18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/155/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна",
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни,
про розірвання договору та стягнення 134 120 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Федько Т.В., адвокат, ордер від 02.03.2023 серія АІ № 1347355, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.02.2020 серія КС № 8726/10;
Кіян А.В., адвокат, ордер від 26.01.2023 серія АА № 1262829, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.12.2008 № 3558;
від відповідача: Наконечний В.Л., адвокат, ордер від 02.08.2022 серія АА № 1225233, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.06.2011 № 4584, (в режимі відеоконференцзв'язку).
31.01.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна" (далі - ТОВ "Кет Україна") з вимогами: розірвати Договір надання послуг № 573/2021 від 06.12.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем Дикун Тетяною Олегівною (далі - ФОП Дикун Т.В.) та ТОВ "Кет Україна"; стягнути з ФОП Дикун Т.В. грошові кошти у розмірі 134 120 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2021 між сторонами укладено Договір надання послуг № 573/2021, за яким відповідач мав надати позивачу послуги по розповсюдженню інформації про його продукцію під час XV Міжнародного молочного конгресу для представників сільськогосподарських підприємств України, що займаються молочним скотарством. За надані послуги позивачем здійснено 100 % попередню оплату, проте, оскільки такий Захід не відбувся, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги укладеного Договору та сплачена сума підлягає поверненню.
Ухвалою від 06.02.2023 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/155/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.03.2023 о 09:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
02.03.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому він просить закрити провадження щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 134 120 грн, а позовну вимогу про розірвання договору залишити без задоволення.
Протокольною ухвалою від 06.03.2023 суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав судове засідання до 10.04.2023 об 11:00.
06.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві та просить позовні вимоги задовольнити повністю.
15.03.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній просить задовольнити вимоги відповідача, які вказані у відзиві на позовну заяву.
До заперечення на відповідь додані докази, на подання яких представник відповідача у судовому засіданні клопотав про поновлення строку. Суд протокольною ухвалою задовольнив таке клопотання та долучив подані докази до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.04.2023 представник відповідача наполягав на закритті провадження у справі в частині стягнення 134 120 грн, представники позивача заперечували проти задоволення такого клопотання.
Оскільки питання щодо закриття провадження у справі з підстави п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вирішується судом незалежно від клопотання сторін та стадії судового процесу, суд дійшов висновку щодо можливості встановити наявність обставин для закриття провадження у справі в частині під час розгляду справи по суті.
Ухвалою від 10.04.2023 господарський суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.04.2023 о 10:00.
Присутній у судовому засіданні 28.04.2023 в режимі відеоконференцзв'язку представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 134 120 грн, викладене у відзиві. Присутні представники позивача проти задоволення цього клопотання заперечували.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині господарський суд зазначає таке.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
За п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
При цьому для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/9158/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначила, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 910/16868/19.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що позивач 13.07.2022 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 148 403,78 грн на підставі Договору надання послуг № 573/2021 від 06.12.2021, укладеного між сторонами у справі. В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем не виконані умови Договору щодо проведення в період з 28.02.2022 - 01.03.2022 XV Міжнародного молочного конгресу. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.10.2022 у справі № 925/694/22, яке набрало законної сили 09.11.2022, повністю відмовлено в задоволенні зазначених позовних вимог.
На підставі викладеного відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 134 120 грн на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Господарський суд зазначає, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Дослідивши рішення Господарського суду Черкаської області від 03.10.2022 у справі № 925/694/22 господарський суд встановив, що предметом спору у вказаній справі, як і у справі, яка розглядається, є вимога про стягнення з ФОП Дикун Т.В. грошових коштів у розмірі 134 120 грн. У справі № 925/155/23 позивачем також заявлено вимогу про розірвання укладеного сторонами Договору надання послуг № 573/2021 від 06.12.2021.
Крім того, господарський суд дійшов висновку, що сторони у вказаних справах є однаковими.
Тому у справі № 925/155/23 для правильного застосування п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України необхідним є дослідження підстав позову у порівнянні з підставами позову, заявленими у справі № 925/694/22.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
У справі № 925/694/22 господарський суд зазначив, що "...Позивач вказав у позовній заяві, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Захід не був проведений (а.с. 3 том 1).
Кошти позивач вимагає повернути, оскільки послуги за договором йому не були надані (а.с. 4 том 1).
При цьому позивач не вимагає надання йому послуг на сплачені кошти і вважає, що відповідачка не понесла ніяких витрат на проведення Заходу, бо в свій час відповідачка пропонувала позивачу спрямувати всі перераховані кошти на волонтерську діяльність (а.с. 4-5 том 1).
Між сторонами немає спору в питанні про причини не проведення Заходу 28.02-01.03.2022 року у Київській області с. Березівка - цими причинами є виключно військова агресія рф проти України, яка розпочалася з 24 лютого 2022 року. З цієї дати на території України розпочалося введення воєнного стану.
Також між сторонами немає спору з приводу того, що ці обставини є форс-мажорними (обставини непереборної сили).
Сам позивач при зверненні до суду подав копію листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (а.с. 88 том 1) Черкаської торгово-промислової палати України, якою підтверджується, що такі обставини, як військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022, з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та /чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Оскільки сторонами спору в ході розгляду справи було підписано договір надання послуг № 573/2021 від 06.12.2021, то питання про наслідки дії обставин форс-мажору у відносинах сторін слід вирішувати з урахуванням умов цього договору.
Так, пунктами розділу 6 вказаного Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх обов'язків згідно даного Договору, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення Договору. При цьому термін виконання зобов'язань по Договору переноситься на час дії таких обставин..."
У рішенні від 03.10.2022 у справі № 925/694/22 суд дійшов висновку про те, що "...за результатами вирішення спору суд приходить до висновку, що позивач правову підставу позову для стягнення з відповідача 134120,00 грн. не довів, тому вимоги про стягнення цих коштів до задоволення не підлягають..."
У справі № 925/155/23 позивач, як на правову підставу позову, покликається на положення ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка регулює зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, як на правову підставу для розірвання підписаного сторонами договору, та на ст. 1212 ЦК України (загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави) в частині стягнення з відповідача грошових коштів. Обґрунтування стягнення коштів є те, що правова підстава відпала внаслідок розірвання договору. Тоді як у рішенні у справі № 925/694/22 зазначено, що обставина розірвання договору не настала, відтак така обставина не могла бути підставою для стягнення суми 134 120 грн.
З викладеного випливає, що підстави позовів (як фактичні так і правові) у справах № 925/694/22 та № 925/155/23 не є тотожними. Тому позивач має право звернутися до суду з цією позовною заявою і підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 921/174/21.
Підсумовуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ФОП Дикун Т.О. про закриття провадження у справі щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 134 120 грн, викладеного у відзиві на позовну заяву.
Керуючись ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни про закриття провадження у справі щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 134 120 грн, викладеного у відзиві на позовну заяву відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Копії ухвали направити сторонам на електронні пошти.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2023.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА