Номер провадження: 33/813/583/23
Номер справи місцевого суду: 501/503/23
Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.
Доповідач Назарова М. В.
27.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Сінько А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2023 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2023 року призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536.80 гривень.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 21 січня 2022 року о 23.58 год, керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 по вул. Шмідта біля будинку № 64 с. Малодолінське з ознаками алкогольного сп'яніння різкий запах з порожнечі рота, почервоніння очей, млява мова), від проходження на стан сп'яніння в медичному закладі та за допомогою алкотестера Драгер на місці відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До Протоколу серія ААД №128713 від 21 січня 2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, додано відеозапис, свідками події зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу факту керування ним автомобілем; перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а також його відмову від проходження огляду на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння у медичному закладі; показання свідків не узгоджується з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. При наявності суперечливих показань свідків суд не викликав і не допитав цих осіб в судовому засіданні, у зв'язку з чим такі письмові пояснення не можна вважати доказами, на відео відсутній момент запрошення свідків; до протоколу не долучено письмового пояснення даних осіб, а поліцейські при відбиранні пояснень у свідків мають керуватись Інструкцією та законами України, зокрема попереджати свідків про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань; пояснення, повинні були зафіксувати підстави для залучення свідків, фіксування події, яку вони спостерігали, зокрема про наявність, або відсутність ознак алкогольного сп'яніння; ОСОБА_1 не попереджено про здійснення відеофіксації, не були зачитані права та обв'язки належним чином до моменту фіксування відповідей ОСОБА_1 ; не було запропоновано надання юридичного роз'яснення та захисту прав ОСОБА_1 ; відео як доказ не містить момент зупинки автомобіля (бо така зупинка не відбувалася), не фіксує факту, що машина рухалася, а також не містить фіксації обставин, що станом на 20.01.2023 ОСОБА_1 керував автомобілем; відео не містить момент первинної розмови та співробітників поліції, де ОСОБА_1 перебував на подвір' ї приватного будинку і не керував автотранспортним засобом; матеріали справи не містять направлення на проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння; на відеозаписі не зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки адекватно та чітко ОСОБА_1 відповідає на запитання; відеофіксація проведена з порушеннями, а саме: відео не є безперервним, вказаний час на годину більше, а ніж вказано у протоколі і у рапорті, а отже відео не є належним та допустимим доказом; протокол, а також відеозапис, не містить інформацію про технічний засіб, на який здійснювався відеозапис, а саме: серію та номер пристрою, яким здійснювалась відео фіксація; судом не враховано, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом, на яке є посилання в оскаржуваній постанові, недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
Статтею 266 КУпАП визначено процедуру того, що особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зокрема, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Вказане також свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2 п. 9 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, зі змінами, працівники поліції забезпечують доставку осіб, які мають бути оглянуті, до найближчого закладу охорони здоров'я, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний состав, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №128713, рапортом, поясненнями, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , диском з відеозаписом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції досліджено такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ААД 128713 від 21 січня 2023 року, згідно якого 20 січня 2023 року о 23.58 год. в м. Чорноморськ, с. Малодолинске, вул. Шмидта, 64. водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження медичної експертизи на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, а також за допомогою алкотестера «Драгер» на місці відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху;
- відеозапис фіксування адміністративного правопорушення, дослідженим у судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 особисто підтвердив факт того, що керував транспортним засобом, перед цим випив та від проходження на стан сп'яніння за допомогою газокаталізатора Драгер,та медичному закладі, відмовився;
- письмовими поясненнями працівників муніципальної варти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначені свідками правопорушення у протоколі серії ААД № 128713 та які підтвердили, що 20 січня 2023 року, після комендантської години вони потрушували с. Малодолінське та побачили автомобіль OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , який рухався по вул. Шмідта,64 зміняючи рух автомобіля з правого краю в лівий край дороги, гальмував, пробуксовував, заднім ходом наїхав на кущі, чим пошкодив задню частину автомобіля. Автомобіль був зупинений, водій ОСОБА_1 поводив себе не адекватно , був чутний запах алкоголю, нечітка мова, і ними була викликана поліція;
- рапортом працівника поліції Трусова Ю., який пояснив , що був виклик служби «102» з приводу неадекватної поведінки автомобіля на дорозі в с. Малодоінське. По приїзду побачили водія автомобіля OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння , йому було роз'яснені його права та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та за допомогою алкотестера Драгер на місці, від чого останній відмовився.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Окрім того, на відеозаписі, який досліджено і в суді апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги, зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , що вони каталися біля будинку туди-сюди, він був за кермом, випив, відмовляється від проходження освідоцтва, йому працівниками поліції були роз'яснені наслідки такої відмови у вигляді складення протоколу за ст. 130 КУпАП, і йому це було зрозуміло. На протязі всього запису ОСОБА_1 пояснював, що він нічого не порушив, адже нікого не збив і їздив біля будинку, здавав вперед-назад, і нікуди не виїжджав.
Поруч з автомобілем видно трьох осіб чоловічої статі, і ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні, що дійсно на місці були тероборонівці.
Вказане відповідає письмовим поясненням осіб, яких вказано в протоколі як свідків правопорушення, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили, що під час руху автомобіля за кермом перебував ОСОБА_1 і що саме вони викликали поліцію на місце.
Крім того, ОСОБА_1 пояснив у судовому засіданні, що автомобіль знаходився за межами приватного подвір'я, де він мешкає.
Версію про те, що він не був за кермом, а був поруч з автомобілем, який сам покотився, і він лише поставив його на «ручник», не заслуговує на увагу, оскільки висунута лише в суді, а на відео ОСОБА_1 підтвердив факт керування.
Тому доводи апеляційної скарги про недоведеність керування ним транспортним засобом колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами, на які послався суд першої інстанції.
Апеляційним судом враховується, що під час складання щодо ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній такої версії не вказував, не заперечував обставини керування ним транспортним засобом, що зафіксовано на відеозаписі з камери поліцейського.
Посилання в апеляційній скарзі, що матеріали справи не містять повний фрагмент відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася, не перешкодило та не могло перешкодити судді винести законну та обґрунтовану постанову. На вказаних відеозаписах у повному обсязі зафіксовані події, котрі мають істотне значення для встановлення істини у справі, маються 6 окремих файлів, з перервою у часі 1-2 секунди.
Розбіжність у часі на камері та в реальному часі також не впливає на правильність кваліфікація дій ОСОБА_1 , оскільки він саме не заперечує фіксацію на записі оспорюваних ним подій.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яке керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди зі складенням щодо нього протоколу та винесеною постановою суду.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 283, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова