ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/13840/22
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 34495,63 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» 34495,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №FO-00580551 від 22.11.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповід альністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ») на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6256535, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13840/22, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала про відкриття провадження у справі №910/13840/22 була вручена відповідачу 28.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493351334.
06.01.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що з невідомих підстав позивач сплатив страхове відшкодування ТОВ «Транс-Логістик», яке не є власником транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1 , та не є вигодонабувачем за договором добровільного страхування №FO-00580551 від 22.11.2019. При цьому відповідач стверджує, що наданий позивачем рахунок №АРМ-54839 від 25.02.2020 не є належним та допустим доказом на підтвердження розміру збитку, а оцінка вартості збитку не проводилася. Також відповідач зазначає про відсутність підстав для включення до суми відшкодування суми ПДВ, оскільки доказів проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу позивач не надав.
13.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
23.01.2023 від відповідача надійшли заперечення.
Третя особа пояснень щодо позову та відзиву не надала.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
22.11.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №FO-00580551 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зокрема, транспортним засобом Scania, державний номер НОМЕР_1 (додаток №1 до Договору), на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
Вигодонабувачем за Договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна».
15.01.2020 о 06 год 30 хв на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин», що в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , та виконуючи маневр повороту, не врахував дорожньої обстановки та особливостей і стану транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Scania, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Любомльського районного суду Волинської області від 05.02.2020 у справі №163/189/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №05111/01/920 від 04.03.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 34495,63 грн на рахунок страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» (за погодженням з вигодонабувачем), що підтверджується платіжним дорученням №85145 від 06.03.2020.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 34495,63 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Любомльського районного суду Волинської області від 05.02.2020 у справі №163/189/20 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди майну - автомобілю Scania, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ») на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6256535 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 100000,00 грн, франшизи - 0 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
До позовної заяви позивачем додано рахунок на оплату №АРМ-54839 від 25.02.2020, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» (як ремонтною організацією), яким підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 34495,63 грн (в тому числі ПДВ 5749,27 грн).
В свою чергу, відповідач в ході розгляду справи будь-яких конструктивних зауважень щодо переліку та вартості робіт, наведених у рахунку на оплату №АРМ-54839 від 25.02.2020, не навів.
Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів проведення оцінки транспортного засобу судом до уваги не приймаються, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 , становить 34495,63 грн, в тому числі ПДВ 5749,27 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Тобто, положеннями законодавства передбачено, що відшкодування потерпілій особі податку на додану вартість здійснюється за наявності таких обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) реєстрація виконавця робіт з ремонту автомобіля як платника податку на додану вартість.
Проте належних та допустимих доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 , позивач суду не надав.
Долучена до позовної заяви ксерокопія акту виконаних робіт №ТЛ00054839 від 25.02.2020 таким доказом не є, оскільки вказаний акт уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» не підписано.
Таким чином, в силу положень п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в даному випадку сума, що відповідає розміру шкоди, підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.
При цьому суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (в редакції, чинній на момент ДТП), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2017 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу на момент ДТП не перевищував 7 років.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
З огляду на викладене, враховуючи визначені полісом №АМ/6256535 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахування ПДВ, по спірному страховому випадку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 28746,36 грн.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.04.2020 №00940/01/2020/90 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 15.01.2020.
Однак листом від 03.07.2020 №03/4688 відповідач повідомив позивача, що ПАТ «СК «Українська страхова група» не надало копій акту виконаних робіт та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на власника, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» не є власником транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1 , а вигодонабувачем за Договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна». Відтак, за твердженням відповідача, позивачем з незрозумілих причин виплачено страхове відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик».
Проте суд зауважує, що для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію договору фінансового лізингу №89-01723 від 22.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна» (як лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» (лізингоодержувач), яким підтверджується, що транспортний засіб Scania, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП знаходився у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик» в користуванні.
При цьому, листом вих.№91/5 від 02.03.2020 Товариство з обмеженою відповід альністю «Сканія Кредіт Україна» (як лізингодавець та вигодонабувач за Договором) надало дозвіл Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» одноразово сплатити страхове відшкодування у сумі 34495,63 грн за транспортний засіб Scania, державний номер НОМЕР_1 , переданий ТОВ «Транс-Логістик» в фінансовий лізинг згідно договору фінансового лізингу №89-01723 від 22.06.2017.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про те, що позивач не надав документів, які посвідчують право заявника на отримання страхового відшкодування судом відхиляються.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 28746,36 грн.
В свою чергу, наявності підстав для стягнення решти заявленої до стягнення суми відшкодування - у розмірі 5749,27 грн (що згідно рахунку на оплату №АРМ-54839 від 25.02.2020 становить суму податку на додану вартість) позивач належними та допустимими доказами не довів, у зв'язку з чим в цій частині позов залишається судом без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (Україна, 03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ.А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Україна, 03117, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 28746 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок шість) грн 36 коп. та судовий збір у розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн 50 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова