Номер провадження: 22-ц/813/2470/23
Справа № 496/2746/21
Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія 19
20.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою адвоката Євценка Романа Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору позики, оформленого розпискою, фіктивним, -
До Біляївського районного суду Одеської області звернулася з позовом ОСОБА_2 про визнання договору позики, оформленого розпискою, недійсним (в.м. а.с. 1-6).
Ухвалою суду від 24 червня 2021 року було відкрито провадження по справі та витребувано у відповідача по справі ОСОБА_1 оригінал розписки, написаної від імені ОСОБА_4 ОСОБА_3 про отримання в борг 4000 доларів США від 10 січня 2020 року. Вказану ухвалу суду було неодноразово направлено на адресу відповідача та попереджено про відповідальність за неподання доказів без поважних причин та неповідомлення суду про неможливість подати докази у встановлений строк згідно із ст. 84 ЦПК України. Однак, витребувані документи відповідачем на адресу суду направлено не було, у зв'язку із чим представником позивача було направлено до суду клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу (в.м. а.с. 47-50).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року заявлене клопотання було задоволено та стягнено з ОСОБА_1 штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатним осіб, що становить 681,0 грн та повторно витребувано оригінал розписки від 10 січня 2020 року (в.м. а.с. 157-159).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Євценко Роман Ігорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що вважає оскаржувану ухвалою незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що йому не було відомо про розгляд зазначеної справи та про постановлення відповідної ухвали щодо витребування оригіналу розписки, а відсутність останнього за місцем реєстрації не є підставою для визначення факту належного повідомлення. Крім того, апелянт стверджує, що в телефонному режимі з кур'єрсько-поштового сервісу з ним ніхто не зв'язувався та жодних заборон на отримання кореспонденції дружиною він не встановлював, та відповідно про вміст документів його ніхто не повідомляв. Тобто, на думку апелянта, судом було порушено порядок вручення (надсилання) копії судового рішення, передбачений ст. 272 ЦПК України, що в свою чергу призвело до незаконного застосування відносно апелянта заходів процесуального примусу (в.м. а.с. 164-169).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
У судовому засіданні 20 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Євценко Роман Ігорович апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судове засідання з'явилася, але у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції, не була допущена до участі у судовому засіданні. Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні встановлено обставини створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, які полягали у невиконанні вимог ухвали суду від 24 червня 2021 року, неповідомленні суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподанні таких доказів без поважних причин. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що до особи, у якої було витребувано докази, слід застосувати заходи процесуального примусу у виді штрафу (в.м. а.с. 158).
Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У разі подання відповідних заяв та клопотань разом із позовною заявою, про результат їхнього розгляду суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України).
22 червня 2021 року до Біляївського районного суду Одеської області звернулася з позовом ОСОБА_2 про визнання договору позики, оформленого розпискою, недійсним (в.м. а.с. 1-6). До позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача ОСОБА_1 оригіналу розписки, написаної від імені ОСОБА_4 ОСОБА_1 про отримання в борг 40000 дол. США від 10 січня 2020 року (в.м. а.с. 27-28).
24 червня 2021 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача що забезпечення та витребування доказів, а також призначено підготовче судове засідання на 15 липня 2021 року (в.м. а.с. 47-50).
29 червня 2021 року згідно із супровідним листом, наявним в матеріалах справи, копія ухвали від 24 червня 2021 року та копія позовної заяви з додатками по справі №496/2746/21 для відома та виконання надіслано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (в.м. а.с. 56).
При цьому, судом першої інстанції були здійснені запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області щодо встановлення місця реєстрації відповідача (в.м. а.с. 58).
Згідно з отриманою інформацією від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (в.м. а.с. 59). Тобто, за тотожною адресою, що була вказана позивачем у позовній заяві.
Як вбачається із матеріалів справи, копія оскаржуваної ухвали неодноразово направлялася відповідачеві за вище вказаною адресою, а також за цією адресою відправлялися судові повістки із повідомленням про дату, час та місце розгляду справи (в.м. а.с. 58, 65, 76, 141, 146).
11 листопада 2021 року представник позивача отримала копію ухвали від 24 червня 2021 року для відправки адресатам, про що наявна відмітка на супровідному листі (в.м. а.с. 146).
Згідно з відміткою на поштовому відправленні Кур'єрсько-Поштового Сервісу від 18 листопада 2021 року документи відповідачу не вручені, так як за місцем реєстрації ОСОБА_1 був відсутній. В телефонному режимі він відмовився від отримання кореспонденції та заборонив її отримувати дружині. Про вміст документів був повідомлений (в.м. а.с. 154).
Як вже зазначалося вище, апелянт зазначає, що йому не було відомо про розгляд зазначеної справи та про постановлення відповідної ухвали щодо витребування оригіналу розписки (в.м. а.с. 165). Разом з тим, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення згідно з яким 12 липня 2021 року ОСОБА_1 особисто отримав копію ухвали 24 червня 2021 року та був повідомлений про те, що підготовче судове засідання призначене на 15 липня 2021 року (в.м. а.с. 69).
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає оскаржувану ухвалу без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Євценка Романа Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда
Повний текст постанови складено 01 травня 2023 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк