65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1011/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт “Южний”, буд. 2, код ЄДРПОУ 39545472) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023рпо справі №916/1011/23.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, код ЄДРПОУ 43098924)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт “Южний”, буд. 2, код ЄДРПОУ 39545472)
про стягнення 702 483,68грн.
Представники:
від позивача - Клачок Б.О. ордер;
від відповідача(заявника) - Прожейко К.С. довіреність;
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” про стягнення 702 483,68грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором послуг транспортного оброблення вантажу №17-06/22 від 20.06.2022р. в частині належної оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2023р. провадження по справі №916/1011/23 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” звернулось до суду із заявою про забезпечення позову віж 14.03.2023р. за вх. №2-337/23, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (зокрема рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК”, в межах суми 702 483, 68 грн. та накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК”, в межах суми 702 483,68 грн., що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.
Ухвалою суду від 16.03.2023р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ” про забезпечення позову (2-337/23 від 14.03.2023) було задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт “Южний”, буд. 2, код ЄДРПОУ 39545472), в межах суми 702 483,68 грн., що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах. В решті заяви відмовлено.
21.04.2023р. за вх.№2-556/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” надійшла заява про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.03.2023р.
При цьому в обґрунтування відповідної заяви, заявник вказує з аналізу наданих Позивачем до Позовної заяви документів, в тому числі Таблиці №1 Прядок проведення розрахунку між позивачем та відповідачем (Додаток№7 до позовної заяви) вбачається, що Відповідачем протягом періоду з 13 липня 2022 року по 18 серпня 2022 року перераховували грошові кошти на рахунок Позивача, за надані останнім послуги. Загальний розмір перерахованих коштів становить 1 479 532,22 гривні, що в декілька разів перевищує суму заявлених вимог Позивача. Між сторонами існувало листування та наявні претензії одна до одної за Договором.
За посиланнями заявника, враховуючи наявність у Позивача та Відповідача взаємних претензій, наявне між сторонами листування (тобто Відповідач не ухилявся від листування з Позивачем), доводи Позивача щодо необхідності задоволення заяви про забезпечення позову через відсутність відповідей на листування та претензії Позивача є безпідставними та необґрунтованими, при цьому навіть відсутність однієї відповіді не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також заявник зазначає, що враховуючи складні умови ведення господарської діяльності під час воєнного стану в Україні, для Відповідача є важливою наявність обігових коштів на рахунках підприємства. Накладення арешту на обігові кошти Відповідача ставить його в нерівні умови з іншими експедиторами, що здійснюють діяльність в морському порту Південний, та ускладнює діяльність Відповідача.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Завданням господарського судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів даної справи, спір між сторонами у справі стосується, зокрема, виконання відповідачем зобов'язань за договором послуг транспортного оброблення вантажу №17-06/22 від 20.06.2022р. в частині належної оплати вартості наданих послуг. Отже, виконання судового рішення у випадку задоволення позову безпосередньо пов'язано із наявністю у боржника коштів у відповідній сумі.
Застосування ухвалою суду від 16.03.2023р. заходу забезпечення позову безпосередньо пов'язано із предметом позову і необхідність застосування такого заходу підтверджено належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, на підставі яких суд дійшов відповідних висновків. Варто наголосити, що суд уже давав оцінку щодо пов'язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, наявності обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Приймаючи рішення про забезпечення позову господарський суд взяв до уваги, що предметом позовних вимог є стягнення значної суми коштів (702 483,68грн.) і у разі задоволення позовних вимог рішення суду повинно бути виконаним, з огляду на положення пункту 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, якою гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
Передбачене ст.145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б.
З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Проте, обставини, якими Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” обґрунтовано клопотання, не є новими та не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі суду від 16.03.2023р.
Натомість, у поданому клопотанні заявник посилається на необґрунтованість заяви про забезпечення позову, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення принципу рівності прав учасників та зазначає, що обрані заходи забезпечення позову були передчасними.
Звертаючись з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 16.03.2023р., заявником не надано суду доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів істотно змінились обставини, що спричинили їх застосування.
Належних доказів того, що вжиті судом заходи забезпечення позову якимось чином перешкоджають здійсненню відповідачем своєї господарської діяльності, матеріали справи не містять.
При цьому, на думку суду, у разі добропорядності відповідача, обраний господарським судом захід не створить незручностей для власника грошових коштів в межах заявлених позовних вимог, а лише забезпечить фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №5023/5386/12.
Щодо незгоди відповідача із ухвалою від 16.03.2023р. про вжиття заходу забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).
На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003).
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Христов проти України” від 19.02.2009, “Пономарьов проти України” від 03.04.2008).
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходив із обґрунтованості доводів заявника в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах заявленої у позовній заяві суми, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, судом було прийнято до уваги те, що: наявність обставин, якими сторона посилається на підставу своїх вимог і заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними…, а питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України); заходи забезпечення позову, вжиті судом, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що заходи вжиті ухвалою від 16.03.2023р. щодо забезпечення позову - вжиті лише в межах позовних вимог, та є гарантією в майбутньому для виконання рішення суду, в разі його винесення на користь позивача.
Розглянувши клопотання, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які в свою чергу підтверджували б гарантоване виконання судового рішення в майбутньому, не надано доказів суттєвого перешкоджання її діяльності заходами забезпечення позову.
Оскільки обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на обставини, які не вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або на те, що змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або на те, що забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, а застосований захід забезпечення позову спрямований на збереження грошових коштів відповідача до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” про скасування заходу забезпечення позову, вжитого судом у даній справі.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК” від 21.04.2023р. за вх.№2-556/23 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023р. по справі №916/1011/23- відмовити.
Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 01.05.2023р.
Суддя К.Ф. Погребна