Справа № 183/5231/23
№ 1-кс/183/1776/23
28 квітня 2023 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 року за №12023041350000604 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, -
у провадження слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається за участю, крім інших, власника майна.
У поданому клопотанні слідчим не зазначено власника майна, на яке він просить накласти арешт, що фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст.ст. 22, 24-28, 172 КПК України.
Ураховуючи, що про судовий розгляд клопотання про арешт майна має бути повідомлений його власник, клопотання має містити дані про такого власника, у тому числі і про місце його знаходження або іншу контактну інформацію, що дозволяє здійснити повідомлення такої особи про судовий розгляд.
Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов'язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.
Слідчим суддею установлено, що до клопотання слідчого не додано належних доказів, якими підтверджуються повноваження прокурора (постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні), що позбавляє слідчого суддю можливості встановити, чи повноважна особа звернулась до суду з відповідним клопотанням.
Відсутність зазначеної постанови, якою б підтверджувалися повноваження прокурора на дату підписання клопотання, в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Така позиція була викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у провадженні № 51-4584кмо18 (справа № 754/7061/15).
Ураховуючи, що при поданні клопотання слідчим не дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 171 КПК України, клопотання згідно з положеннями ч. 3 ст. 172 КПК України підлягає поверненню прокурору з установленням 72-годинного строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171, 172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінального провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 року за №12023041350000604 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі, протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1