ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/6601/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
позовну заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів», м. Одеса
до
1. Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, м. Київ
2. Національної поліції України, м. Київ
3. Офісу Генерального прокурора, м. Київ
4. Одеської обласної прокуратури, м. Одеса
5. Головного управління Національної поліції в Одеській області, м. Одеса
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 5 000,00 грн моральної шкоди,
Громадська організація «Центр захисту інвалідів» (далі - ГО «Центр захисту інвалідів»/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1), Національної поліції України (далі - відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі -відповідач-3), Одеської обласної прокуратури (далі - відповідач-4) та Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач-5) про:
- визнання бездіяльності Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Одеській області під час досудового розслідування кримінального провадження №12021162510000384 від 31.03.2021 протиправною;
- стягнення з Державної казначейської служби України 5000,00 грн немайнової шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, суд встановив, що заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), внаслідок чого така заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
При цьому, у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Ураховуючи вказані вище положення законодавства, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 684,00 грн.
При цьому, відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Отже, закон не виключає можливості здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду чи стосовно якої ухвалене судове рішення.
Крім того, Державна судова адміністрація України в листі № 6-17517/8 від 14.09.2018 «Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору» вказує про те, що суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Такі дії допоможуть знизити ризик ухилення від сплати судового збору в ситуації, коли, наприклад, позивач - юридична особа, проте судовий збір за подання позовної заяви сплачений фізичною особою (бухгалтером чи керівником підприємства). У результаті суд, не звернувши уваги на ці розбіжності, платіжний документ, де платником судового збору вказано іншу особу, і відкриває провадження у справі. Фізична особа, яка сплатила судовий збір може звернутися до суду із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів, оскільки до суду із заявою на подачу позову вона не зверталась.
Для недопущення таких фактів ДСА України просить звернути увагу на необхідність дотримання вимог статті 2 Закону України «Про судовий збір» у частині звернення до суду з підтверджуючими документами щодо сплати судового збору саме платником цього збору.
Судом встановлено, що заявником в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію №0.0.2968883172.1 від 26.04.2023 на суму 5 368,00 грн, при цьому, у даному платіжному документі платником вказано ОСОБА_1 .
Враховуючи положення статті 2 Закону України «Про судовий збір», надана до позовної заяви квитанція №0.0.2968883172.1 від 26.04.2023 на суму 5 368,00 грн, платником якої є ОСОБА_1 , не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ГО «Центр захисту інвалідів», оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка звертається до суду із вказаним позовом чи стосовно якої ухвалене судове рішення у даній справі. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.01.2019 по справі №922/4734/16.
За таких обставин квитанція №0.0.2968883172.1 від 26.04.2023 на суму 5 368,00 грн є неналежним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Будь-яких інших доказів сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять.
Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання ст. 164 ГПК України, відповідно позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява ГО «Центр захисту інвалідів» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів» до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 5 000,00 грн моральної шкоди залишити без руху.
Встановити Громадській організації «Центр захисту інвалідів» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Бондарчук