Справа № 204/6092/23
Провадження № 1-кс/204/1519/23
Іменем України
27 квітня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, в режимі відеоконференції, клопотання начальника відділення СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12023052410000250 від 24.04.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Димитров (зараз м. Мирноград) Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не маючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-
встановив:
До суду надійшло начальника відділення СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12023052410000250 від 24.04.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Покровського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023052410000250, яке розпочато 24.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. 26 квітня 2023 року про підозру у скоєнні вказаного злочину повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено 24.04.2023 близько 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 разом із своїм братом ОСОБА_8 , вживши алкогольні напої, прийшли до багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , де зустріли своїх знайомих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Під час спілкування ОСОБА_5 став вимагати від ОСОБА_9 повернути йому борг, на що останній повідомив, що на даний час не може цього зробити, однак ОСОБА_5 продовжував наполягати на поверненні боргу, що призвело до виникнення між ними словесної сварки. При цьому у ОСОБА_5 виникла до ОСОБА_9 особиста неприязнь та злочинний умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень. В цей же день, близько 14 год. 50 хв., ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, безпосередньо реалізуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, але не бажаючи настання його смерті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_3, використовуючи в якості знаряддя скоєння злочину викрутку, яку мав при собі, завдав нею не менше двох ударів ОСОБА_9 в область спини, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження: колото-різані рани спини, що проникають у плевральну порожнину, які ускладнились двобічним пневмотораксом, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: Протоколом огляду місця події від 25.04.2023, яким встановлено, що місцем скоєння злочину є прилегла територія до будинку АДРЕСА_3 ; Довідкою від 25.04.2023 виданою КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області щодо діагнозу ОСОБА_9 ; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; Протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який свою вину в умисному заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_9 визнав повністю; Протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_5 ; Протоколами огляду від 25.04.2023 в ході яких вилучений одяг потерпілого з ушкодженнями в ділянці задньої поверхні грудної клітини та викрутка - знаряддя злочину. Слід зазначити, що відповідно до вимог КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу у вказаному кримінальному провадженні безпосередньо подаються до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, оскільки місцем розташуванням Покровського районного управління поліції, є Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика,7. Водночас, в зв'язку з введенням воєнного стану на території України та неможливістю Красноармійським міськрайонним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядження Верховного Суду України № 1/0/9-22 від 06.03.2022, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: Переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Наявність цього ризику зумовлена тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання лише у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з домашнім арештом як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Іншими факторами, які свідчать про наявність цього ризику, є відомості, що характеризують особу ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, офіційно не працевлаштований, не одружений та не має утриманців, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, які могли би бути певною гарантією від його переховування. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність спроб втечі підозрюваного після скоєння злочину, будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Наявність цього ризику зумовлена тим, що потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, якими підтверджується причетність ОСОБА_5 до скоєння злочину є знайомі та рідний брат підозрюваного. Отже у випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, він матиме можливість впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості перед судом, зокрема шляхом вмовляння або погроз, що може призвести до зміни показів свідків у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання. Крім того, слід зазначити, що покази свідків з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), будуть братись до уваги судом лише ті, які він надасть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи особою, з урахуванням наведеної вище характеристики його особистості, а також те, що ОСОБА_5 з 11.01.2012 перебуває на обліку у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Покровськ з приводу психічного та поведінкового розладу внаслідок поєднаного вживання опіоїдів, лікарських засобів, алкоголю, психостимуляторів. Синдром залежності, не маючи постійного джерела прибутку, безумовно свідчить про його схильність до скоєння злочинів. Неможливість застосування запобіжних інших запобіжних заходів відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину. Звертаючись з відповідним клопотанням, ми беремо до уваги, що підозрюваний не має захворювань, що включені до додатку № 13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України. З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Таким чином, на думку сторони обвинувачення, наявність вищевказаних ризиків передбачених п.п. 1, 3 та 5 ст. 177 КПК України, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. З огляду на викладене, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушеня.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років, підозрюваний відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, про що просить підозрюваний та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання начальника відділення СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12023052410000250 від 24.04.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 25 червня 2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1