ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/795/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (м. Миколаїв)
до Державного спеціалізованого підприємства "Об'єднання "Радон" (м. Київ)
про стягнення 79.559,67 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Об'єднання "Радон" про стягнення 79.559,67 грн заборгованості за поставлену активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії споживачу №100/69 від 29.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі №910/795/23, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
08.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
24.02.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
27.02.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.12.2020 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №100/69 (далі - Договір), згідно з пунктом 2.1. якого Постачальник продає товар: електрична енергія згідно коду ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.3. Договору в редакції додаткової угоди №3 від 31.12.2021 загальна сума Договору становить 3.198.833,50 грн з ПДВ.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.01.2021 (п. 3.1. Договору).
Пунктами 3.3. - 3.6. Договору передбачено, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, ніж визначену умовами цього Договору. Договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються Додатком №1 до цього Договору. Обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період визначаються шляхом подання у періоді, що передує розрахунковому, Споживачем письмової заявки в строк до 15 числа включно. Заявка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії Споживачем у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги. У разі необхідності Споживач має право звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді. Додатково заявлені обсяги електричної енергії підлягають 100% попередній оплати згідно виставлених рахунків. Заява щодо коригування обсягу споживання електричної енергії повинна бути подана у розрахунковому періоді в строк до 28 числа включно.
Відповідно до п. 5.6. Договору Постачальник до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та Акт купівлі-продажу електричної енергії.
Оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється Споживачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 робочих днів від дня отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії від Постачальника.
Пунктом 13.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та укладається на строк до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору, відповідно до умов яких змінювались очікувані обсяги постачання електричної енергії та її вартість.
Додатковою угодою №2 від 30.12.2021 сторони продовжили строк дії Договору до 28.02.2022.
Додатковою угодою №3 від 31.12.2021 сторони визначили, що загальна сума Договору становить 3.198.833,50 грн з ПДВ, з них 533.138,91 грн на 2022 рік.
Конкретний обсяг товару, що буде закуповуватися в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 визначається Додатком №1 до цієї Додаткової угоди та не може перевищувати 20% суми, визначеної в Договорі.
Додатком №1 до цієї Додаткової угоди сторони погодили обсяг споживання електроенергії відповідачем у 2022 році в обсязі 302.720кВт/год.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон).
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" зазначає, що відповідачем у лютому 2022 року було спожито електричну енергію за Договором у кількості 78.505 кВт/год на суму 235.524,42 грн, з яких було сплачено 155.964,75 грн, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 79.559,67 грн.
Відповідач проти таких тверджень позивача заперечує та зазначає, що 29.06.2022 він отримав рахунок від Постачальника від 12.03.2022 №100/69/2/1 та Акт про прийняття - передавання товарної продукції за лютий місяць 2022 року на суму 235.524,42 грн, проте не погодився із зазначеним актом та не підписав його, оскільки загальна сума Договору за спожиту електричну енергію за два місяці - січень та лютий 2022 року (з урахуванням вже сплаченого рахунку за січень 2022) на 79.559,67 грн перевищує загальну суму Договору, погоджену сторонами у Додатковій угоді № 3 від 31.12.2021 до Договору.
Відповідач вказує, що така фактична зміна суми Договору в односторонньому порядку суперечить положенням пунктів 7.2,13.3,13.5 Договору та ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Листом вих. № 1.1-1.10/650-22 від 05.07.2022 споживач повідомив про незгоду з актом прийняття - передавання продукції за лютий 2022 року, запропонував надати інформацію про обсяги фактичного споживання за кожним об'єктом на кожний день за період з 1 по 18 лютого 2022 року та повідомити, чи входить до спірної суми вартість спожитої електроенергії після 18 лютого 2022.
Листом від 26.07.2022 вих. №03/08-644 Постачальник повідомив, зокрема, що він здійснював постачання електричної енергії Споживачу з 1 по 18 лютого 2022 року.
Листом від 02.12.2022 вих. №1.1-1.11/1334-22 відповідач частково визнав суму заборгованості в розмірі 155.964,75 грн. за умови надання акту про прийняття - передавання товарної продукції за лютий 2022 на цю суму та відповідного рахунку.
Наданий рахунок на суму 155.964,75 грн було сплачено відповідачем 22.12.2022.
Відповідач вказує, що з 18.02.2022 за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" ДСП "Об'єднання "Радон" було передано до "постачальника останньої надії" (ПОН). З того ж часу новим постачальником електричної енергії по всіх об'єктах визначено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке є постачальником "останньої надії". Отже, дію Договору фактично достроково припинено за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» шляхом передачі до "постачальника останньої надії", при чому позивачем при такому припинені порушено умови п. 2.4,3.3, 6.1, 7.2,13.3,13.5 Договору.
31.05.2022 ДСП "Об'єднання "Радон" підписало публічний договір приєднання з ПОН, відповідно до п. 6 додаткової угоди №1 від 31.05.2022 до якого умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини, що виникли з 18.02.2022.
Крім цього, в додатковій угоді №1 від 31.05.2022 до Договору "останньої надії" визначено фактичний обсяг постачання по кожному об'єкту за кожний місяць цього договору та обсяг фактичного споживання.
Відповідач зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім відповідних випадків, що не застосовуються до цього Договору.
Таким чином, перевищення ціни Договору на спірну суму не відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного Договору.
Також відповідач зазначає, що в порушення п. 5.6. Договору, відповідно до якого оплата за спожитий товар здійснюється на підставі наданого рахунку та акту прийняття - передавання товарної продукції, позивачем не надано відповідний акт та рахунок, у зв'язку з чим відсутні підстави для сплати йому суми 79.559,67 грн.
Відповідач також посилається на порушення позивачем умов Договору та норм законодавства, що призвело до того, що відповідач спожив обсяги електричної енергії, що не можуть бути сплачені в межах зазначених договірних відносин.
У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Позивачем до матеріалів справи, зокрема, надано листи АТ "Харківобленерго" №56К-01/2092 від 14.07.2022, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" №101/29/03-2525 від 12.07.2022, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" №24064/1001 від 11.08.2022, ПАТ "Львівобленерго" №151-07-3333 від 13.07.2022 та АТ "ДТЕК Київські електромережі" з додатками, з яких вбачається, що постачальником електричної енергії відповідачу в період з 01.02.2022 по 18.02.2022 був саме позивач. У лютому 2022 року споживачу було поставлено електричну енергію в обсязі 78.505 кВт/год.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт постачання позивачем електричної енергії лютому 2022 року в обсязі 78.505 кВт/год, на суму 232.524,42 грн, що відображено в акті прийняття-передавання послуг від 28.02.2022.
Відповідачем при цьому не надано жодних доказів на підтвердження відсутності споживання даної електроенергії в зазначений період або постачання її будь-якою іншою особою.
Посилання відповідача на укладений договір з постачальником "останньої надії", який діє з 18.02.2022, не спростовує споживання поставленої позивачем у період з 01.02.2022 по 18.02.2022 електроенергії у означеному розмірі.
Таким чином, суд встановив наявність невиконаного відповідачем зобов'язання за Договором з оплати 79.559,67 грн за поставлену позивачем у лютому 2022 року електроенергію.
Доводи відповідача про те, що таке постачання було здійснено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та умов Договору суд відхиляє як такі, що не впливають на обов'язок споживача сплатити вартість спожитої електроенергії.
Крім того суд звертає увагу відповідача на те, що його фінансування за рахунок бюджетних коштів не є підставою для невиконання зазначеного зобов'язання.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане в сукупності судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 79.559,67 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Інші доводи і твердження сторін судом відхиляються як необґрунтовані, такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть виплинути на результат вирішення даного спору.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Об'єднання "Радон" (03083, місто Київ, Пирогівський шлях, будинок 50; ідентифікаційний код 43068161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Погранична, будинок 39/1; ідентифікаційний код 42129888) 79.559 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 67 коп. заборгованості та 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко