65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"25" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1116/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Кривельова Т.М.,
від позивача (Південного офісу Держаудитслужби): Лопатюк Ю.М.,
від позивача (Одеської обласної ради): не з'явився,
від позивача (КНП ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради): Садаклієв І.І.,
від відповідача: не з'явився,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні справу № 916/1116/23
за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83), Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 4), Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, буд. 9)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ” (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Пристанційна, буд. 1)
про визнання додаткових угод недійсними, стягнення 309567,18 грн,
встановив:
Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Одеської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ”, згідно якої просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 16.03.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 05/21 від 01.02.2021 р., укладену між Комунальним некомерційним підприємством ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ”;
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.08.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 05/21 від 01.02.2021 р., укладену між Комунальним некомерційним підприємством ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ”;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ” на користь Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради надмірно сплачені кошти в сумі 309567,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорювані додаткові угоди, якими безпідставно збільшено ціну товару, укладено з порушенням вимог законодавства, в т.ч. Закону України ,,Про публічні закупівлі”, у зв'язку з чим їх слід визнати недійсними. При цьому, оскільки Комунальне некомерційне підприємство ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради мало сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ” за фактично одержаний на підставі договору від 01.02.2021 р. № 05/21 та додаткових угод до нього обсяг електричної енергії (1108272,727 кВт*год) 2427117,27 грн, натомість сплатило 2736684,45 грн, переплачені кошти в розмірі 309567,18 грн мають бути повернуті Комунальному некомерційному підприємству ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради.
У позовній заяві прокурором наведено доводи відносно того, чому саме позов подано в інтересах держави в особі, зокрема, Одеської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради.
Так, прокурор з посиланням на приписи ст.62 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в України” вказує, що держава повинна здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.
Окрім цього, прокурор зауважує, що ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу діяльності виконавчої влади, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.
Одеська обласна рада у межах своїх повноважень приймає участь у формуванні бюджету, забезпечує його виконання, раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі. Одеська обласна рада є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених на утримання Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради.
У частині наявності підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради прокурор повідомляє, що назване підприємство, створене рішенням Одеської обласної ради, підзвітне засновнику з усіх питань статутної, фінансової, соціально-побутової, організаційно-господарської діяльності підприємства, несе перед засновником відповідальність за діяльність підприємства відповідно до покладених на нього завдань та функцій, контролює їх виконання.
Прокурор зазначає, що Комунальним некомерційним підприємством ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради здійснювалась оплата видатків з постачання електричної енергії за рахунок коштів бюджету, які надавались Одеською обласною радою, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ”.
Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Одеська обласна рада не вживала заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні додаткових угод до договору на постачання електричної енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.
Вказане свідчить про нездійснення Одеською обласною радою та Комунальним некомерційним підприємством ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради захисту інтересів держави.
Окремо прокурор зауважує, що даний позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1116/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.04.2023 р.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Господарським судом з'ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 р.: прийнято до розгляду справу № 905/1907/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р.; призначено справу № 905/1907/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 05.04.2023 р.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 р. у справі № 905/1907/21 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р. відбудеться 21.06.2023 р.
Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 р. по справі № 905/1907/21, Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі - Рада), Комунального закладу ,,Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради” (далі - Школа) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АС” (далі - ТОВ ,,АС”) про стягнення на користь Школи 365870,72 грн.
Позов мотивовано тим, що Школа та ТОВ ,,АС” порушили вимоги Закону України ,,Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII) та умови укладеного між ними договору постачання природного газу від 03.01.2018 р. № 488 (18) Б (далі - Договір), оскільки без належних підстав уклали додаткові угоди, якими внесли зміни до істотних умов Договору, а саме збільшили ціну за одиницю товару та зменшили загальні обсяги поставки газу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р., залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р., за клопотанням ТОВ ,,АС” залишено без розгляду позов Прокурора.
Суди мотивували свої рішення відсутністю підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, оскільки позов подано в інтересах держави в особі Ради, яка не є головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати або стороною Договору, а Школа не є суб'єктом владних повноважень. При цьому позовна заява містить вимогу про стягнення грошових коштів саме на користь Школи, що свідчить про визначення Прокурором порушення прав комунального закладу, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) надійшла касаційна скарга Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, у якій він просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р., а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність залишення позову Прокурора без розгляду, оскільки неправильно застосували ст.ст.22,26 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), ст.ст.6,19 Конституції України, ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру”, ст.ст.17,43,61,64 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, а також порушили ст.ст.53,226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому суди безпідставно застосували при вирішенні цього спору висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, та не врахували релевантних висновків КГС ВС, викладених у постанові від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21.
На переконання Скаржника, Школа і Рада є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, та належними позивачами у цій справі, оскільки Школа розпорядилась не власними коштами, отриманими як прибуток чи інший дохід, а витратила кошти обласного бюджету, виділені рішенням Ради. Таким чином, на думку Скаржника, Школа реалізувала функції держави як суб'єкта владних повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами, які виділила Рада як головний розпорядник коштів державного бюджету. При цьому позов Прокурора у цій справі не спрямований на безпосередній захист інтересів комунального закладу (Школи) як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства щодо публічних закупівель за бюджетні кошти та їх повернення до бюджету, оскільки у силу ст.ст.22,26 БК України бюджетні кошти, які зараховуються на рахунок комунального закладу, в подальшому автоматично перераховуються до обласного бюджету.
Також Скаржник зазначає, що в силу ст.ст.22,26 БК України та ст.17 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” відносини, які виникли між Радою та Школою, будуються на засадах підконтрольності та підпорядкованості в частині одержання і витрачання бюджетних коштів та здійснення фінансово-господарської діяльності.
Окрім цього, Скаржник стверджує, що Школа як юридична особа, яка створена державою для забезпечення потреб суспільства в особі учнів, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, а тому наділена обов'язковими ознаками замовника у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII.
Ухвалою від 24.10.2022 р. колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 21.12.2022 р. передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на ч.5 ст.302 ГПК України, яка визначає однією з підстав для такого передання наявність виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
В ухвалі про передачу колегія сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:
1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;
2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;
3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.
Також колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у п.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру”, має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення ч.2 ст.19 Конституції України відсутність у Законі України ,,Про прокуратуру” інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз.1 ч.3 ст.23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
На переконання колегії суддів, таке уточнення має полягати в доповненні наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду висновками про те, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогами про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством, та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі якщо це передбачено законом).
Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в т.ч. з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.
Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об'єднана палата КГС ВС у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 914/2656/21 відступила від висновків КГС ВС про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об'єднана палата КГС ВС виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.
На противагу цьому колегія суддів наводить висновки, викладені у постанові КГС ВС від 20.07.2022 р. у справі № 910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.
Також колегія суддів зауважує, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 522/22473/15-ц, у якій має бути вирішено, зокрема, питання про те, чи має право учасник правочину, який фактично контролює товариство, звертатись до суду з позовом про визнання правочину, укладеного товариством, недійсним. На думку колегії суддів, від вирішення спору у справі № 522/22473/15-ц залежить і правова позиція, яка буде сформована у цій справі, оскільки єдиним засновником (учасником) Школи є Рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Черкаської області, а прокурор, захищаючи інтереси територіальної громади, звернувся з цим позовом в особі Ради.
Окрім цього, колегія суддів з посиланням на п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що суб'єкт владних повноважень - це уповноважений носій публічної влади, а перелік таких суб'єктів не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб'єкти владних повноважень, не зазначені у цій статті. При цьому поняття ,,суб'єкт владних повноважень” варто оцінювати не з інституційного, а з функціонального аспекту. Інакше кажучи, визначальним для віднесення того чи іншого органу (особи) до суб'єктів владних повноважень є не лише його місце у системі публічної влади, а й функції, які він виконує, і такі функції мають бути пов'язані зі здійсненням публічного адміністрування.
Беручи до уваги, що держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам та уповноваженим суб'єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави, колегія суддів виснувала, що такими суб'єктами можуть бути, зокрема й комунальні підприємства та заклади.
Колегія суддів також звертає увагу на особливості формування та використання бюджету комунального закладу, які визначені БК України та Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” та полягають у тому, що органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження / користування бюджетними коштами комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів. На думку колегії суддів, зазначені суб'єкти нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, що свідчить про виконання комунальними підприємствами публічно-владних управлінських функцій, в т.ч. на виконання делегованих повноважень як суб'єкта владних повноважень.
Здійснивши аналіз положень Закону № 922-VIII, статуту Школи та умов Договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що, укладаючи та виконуючи Договір, Школа реалізувала делеговані їй владні повноваження з розпорядження коштами відповідного державного / комунального бюджету, а нераціональне використання нею таких коштів має наслідком порушення публічних інтересів (інтересів держави, територіальної громади), оскільки Школа є учасником бюджетного процесу та реалізує у ньому публічну функцію розпорядника коштів.
У зв'язку із цим колегія суддів вважає, що у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в т.ч. в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII.
При цьому колегія суддів вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб'єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб'єкт суб'єктом владних повноважень.
На переконання колегії суддів, у цій справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону № 922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.
Господарський суд зазначає, що наведені колегією КГС ВС підстави Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 01.02.2023 р. по справі № 905/1907/21 визнала достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ” подано до Господарського суду Одеської області письмову заяву (зареєстрована 24.04.2023 р. за вх. № 13316/23), згідно якої просить зупинити провадження у справі № 916/1116/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.
Прокурор, представники Південного офісу Держаудитслужби, Комунального некомерційного підприємства ,,Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської обласної ради в підготовчому засіданні 25.04.2023 р. усно погодились із необхідністю зупинення провадження у справі № 916/1116/23 до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.
Представник Одеської обласної ради в підготовче засідання 25.04.2023 р. не з'явився, тому свою позицію щодо зупинення провадження у справі не повідомив.
Проаналізувавши вищенаведене, встановивши подібність правовідносин у справах № 905/1907/21, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, та № 916/1116/23, яка перебуває на розгляді Господарського суду Одеської області, врахувавши те, що питання, на які може надати відповіді Велика Палата Верховного Суду (відносно застосування норм процесуального права (зокрема, щодо можливості у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII звернення прокурором до суду з позовом в інтересах держави в особі некомерційного комунального підприємства, яке створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII), а також норм матеріального права (зокрема, чи: може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним; чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів)), мають бути вирішені і в рамках провадження по справі № 916/1116/23, господарський суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 916/1116/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 905/1907/21 за правилами п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.
Керуючись ст.ст.228,229,233-235 ГПК України, постановив:
Провадження у справі № 916/1116/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 905/1907/21.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2023 р.
Суддя Л.В. Лічман