визнання права власності залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, скасування державної реєстрації та визнання права власності залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Учасники справи, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з'явились, оскільки їх явка у судове засідання обов'язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи жодного разу не з'явився у судові засідання, тому з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у судові засідання позивача, з урахуванням висновків Верховного Суду, які містяться в постанові від 21 липня 2021 року у цій справі та які відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2021 року, після касаційного перегляду справи, до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, скасування державної реєстрації та визнання права власності.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Підготовче засідання у справі призначено на 07.10.2021 року.
У підготовче засідання 07.10.2021 року позивач не з'явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи (а.с.116), та поданою ним до суду заявою з повідомленням про неможливість з'явитися в судове засідання за станом здоров'я, що визнано судом поважною причиною відсутності, у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено до 23.11.2021 року.
У підготовче засідання, призначене на 23.11.2021 року позивач знову не з'явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.123), про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
Ухвалою суду від 23.11.2021 року, постановленою на місці, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022 року на 12.30 годину.
У судове засідання 20.01.2022 року позивач не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.131), про поважність причин відсутності суд не повідомив, у зв'язку з чим судове засідання відкладено на 22.02.2022 року.
У судове засідання 22.02.2022 року позивач також не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.134), про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
За положеннями частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 20 січня 2022 року та на 22 лютого 2022 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, позивач був повідомлений про розгляд справи на вказані дати.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 та від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18.
Приймаючи до уваги, що позивач, будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання (20 січня та 22 лютого 2022 року), не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач мав можливість реалізувати своє право на участь в судовому засідання щляхом звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції, в тому числі і поза межами приміщення суду, однак таким правом ОСОБА_1 не скористався, з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції до суду не звертався.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суддя Петренко В.С., з врахуванням припису ч.1 ст. 37 ЦПК України, не може розглядати дану справу судова колегія до уваги не приймає, так як у розумінні ст. 37 ЦПК України дані обставини не є підставами, які виключають участь судді в розгляді даної заяви, а інші докази, які б давали підстави сумніву в об'єктивності та неупередженості судді Петренка В.С. не надано.
Так, відповідно до ч.1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанції, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
У даному випадку суддею Київського районного суду м. Одеси Петренком В.С. не ухвалювалось рішення у справі або ухвала про закриття провадження у справі, які були скасовані судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 37 ЦПК України щодо повторної участі судді у розгляді даної справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до чинного законодавства, та не спростовують законність оскаржуваної ухвали.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції не було допущено порушень процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 28.04 .2023 року
Головуючий О.В. Кутурланова
Судді: Н.В. Орловська
Л.А. Приходько