Номер провадження: 33/813/656/23
Номер справи місцевого суду: 521/3677/23
Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.
Доповідач Стахова Н. В.
27.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді - Стахової Н.В.,
за участю секретаря
судового засідання Проскуріної Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2023 року у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн 801 коп.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 19.01.2023, він, керуючи автомобілем марки ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1 по вул. І. Кулика, 116 в м. Херсоні, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також прийняти окрему ухвалу про проведення службового розслідування та притягнення інспекторів поліції до відповідальності, за фактом його безпідставної зупинки.
Вказує, що працівники поліції безпідставно зупинили його біля кіоску, коли він купував цигарки. При цьому транспортним засобом він не керував, тому будь-яких порушень правил дорожнього руху з його боку не має. Вважає таке безпідставне зупинення порушенням його прав, які гарантуються Конституцією України. Процесуальні права йому не роз'яснювалися. Він проходження медичного огляду він не відмовлявся, у протоколі висловив бажання надати пояснення в суді. Вважає, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини скаржника. Також посилався на те, що справа не підсудна Малиновському районному суду м. Одеси.
В судовому засіданні ОСОБА_1 участі не брав, надав заяву про слухання справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП.
При цьому зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №070602, відеофіксацією порушення, направленням водія на огляд до медичного закладу охорони здоров'я від 19.01.2023.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
За положеннями ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими , що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозймки (відезапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскільки об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) або так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Проте, всупереч зазначеному, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, суддя районного суду послався на протокол про адміністративне правопорушення №070602, відеофіксацію порушення, направлення водія на огляд до медичного закладу охорони здоров'я, від 19.01.2023.
Так, згідно протоколу ААД № 070602 від 19.01.23 року водій, ОСОБА_1 19.01.2023 року о 09 год. 05 хв. в м. Херсоні по вул. І.Кулика, 116, керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що той відмовився під час безперервної відеозйомки б/к 474666, 474353, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції №1026 , застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Таким чином, як убачається із вище наведених положень чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, під час здійснення своїх повноважень поліцейськими повинен використовуватися портативний відеореєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, та закріплений на форменому одязі працівника поліції, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом наявності тих чи інших подій зафіксованих на ньому, оскільки саме з відеозапису, здійсненого на відеореєстраторі вбачається час та дата фіксації тих чи інших подій.
Проте, як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису відеозйомка обставин подій даного правопорушення починається з моменту зупинення ОСОБА_1 біля торговельного кіоску, а не за кермом транспортного засобу.
Надалі, знятий на зупинці припаркований автомобіль, не свідчить про керування ним ОСОБА_1 .
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 року, ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, зафіксована подія не відтворює факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тому вимога до особи пройти огляд на стан сп'яніння, яка не керує автомобілем, не є правопорушенням в сенсі ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, встановлені апеляційним судом обставини, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доводи скаржника про непідсудність справи Малиновському районному суду м. Одеси, до уваги не приймаються, оскільки розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52 підсудність судових справ Херсонського міського суду Херсонської області визначено Малиновському районному суду м. Одеси до 28.02.2023 року включно, з 01 березня підсудність Херсонського міського суду Херсонської області передано Білозерському районному суду Херсонської області, тобто справа розглянута з дотриманням територіальної підсудності.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про проведення за фактом безпідставної зупинки ОСОБА_1 службового розслідування та притягнення інспекторів поліції до відповідальності суд зазначає наступне.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Суд відмовляє у постановленні окремої ухвали, з огляду на те, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
За вище викладених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами за обставинами зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 320834 від 29.05.2022 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних підстав, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду як необґрунтована підлягає скасуванню, а провадження в справі, з-за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 293, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Н.В. Стахова