номер провадження справи 27/76/23
18.04.2023 Справа № 908/76/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Ініній І.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038 Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” (69123 м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8-А, код ЄДРПОУ 42792107)
про стягнення 1 208 941 грн. 31 коп.
за участю
від позивача: Губорєва Я.А., дов. № 910 від 07.12.2022
від відповідача: не прибув
вільний слухач: Федоряка О.О., паспорт НОМЕР_1 від 29.01.2020
06.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” про стягнення 822 201 грн. 24 коп. пені за неналежне виконання зобов'язань за договором № ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021, 386 740 грн. 07 коп. штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/76/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/76/23. Присвоєно справі номер провадження 27/29/23. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.02.2023.
Ухвалою суду від 30.01.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про проведення судового засідання 08.02.2023 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/76/23 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 08.02.2023 не проводилося в режимі відеоконференцзв'язку, у зв'язку із явкою представника позивача до зали суду.
Ухвалою суду від 08.02.2023 підготовче провадження відкладено на 27.02.2023.
22.02.2023 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що відповідач свої зобов'язання виконав, збитки позивачу завдані не були, а також враховуючи форс-мажорні обставини відповідач може бути звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Ухвалою суду від 27.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 23.03.2023.
09.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що відповідач не скористався своїм правом на внесення змін до умов договору щодо продовження строків виконання робіт, а посилання відповідача на форс-мажорні обставини позивач спростовує, зазначивши, що карантин ще почався в 2020 р., натомість договір був укладений в 2021 році, тобто відповідач був обізнаний та мав передбачити при узгодженні умов договору настання таких обставин.
В судовому засіданні 23.03.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 18.04.2023.
У судовому засіданні 18.04.2023 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
В засіданні суду 18.04.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 18.04.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
18.04.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 18.04.2023 не прибув, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Заслухавши представника позивача після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
19.11.2021 Акціонерним товариством “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” (Виконавець) укладено Договір №ПР/П-21657/НЮ (Договір)
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з ремонту колісних пар згідно з обсягом послуг з ремонту колісних пар (додаток №1) та переліком послуг з ремонту колісних пар (додаток №2), замовник - прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.
Пунктом 3.1 Договору, вартість послуг по цьому договору визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з ремонту колісних пар (з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці), яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1, додаток №3), та складає 5524585 грн. 20 коп. в тому числі ПДВ 920764 грн. 20 коп.
За умовами п.п. 4.3, 4.4 Договору передача виконавцю колісних пар у ремонт проводиться після отримання письмової рознарядки від замовника про готовність до початку надання послуг з ремонту. Надання послуг проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.
Відповідно до п. 4.8 Договору строк надання послуг з ремонту колісних пар становить протягом 30 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки, але не пізніше 29.12.2021, якщо письмова рознарядка направлена замовником після 30.11.2021.
Згідно з п. п. 4.9, 4.10 Договору про передачу колісної пари в ремонт уповноваженими представниками сторін підписується акт приймання-передачі в ремонт. Послуги з ремонту надаються на території виконавця за адресою: 69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А.
Відповідно до п. 4.16 Договору надання послуг з ремонту та приймання їх результатів оформлюються актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін з наданням фактичних калькуляцій з розшифровкою по статтям витрат на надання послуг з ремонту колісних пар.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.
За умовами п. 13.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.
Відповідно до рознарядки від 07.12.2021 №НГ/РЗІ-3-3/440 позивач замовив у відповідача надання послуг з ремонту колісних пар типу ДГКу в кількості 10 одиниць.
У рознарядці зазначено, що до заявки на закупівлю послуг внесено послуги на загальну суму 5524585 грн. 20 коп. з ПДВ з терміном виконання у грудні 2021 року та терміном оплати у березні 2022 року.
На першій сторінці цієї рознарядки міститься печатка та підпис з боку відповідача 29.12.2021, однак позивач зазначив, що останній надіслав дану рознарядку на електронну пошту відповідача 09.12.2021.
Матеріали справи містять акти приймання-передачі колісних пар в ремонт від 13.12.2021, 14.12.2021, 15.12.2021, які підписані без заперечень та зауважень обома сторонами.
Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 18.02.2022, № 19 від 18.05.2022, № 20 від 18.05.2022, № 47 від 21.07.2022, № 48 від 21.07.2022 відповідачем виконано послуги з ремонту колісних пар.
У зв'язку з простроченням відповідачем надання послуг з ремонту колісних пар позивач надіслав відповідачу 03.02.2022 претензію вих. №06 від 28.01.2022 про сплату в 10-денний термін суми пені в розмірі 569032 грн. 43 коп.
Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов'язання більш як на 30 днів у розмірі 386740 грн. 07 коп. та пені за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі 822201 грн. 24 коп.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором №ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором підряду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до рознарядки від 07.12.2021 №№НГ/РЗІ-3-3/440 позивач замовив у відповідача послуги з ремонту колісних пар.
Відповідно до п. 4.8 Договору, встановлено надання послуг з ремонту колісних пар становить протягом 30 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки, але не пізніше 29.12.2021, якщо письмова рознарядка направлена замовником після 30.11.2021. Такий самий строк зазначено у рознарядці від 07.12.2021 №НГ/РЗІ-3-3/440.
У рознарядці зазначено, що до заявки на закупівлю послуг внесено послуги на загальну суму 5524585 грн. 20 коп. з ПДВ з терміном виконання у грудні 2021 року та терміном оплати у березні 2022 року.
Таким чином, враховуючи погоджені сторонами умови п. 4.8 Договору та те, що рознарядка була надана 07.12.2021 з терміном виконання у грудні 2021 року, послуги мали бути надані відповідачем не пізніше 29.12.2021.
Акти здачі-приймання виконаних робіт за даною рознарядкою підписано сторонами 10.05.2022 на суму 1275788 грн. 40 коп., 07.06.2022 на суму 907285 грн. 34 коп., 18.05.2022 на суму 976093 грн.82 коп., 21.07.2022 на суму 448725 грн. 60 коп., 21.07.2022 на суму 999040 грн. 80 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.
Період прострочення складає з 30.12.2021 по 30.06.2022.
За прострочення виконання вартості послуг на суму 5524858 грн. 20 коп. понад 30 днів позивач нарахував штраф у розмірі 7%, що склало 386740 грн. 07 коп.
Судом перевірено розрахунок штрафу, він є обґрунтованим та вірним.
За прострочення виконання послуг по актам позивач розрахував пеню в розмірі 822201 грн. 24 коп. за загальний період з 30.12.2021 по 30.06.2022 (по кожному акту окремо).
Перевіривши розрахунок поданий позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що з даного розрахунку не вбачається періоду нарахування суми пені по кожному платежу (а саме: дата початку та дата закінчення), що є обов'язком позивача. Встановити самостійно період стягнення суми пені суд не має можливості. Однак, оскільки нарахування пені за прострочену суму заборгованості є обґрунтованим, а відмова в задоволенні позову в цій частині є безпідставною, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З урахуванням наданого сертифікату № 2300-23-0429 від 02.02.2023 Запорізькою торгово-промисловою палатою щодо форс-мажорних обставин, враховуючи те, що умови договору з ремонту колісних пар були виконані відповідачем повністю і позивач не надав доказів понесення у зв'язку з простроченням відповідача збитків, а розмір пред'явлених до стягнення штрафних санкцій є значним, враховуючи інтереси позивача, діяльність якого має стратегічне значення для економіки та обороноздатності держави, суд дійшов висновку про зменшення штрафних санкцій на 30%, а 70% штрафних санкцій, нарахування яких визнано судом обґрунтованим, стягнути.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 575540 грн. 87 коп. пені та 270718 грн. 05 коп. штрафу.
Щодо доводів відповідача про несвоєчасне направлення позивачем рознарядки суд зауважує, що умовами договору не передбачено строку направлення позивачем рознарядки. При цьому строк виконання рознарядки погоджено сторонами протягом 30 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки, але не пізніше 29.12.2021, якщо письмова рознарядка направлена замовником після 30.11.2021. Зауважень зі сторони відповідача щодо строків отримання рознарядки не було.
У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умови договору, в тому числі щодо строків виконання заявок, добровільно погоджені відповідачем у договорі. Відповідач був обізнаний з даними умовами договору при укладенні договору. Отже, відповідач мав виконувати зобов'язання за договором відповідно до погоджених умов. При цьому порушення зобов'язань з боку позивача в частині строків направлення рознарядки відсутнє, оскільки сторони не погоджували строків направлення рознарядки.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Твердження відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в зв'язку зі зменшенням судом суми пені та штрафу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” (69123 м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8-А, код ЄДРПОУ 42792107) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038 Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) 575540 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 87 коп. пені, 270718 (двісті сімдесят тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 05 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором № ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021, 18134 (вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 12 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В зв'язку з навчанням судді у Національній школі суддів України на підставі наказу господарського суду Запорізької області №35 в від 04.04.2023 з 24.04.2023 по 28.04.2023, рішення оформлено та підписано 01.05.2023.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.