ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/1199/23
За позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до фізичної особи-підприємця Позняк Максима Вікторовича
про стягнення 173 320, 29 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Позняк Максима Вікторовича (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 173 320, 29 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 15, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за заявою про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців» №011/9407/601051 від 22.07.2019, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
17.02.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/1199/23 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.03.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла виписка банку про рух коштів між ним та відповідачем за період з 22.07.2019 по 25.02.2023 і письмове підтвердження, що станом на 20.03.2023 ціна позову залишається незмінною.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .
Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/1199/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.07.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк аваль" (надалі - банк) та відповідачем (надалі - клієнт) було укладено заяву про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/9407/601051 до договору банківського обслуговування (укладеного підписанням угоди № PDV2-2668798 від 26.10.2018) (надалі - кредитний договір).
У відповідності до п. 1.3. статуту Акціонерного товариства "Райффайзен банк" (в редакції 2021 року) протоколом Загальних зборів акціонерів № Зб-62 від 23.04.2021 прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль" на Акціонерне товариство "Райффайзен банк". Акціонерне товариство "Райффайзен банк" (позивач) є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль".
Відповідно до п.1.1. кредитного договору з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку (далі - КР), надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР або шляхом договірного списання банком коштів з КР у випадках визначених договором.
Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000, 00 грн в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту (п. 1.2. кредитного договору).
Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви 200 000, 00 грн (п. 1.3. кредитного договору).
Строк кредиту становить 24 місяці та закінчується 22.07.2021 (п. 1.4. кредитного договору).
Процентна ставка за користування кредитом складає 29, 9 % річних. Проценти за користування недозволеним овердрафтом - 49, 00 % (п.1.5. - 1.6. кредитного договору).
Відповідно до умов п. 3.1. кредитного договору, строк кредиту, встановлений п. 1.4. заяви, без укладення додаткових заяв (договорів) до заяви, банк має право продовжити строк кредиту на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку кредиту банк не отримав листа клієнта про відмову від продовження строку кредиту. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після продовження строку кредиту розглядається сторонами як згода клієнта на продовження строку кредиту.
Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються в порядку, визначеному підпунктами 2.5.5.-2.5.6. пункту 2.5. статті 2 розділу 8 правил, за фактичне користування кредитом на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується пільговий період.
Клієнт зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку обов'язковий щомісячний платіж у розмірі 15 % від власної заборгованості перед банком (яка включає заборгованість за кредитом, проценти, неустойки, комісійні винагороди за обслуговування карткового рахунку, проценти за недозволеним овердрафтом), але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами банка або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Заборгованість за недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов'язань клієнта за договором мають бути сплачені клієнтом у повному обсязі негайно (п.4.2. кредитного договору).
Відповідно до умов пункту 4.3 кредитного договору у визначений пунктом 4.2 заяви строк клієнт має забезпечити наявність коштів на картковому рахунку або на рахунку, зазначеному в пункті 1.7. заяви, а у випадку його відсутності/закриття - на будь - яких інших рахунках клієнта в банку (в тому числі - на рахунках клієнта як фізичної особи), для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, неустойок, комісійних винагород за обслуговування карткового рахунку, процентів за недозволеним овердрафтом здійснюються шляхом здійснення банком договірного списання в визначеному пунктом 9 угоди порядку. У випадку об'єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких банк здійснює договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснене клієнтом будь - яким іншим шляхом, погодженим банком.
Черговість погашення заборгованості за кредитом визначається п.2.5.10. п. 2.5. статті 2 розділу 8 правил. У разі виникнення в процесі обслуговування та отримання клієнтом послуг банку будь-якої заборгованості клієнта перед банком, банк має право самостійно здійснювати черговість погашення заборгованості клієнта за кредитом (п. 4.4. кредитного договору).
Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією правил. Клієнт визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення договору, правил, у тому числі розділу 8 правил. Клієнт зобов'язується дотримуватись умов договору, правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору в тому числі розділ 8 правил так само як би текст правил був би власноручно підписаний клієнтом (п. 10. кредитного договору).
У відповідності до п. 2.6.4. статті 2 розділу 8 правил заборгованість за кредитом на умовах "Оплата частинами для підприємців" розраховується окремо від заборгованості за кредитом на умовах "Кредитна картка для підприємців". При простроченні виконання клієнтом зобов'язань за кредитом на умовах "Кредитна картка для підприємців" більше ніж на тридцять календарних днів, починаючи з тридцять першого календарного дня з дня виникнення такої простроченої заборгованості, умови пункту 2.6. статті 2 розділу 8 правил припиняють застосуватися, вся заборгованість за кредитом на умовах "Оплата частинами для підприємців" сплачується шляхом договірного списання відповідних сум з карткового рахунку клієнта за рахунок поточного ліміту згідно з пунктом 9 угоди, вважається заборгованістю за кредитом на умовах "Кредитна картка для підприємців" та погашається клієнтом в порядку та на умовах, передбачених пунктами 2.2.-2.5. статті 2 розділу 8 правил.
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за зазначеним вище договором виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт, однак, відповідач своє грошове зобов'язання по погашенню кредиту в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 173 320, 29 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період з 22.07.2019 по 13.12.2022.
16.12.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114/5-К-272828 від 14.12.2022 в якій позивач просив протягом 30 днів з дати вимоги здійснити погашення кредиту в розмір 173 320, 29 грн, яка включає заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску в розмірі 66 941, 25 грн.
Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором, так як на поточному рахунку відповідача станом на 13.12.2022 рахується заборгованість у розмірі 173 320, 29 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. N 12-111/1355-6569 «Роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.
Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.
У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
За своєю правовою природою договір овердрафту є кредитним договором, оскільки при наданні овердрафту кредитується рахунок позичальника.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у межах встановленого ліміту, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 22.07.2019 по 13.12.2022.
При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 в справі № 910/10254/18.
Як підтверджено наданою позивачем випискою про рух коштів заборгованість відповідача за кредитним договором становить 173 320, 29 грн.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Клієнт зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку обов'язковий щомісячний платіж у розмірі 15 % від власної заборгованості перед банком (яка включає заборгованість за кредитом, проценти, неустойки, комісійні винагороди за обслуговування карткового рахунку, проценти за недозволеним овердрафтом), але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами банка або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Заборгованість за недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов'язань клієнта за договором мають бути сплачені клієнтом у повному обсязі негайно (п.4.2. кредитного договору).
16.12.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114/5-К-272828 від 14.12.2022 в якій позивач просив протягом 30 днів з дати вимоги здійснити погашення кредиту в розмірі 173 320, 29 грн, яка включає заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску в розмірі 66 941, 25 грн.
Доказів надання відповідачем відповіді на вимогу, погашення заборгованості за кредитним договором або заперечень щодо отримання вказаної вимоги матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене вище, факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 173 320, 29 грн, яка документально підтверджена та позичальником не спростована, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК України суду не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 173 320, 29 грн заборгованості.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Позняк Максима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4а, ідентифікаційний код 14305909) 173 320 (сто сімдесят три тисячі триста двадцять) грн 29 коп. заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А. Карабань