номер провадження справи 4/23/23
01.05.2023 Справа № 908/352/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29а)
про стягнення 327899,06 грн.
06.02.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 4699 від 31.01.2023 (вх. № 381/08-07/23 від 06.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 327899,06 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 13820 від 31.12.2021, в тому числі 310302,72 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію, 14597,30 грн. інфляційних втрат та 2999,04 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 справу № 908/352/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/352/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/23/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 20.05.2023.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.,ст. 16, 526, 530, 625, 610-612, 629 ЦК України, положеннях Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 327899,06 грн. заборгованості за договором за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 13820 від 31.12.2021, в тому числі 310302,72 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію, 14597,30 грн. інфляційних втрат та 2999,04 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 08.02.2023 про відкриття провадження у справі № 908/352/23 відповідачу запропоновано у строк до 23.02.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості навести свій контр розрахунок.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6900120901500) копія ухвали від 08.02.2023 про відкриття провадження у справі № 908/352/23 отримана уповноваженою особою відповідача 11.02.2023.
Таким чином, виходячи з приписів ч. 8 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України, відповідач має право подати відзив на позовну заяву у строк до 27.02.2023 включно (з урахуванням того, що 26.02.2023 є вихідним днем).
27.02.2023 через службу діловодства господарського суду Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя поданий Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 27.02.2023 (вх. № 4066/08-08/23 від 27.02.2023), в якому відповідач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 310302,72 грн. основного боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 13820 від 31.12.2021, за період з квітня по жовтень 2022 року. Також, зазначив, що відповідач знаходиться в складному фінансовому стані що, насамперед, обумовлено введенням в Україні воєнного стану. Враховуючи систематичне недоотримання коштів від населення за послугу з утримання будинку та прибудинкової території, а також забезпечення електропостачанням споживачів гуртожитків, які також входять до переліку об'єктів електропостачання за спірним договором, відповідач має заборгованість перед позивачем за постачання електроенергії. Відповідач намагається дотримуватись взятих на себе зобов'язань та здійснює оплату заборгованості в межах наявних грошових коштів, які надходять від споживачів. З посиланням на п.п. 12.1, 12.3 договору та наявність форс-мажорних обставин вважає, що кінцевий строк виконання зобов'язань по оплаті за договором на день звернення з позовом до суду ще не настав. Таким чином, згідно ст. 617 ЦК України, якщо порушення сталося в період дії обставин непереборної сили, підстави нарахування пені чи штрафних санкцій та застосування будь-яких інших заходів відповідальності відсутні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 про відкриття провадження у справі № 908/352/23 позивачу запропоновано у строк до 10.03.2023, але не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, направити на адресу відповідача та суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву.
12.04.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. б/н від 07.04.2023.
Ухвалою суду від 24.04.2023 судом продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 12.04.2023 включно.
У Відповіді на відзив, позивач зазначив, що відповідно пункту 12.4. Договору № 13820 від 31.12.2021, сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати іх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно 10 чинного законодавства. Зауважив, що пункт 12.4 Договору Відповідачем виконаний не був та доказів його виконання відповідачем не надано. Сам факт прийняття рішення ТПП України про дію форс-мажорних обставин від 24.02.2022 року не є безумовною підставо для невиконання умов чинного договору та не є доказом неможливості його виконання.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 10.03.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі № 908/352/23 Комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької міської ради відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи № 908/352/23 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Інших клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 01.05.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України Про ринок електричної енергії, та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до п. 8 постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сайт судової влади стан розгляду справ опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Матеріали справи свідчать, що 31.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради(відповідач, Споживач) укладено Договір № 13820 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом підписання заяви-приєднання - Додаток 1 до Договору.
Текст публічного Договору "Про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 31.12.2021Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг суду не надано.
Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі Споживач) постачальником універсальних послуг (далі Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з п.2.1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживач в кількості 752000 кВт. год., найменування предмету закупівлі згідно ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору загальна вартість цього Договору становить 1052800 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 210560 грн., разом з ПДВ - 1263360. Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаютьсявідповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Спожівачем комерційною пропозицією, яка є додатком з до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Пунктом 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідно до п.5.11 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
У разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов'язується:
1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору;
4) протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію,
Відповідно до п.7.1 Договору Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього Договору,
Згідно до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
У додатку 3 до Договору викладена комерційна пропозиція Універсальна про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ Запоріжжяелектропостачання бюджетним установам на період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (далі Комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком),що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п?яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку.
Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює необхідні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.
Відповідно п. 6 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника у складі ціни універсальної послуги.
При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, (далі ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ).
В п. 13.1.Договору визначено, що цей Договір укладається на строк з 01.01.2022 по 31.12.2022, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 13820 від 31.12.2021, отже у спірному періоді Договір є діючим.
З матеріалів справи вбачається, що в період з квітня 2022 по жовтень 2022 відповідачем фактично спожито електричної енергії в об'ємі 248 251 кВт/год на загальну суму 417 061,68 грн.
Факт споживання об'єму електричної енергії відповідача на загальну суму 417061,68 грн. підтверджується повідомленням-листом за вих. №007-66/3438 від 15.07.2022, за вих. №007-66/4179 від 29.08.2022 та за вих. №007-66/17 від 02.01.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго" про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.
Відповідачем частково сплачено вартість спожитої електроенергії за квітень та травень 2022 року в сумі 106758,96 грн.
Отже, станом на час розгляді справі в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 310302,72 грн.
Листом № 1488/01-05 від 30.09.2022 Відповідач визнав свою заборгованість перед Позивачем за всіма укладеними договорами про постачання електричної енергії, зокрема та не включно за договором № 13820 від 31.12.2021 року.
Відсутність своєчасної оплати відповідачем рахунку за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за надані послуги по постачанню електричної енергії за період з квітня 2022 по жовтень 2022 в розмірі 310302,72 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.
Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії за період з квітня 2022 по жовтень 2022 суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради заборгованості за спожиту електричну енергію за період з квітня 2022 по жовтень 2022 в розмірі 310302,72 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стовно доводів відповідача викладених у відзиві, то судом ці доводи відхиляються, з огляду на наступне.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх недзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Відповідачем не надано доказів дотримання порядку, встановленого договором, щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин. А саме: не повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, не було надано документів або будь-яких доказів, що підтверджують їх настання відповідно до вимог, встановлених договором.
Відповідачем також не надано належних доказів того, що саме введення воєнного стану в Україні стало причиною неможливості проведення своєчасного розрахунку за поставлену електроенергію.
Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Введення воєнного стану негативним чином впливає не лише на здійснення господарської діяльності відповідача, але й на позивача.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 2999,04 грн. 3 % річних за загальний період з 20.05.2022 по 27.01.2023.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 2999,04 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 14 597,30грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з червня 2022 року по грудень 2022 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 14 597,30 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача суд визнав хибними.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29а, ідентифікаційний номер40545596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 310 302 (триста десять тисяч триста дві) грн. 72 коп. заборгованості, 2 999(дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 04 грн.3 % річних,14 597(чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім)грн. 30 коп. інфляційних втрат, 4 918(чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 49 коп. судового збору.
Повне судове рішення складено «01» травня 2023 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.