_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"27" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1069/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши матеріали справи №916/1069/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріі Україна” (вул. Васильківська, 14, офіс 513, м. Київ, 03040; код - 38948033)
до відповідача: Фермерського господарства “Баїр Агро” (вул. Світла, 28, с. Кубей, Болградський район, Одеська обл., 68720; код - 42784761)
про стягнення 288 940,47 грн.
з підстав неналежного виконання умов фінансової аграрної розписки
За участю представників:
від позивача: Заматов Р.В. ;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: 17.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агріі Україна” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства “Баїр Агро” (далі - Відповідач) про стягнення 288940,5грн., з яких: боргу - 260166,47 грн.; сплати 3% річних - 2758 грн. та штрафу - 26016 грн.
Крім того, в порядку до ч. 10 ст. 238 ГПК України, Позивач просить суд вказати у Рішенні суду, що нарахувати відсотків річних, органом (особою) що буде здійснювати примусове виконання рішення, на залишок боргу, з дня винесення рішення до моменту виконання рішення Господарського суду Одеської області за позовом ТОВ «Агріі Україна» до ФГ "Баїр агро", за наступною формулою : Сума відсотків річних = Сума, що підлягає оплаті * 3% * Кількість днів прострочення/365 днів.
27.03.2023 року, суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23.03.2023 року, через канцелярію, суд отримав клопотання позивача про витребування доказів, тому суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні.
У судовому 11.04.2023 року суд відхилив вказане клопотання, оскільки наявні матеріали справи достатні для встановлення всіх обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення по суті спору, тому необхідності у задоволенні клопотання про витребування запропонованих позивачем доказів суд не вбачає.
Копії Ухвал по справі, що направлялась Відповідачу за адресою місцезнаходження повертались до суду не врученими з відмітками поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України сторони вважаються повідомленим належним чином про розгляд справи. Суд вжив додаткових заходів для повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом шляхом публікації оголошення та офіційному сайті суду.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав.
04 лютого 2022р. Фермерське господарство „Баїр Агро” (Відповідач по справі) надало Товариству з обмеженою відповідальністю “Агріі Україна” (Позивач по справі) Фінансову аграрну розписку (далі - ФАР), за умовами якої Відповідач зобов'язався до 15 жовтня 2022року включно виконати безумовне зобов'язання сплатити Позивачу 1500000 гривень, що на дату видачі цієї ФАР було еквівалентом в товарному розрахунку за встановленої у Фінансовій аграрній розписці формулою.
Позов ґрунтується на тому, що в порушення умов вказаної ФАР, Відповідач не виконав свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі, тому, посилаючись на ст.ст. 525, 530, 625, 629 ЦК України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь: 288940,5 грн., з яких: основна сума боргу - 260166,47 грн.; суми відсоткових річних (3%) - 2758 грн., сума штрафу - 26016 грн. та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,
регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, закон, який регулює відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів - це Закон України "Про аграрні розписки" (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Відповідно ст. 5 Закону, Фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.
Статтею 12 Закону передбачено, що Аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов'язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Виконання аграрних розписок щодо кожного виду сільськогосподарської продукції здійснюється в черговості їх видачі. Товарні аграрні розписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в аграрній розписці сільськогосподарської продукції від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою на погоджених ними умовах поставки. Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в аграрній розписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням аграрної розписки, якщо інше не погоджено сторонами аграрної розписки. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов'язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці. Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів. Аграрна розписка з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається. Інформація про видані аграрні розписки та їх виконання зберігається в Реєстрі аграрних розписок не менше 10 років. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов'язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою. У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов'язання та розмір зобов'язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі.
Згідно ст. 13 Закону, наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов'язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.
Проте, згідно абз. 14 пункту 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" - забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.
Відповідач, платіжними дорученнями № 21, 19, 12 частково розрахувався з Позивачем, сплативши останньому 134 332,03 грн.
Суд вважає, що Позивачем обґрунтовано заявлено про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 260 166,47 грн.
За відсутності в матеріалах справи доказів оплати Відповідачем заявленої в позові суми боргу, або будь-яких заперечень по суті спору, суд вважає доведеним наявність боргу Відповідача перед позивачем у розмірі 260166,47 грн., тому позов цій частині слід задовольнити.
Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, штраф у розмірі 10% від суми зобов'язання передбачено п. 17 ФАР.
На підставі наведених норм Законодавства України, умов Договору та умов ФАР Позивачем правомірно нараховано, крім суми основного боргу - 260166,47 грн., також і суми 3% річних в розмірі 2758 грн. та штрафу в розмірі 26 016 грн. Тому, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині, також, підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, частиною 10 статті 238 ГПК України встановлено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) в такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Баїр Агро” (вул. Світла, 28, с. Кубей, Болградський район, Одеська обл., 68720; код - 42784761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріі Україна” (вул. Васильківська, 14, офіс 513, м. Київ, 03040; код - 38948033): 260 166 гривень 47 коп. боргу, 2758 гривень сплати 3% річних; 26016 гривень штрафу; 4 335 гривень судового збору та 6000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нараховувати суму відсотків річних, що підлягають до стягнення з Фермерського господарства “Баїр Агро”, до моменту виконання рішення за формулою:
Сума, що підлягає оплаті * 3% * Кількість днів прострочення/365 днів.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01.05.2023р.
Суддя О.А. Демешин
Повний текст рішення складено 01 травня 2023 р.