65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/326/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Петровій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Асташенкова О.І. (в порядку самопредставництва);
від відповідача 1 - Веприцька В.М. (ордер серія ВН 1237013 від 01.04.2023);
від відповідача 2 - не з'явився;
від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради - Карапиш К.В. (в порядку самопредставництва);
від КП “Будова” - Новак Л.А. (довіреність б/н від 17.03.2023);
розглядаючи справу № 916/326/23
за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача 1 - Приватного підприємства “Дофін” (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 74/78, код ЄДРПОУ 32165495)
до відповідача 2 - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя,10, код ЄДРПОУ 02498820)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (вул. Успенська, 83/85, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 44162529).
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Колективного підприємства “Будова” (65012, м.Одеса, вул. Осипова, буд.25, код ЄДРПОУ 22484783)
про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування наказу та містобудівних умов, припинення права на виконання будівельних робіт та анулювання дозволу, -
23.01.2023 Одеська міська рада звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства “Дофін”, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якій просить суд:
1) розірвати договір оренди землі від 06.04.2017 року, укладений між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та ПП “ДОФІН”, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.;
2) зобов'язати ПП “Дофін” повернути на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:51:005:0083, площею 1,5953 га, за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 4, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на ній будівель;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 07.11.2017 року № 01-06/189 про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.11.2017 року №01-06/189;
4) визнати протиправними та скасувати надані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради ПП “Дофін” Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 07.11.2017 року за № 01-06/189 на об'єкт: нове будівництво жилих будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, за рахунок знесення офіційної резиденції виконавчого комітету Одеської міської ради, яка складається з основної будівлі літ. А, бесідки літ. Б, гаражу літ. В, сторожки літ. Г, навісу літ. Д, сараю літ. Е, за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4;
5) припинити право ПП “Дофін” на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:51:005:0083, площею 1,5953 га, за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 4, отриманого відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт від 23.08.2018 р. № IV 113182351444;
6) анулювати Дозвіл на виконання будівельних робіт від 23.08.2018р. № IV 113182351444, найменування об'єкта будівництва - “Нове будівництво жилих будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ПП “Дофін” п.5.1 укладеного між сторонами договору оренди землі від 06.04.2017 року в частині використання земельної ділянки площею 1,5953 га, за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 4 (кадастровий номер 5110137500:51:005:0083) не за її призначенням, а саме здійснення будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, що унеможливлює досягнення цілей договору та ефективного використання землі в інтересах територіальної громади міста Одеси.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 позовну заяву Одеської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви
09.02.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№4199/23), згідно якої останній усунув відповідні недоліки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 р. вказану позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/326/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.03.2023 р., при цьому залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Колективне підприємство “Будова”.
Судове засідання, призначене на 15.03.2023, не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2023 у справі № 916/326/23 підготовче засідання призначено на 12.04.2023 року.
В судовому засіданні 12.04.2023 оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі №916/326/23 на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 28.04.2023, про що ухвалою суду від 12.04.2023 р. повідомлено відповідача-2 - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради в порядку ст.120 ГПК України.
27.04.2023 року від позивача до суду надійшла заява (вх. № 13888/23) про залучення до участі у справі № 916/326/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 44245840).В обґрунтування вказаної заяви позивач вказує, що предметом спору серед заявлених вимог є вимога про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт від 23.08.2018 р. № IV 113182351444, найменування об'єкта будівництва - «Нове будівництво жилих будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4. Як вказує позивач, зазначений Дозвіл на виконання будівельних робіт від 23.08.2018 р. № IV 113182351444 був виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Наразі у зв'язку з припиненням юридичної особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) позивач просить залучити в якості третьої особи саме Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), вказуючи, що на останню покладено виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Розглянувши вищевказану заяву позивача про залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4, 10 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; заяви та клопотання учасників справи.
Одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу (п. 1 ч. 1 ст. 177 ГПК України).
Так, у позовній заяві, серед іншого, позивачем вказано, що спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення будівельних робіт, які, на думку позивача, порушують його права. Тому вимога про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та вимога про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт є похідними, і мають бути розглянуті судом при вирішенні питання щодо законності проведення будівельних робіт.
При цьому, в заяві про усунення недоліків (вх. 4199/23 від 09.02.2023) позивачем було зазначено, що вимога про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт заявлена саме до ПП „Дофін” - як до замовника будівництва.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Як з'ясовано судом, на теперішній час Державна архітектурно-будівельна інспекція України є припиненою, у зв'язку з чим, суд, вирішуючи заяву позивача по суті, враховує таке.
Згідно з п. 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» Державну архітектурно-будівельну інспекцію ліквідовано та утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Наразі постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» зокрема, утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому вказаною постановою ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов'язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.
Згідно із пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» постановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (в редакції від 15.09.2021), органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.
20 травня 2021 року проведено державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000701020000092252.
Наразі згідно отриманих судом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України припинена 06.03.2023 (запис №1000701110026047267).
Так, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 09.09.2019 р. у справі № 916/376/15-г дійшов висновку, що інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за яким відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.
У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов'язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акту (частина 2 статті 107 ЦК України, пункт 7 Порядку № 1074 від 20.10.2011 р.). При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. Також, підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган (аналогічний висновок викладено Верховним Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 р. у справі №802/651/16-а).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року по справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та процесуальне правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
В даному випадку підлягає з'ясуванню саме факт наявності компетенційного публічного правонаступництва у ліквідованої Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Згідно із пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Між тим, з вищенаведених нормативних актів вбачається, що, приймаючи рішення про ліквідацію ДАБІ України, виконання функцій ліквідованого органу урядом покладено на новостворений, а саме на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Так, відповідно до Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення: видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєстру декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
Таким чином, на теперішній час функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України перейшли до її правонаступника - Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що рішення суду з даного спору в частині вимог про анулювання спірного дозволу на виконання будівельних робіт від 23.08.2018р. № IV 113182351444 може вплинути на права та обов'язки Державної інспекції архітектури та містобудування України, з огляду на що вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та залучити до участі у справі Державну інспекцію архітектури та містобудування України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, що сприятиме з'ясуванню всіх обставин справи, прийняттю законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими ст. 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Приймаючи до уваги залучення до участі у справі третьої особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання з метою виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 ст. 177 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 50, 177, 182, 183, 234, 235, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Заяву Одеської міської ради про залучення до участі у справі третьої особи (вх. № 13888/23 від 27.04.2023) - задовольнити.
2.Залучити до участі у справі № 916/326/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840, електронна адреса: office@daim.gov.ua).
3.Підготовче засідання відкласти на "10" травня 2023 р. о 15:30.
Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань №15 (5 поверх), тел.(0482) 307-982.
4.Запропонувати третій особі - Державній інспекції архітектури та містобудування України надати до суду пояснення щодо позову в порядку ст. 168 ГПК України, надіслати копію пояснень та доданих до них доказів позивачу та відповідачам одночасно з надісланням пояснень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
5.Запропонувати відповідачам надіслати на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України копії відзивів з доданими до них документами, докази надсилання надати до суду.
6.Запропонувати КП «Будова» та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надіслати на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України копії письмових пояснень щодо позову з доданими до них документами, докази надсилання надати до суду.
7.Викликати учасників справи у підготовче засідання.
Ухвала набрала законної сили 27.04.2023 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2023
Суддя Ю.І. Мостепаненко